44

Наступного ранку Чонгук забрав Техьона з лікарні. Лікар Кім Сокджин залишив їм усі рекомендації — що робити, які ліки купувати. Дорогою додому вони заїхали ще й до аптеки. Уже вдома замовили доставку їжі й влаштували пізній сніданок.

Техьон був трохи сонний через стан і жарознижувальні, але це лише робило його ще м’якшим, ніжнішим, немов плюшевим ведмедиком. Чонгук не міг стриматися — обіймав, цілував у щічку й ніс, стоячи з ним на кухні. Він згадав, як колись уперше поцілував його в щоку, і зараз відчував щось дуже схоже:

Теплий. Ніжний. Розм’яклий Техьон.

Після сніданку вони сіли на диван у єдиній кімнаті, що була і вітальнею, і спальнею. Закуталися в плед, пили зелений чай. Техьон попросив:

— Розкажи, як ти дізнався, де я й що сталося.

— Насправді я хочу розповісти тобі набагато більше. Вчора ввечері, після лікарні, я зустрівся з однією людиною. І вона розповіла мені все.

Техьон зручніше влаштувався, закутуючись у плед, з чашкою теплого чаю в руках.

— Я слухаю.

І Чонгук почав розповідати. Спочатку думав, можливо, варто приховати деякі деталі, але потім вирішив: тут нічого приховувати, Техьон має знати всю правду.

Техьон слухав, не рухаючись, дивлячись на Чонгука широко розкритими очима.

— Ось такий нещасний випадок. Ось така історія третьої людини в нашому трикутнику. І ось яке рішення він ухвалив.

Техьон відчував кілька емоцій одночасно: з одного боку, він був ніби просто слухач, ніби ця історія його не стосувалася — він сприймав її відсторонено. З іншого боку, він відчував яскраву цікавість — адже не знав усіх деталей: що за ним слідкували, що його двічі врятував один і той самий чоловік. Ще йому було ніяково від того, що садівник, який здався таким милим, який допомагав йому, виявився шпигуном. Навіть якщо без злого умислу, навіть якщо саме його слова вплинули на рішення Чіміна — це було дивно, жити й не знати, що просто під носом щось відбувається. А також він відчув жаль від рішення про корпорацію Пака. Знаючи історію їхніх сімей, він розумів — це кількасотлітня історія, тисячі людей, і така компанія не зникне з ринку безслідно.

Так само, як і Чонгук, Техьон повністю підтримував Чіміна в його історії. Вони не мали права виносити якихось суджень, не могли говорити, чи Чімін хороший, чи поганий – це була його історія, його рішення, і Чімін вважав, що це найкращий вихід.

Взагалі, це була сіра мораль. Якщо ти знищуєш зло, чи сам не стаєш злом? Чи знаходиш у цьому своє власне світло?

Вони трохи поговорили про це, але загалом їхня думка була однаковою: вони просто приймали, що історія закінчилася саме так.

— То виходить, все закінчилося? – запитав Техьон.

Чонгук відкинувся на спинку дивана, потягнувся, під пледом взяв ноги Техьона, притягнув їх до себе й поклав собі на стегна. Влаштувався зручніше.

— Я впевнений, що історія закінчена. Невідомих фігур на шаховій дошці більше немає – вони розставлені по-новому. Почалася нова партія, і в ній залишилися лише ми з тобою. Чімін більше не грає. Тож якщо у нас і з’являться нові вороги, це точно буде хтось інший. А до цього, як відомо, неможливо підготуватися заздалегідь.

Техьон мовчки кивнув.

Він поставив майже порожню чашку на столик, присунувся до Чонгука ще ближче. Обійняв його, схилив голову на його плече.

— А наша з тобою історія?

— Наша історія рухатиметься так, як ми самі вирішимо. Я не змінив своєї думки – я радий. Нехай навіть через біль, але я радий, що ми зустрілися. Що я зміг відкрити своє серце, а ти показав мені, що таке любов. Що таке – не боятися відкритися. Що таке – хотіти бути з кимось і ділити своє життя.

Техьон зарився обличчям у згин його плеча, тихо засміявся, потім зсунув свої ноги з його стегон і сів верхи на його стегна. Трохи поворушився, притискаючись пахом до паху Чонгука, обіймаючи його за плечі.

— Чонгук, я відчуваю те саме. Мені дуже шкода наших батьків, але, можливо, інакше в нас справді не було б шансу пізнати один одного, навіть якби ми й познайомилися. Я тебе люблю.

— Я теж тебе люблю, Техьон.

Техьон ніжно поцілував його. Чонгук посунувся тазом трохи нижче, щоб тому було зручніше сидіти верхи. Він м’яко гладив його стегна – від колін до паху, акуратно стискав сідниці. Одну руку залишив на його стегні, іншу притиснув до попереку, притягуючи ближче.

Техьон продовжував цілувати його – м’яко, обережно.

Чонгук відчував, як у ньому розгорається лава, як у ньому наростає бажання. Але він не знав, чи варто зараз продовжувати? Чи може Техьон? Чи хоче? Наскільки погано він почувається?

Як завжди, вони відчували одне одного. Техьон, ніби прочитавши його думки, відірвався від поцілунку і прошепотів йому прямо в губи:

— Я почуваюся не дуже добре. Мені все ще важко дихати. Але я дуже тебе хочу. Хочу зараз бути зверху. Давай зробимо це. Ніжно.

Чонгук був згоден на все. Згоден на будь-яку позицію, на будь-якій поверхні, так, як хоче Техьон. Він поглибив поцілунок, став цілувати більш активно, розв’язно, мокро. Техьон терся пахом об його пах. Чонгук відчував не лише своє збудження, а й Техьона. Навіть крізь одяг було приємно відчувати його твердий, збуджений член, який притискався до його паху. Від одного цього можна було отримати задоволення.

Він відкинув голову на спинку дивана, дивлячись на Техьона знизу вгору. І дивувався сам собі — який же Техьон неймовірний. Який він гарний. Який він одночасно сильний, високий, широкоплечий чоловік. А з іншого боку — який він ніжний, м’який. Як хочеться його обіймати, цілувати й тискати. Яке він одночасно викликає зворушення і пристрасть.

Чонгук вирішив, що нехай Техьон керує процесом і робить все так, щоб йому було комфортно. Техьон, ніби почувши його, не припиняючи цілувати Чонгука, розмотав плед, зліз з його стегон. Однією рукою він спирався на плече Чонгука, цілуючи його, іншою рукою розстебнув свої брюки і стягнув їх разом з білизною. Повернувся на стегна Чонгука, знову закутався в плед.

У нього знову було відчуття, ніби йому одночасно дуже спекотно, ніби він горів під шкірою. І одночасно відчував легкий озноб — мабуть, жарознижувальне, яке йому дали в лікарні, закінчувало свою дію. Він обійняв руками плечі Чонгука, зарив пальці в його волосся, став цілувати ще активніше. Чонгук бачив і відчував, наскільки він збуджений.

Тому він трохи підсунув таз угору, щоб підвестися, розстебнув свої джинси, стягнув їх до колін. Видихнув, звільнивши свій член.

Техьон був у сорочці, тому Чонгук почав розстебати йому ґудзики, продовжуючи цілуватися, тепер уже тручись голим членом об його член. Вони почали дихати голосніше. Розстебнувши сорочку на Техьоні, Чонгук поправив плед на його плечах, щоб зберегти між ними тепло, і почав гладити його оголену шкіру — боки, поперек. Було неймовірно приємно відчувати його м’яку, оксамитову шкіру, хоч зараз вона була дуже гарячою.

Техьон продовжував ворушитися на стегнах Чонгука, тепер уже гола шкіра до голої шкіри — це було набагато приємніше. Чонгук був у светрі та футболці. Трохи відсторонившись від Техьона, він все ж зняв свій одяг, знову поправив їхній кокон, щоб не випускати тепло, і притягнув Техьона до себе ще ближче.

Вони продовжували цілуватися, були вже максимально збуджені. Чонгук опустив пальці між сідницями Техьона, трохи помасажував м’язове кільце, ніжно натискаючи. Він подумав про те, що змазки зараз немає під рукою — про це він абсолютно не подумав, коли збирався і швидко виїжджав до Пусана.

Але Техьон знову ніби прочитав його думки. Відірвавшись від його губ, він прошепотів йому на вухо: «Тюбик лежить на нижній полиці столика».

Не припиняючи цілуватися і притискаючи до себе Техьона, Чонгук підвівся, відірвавшись від спинки дивана, перевів погляд на журнальний столик і справді побачив на нижній полиці кілька книг, журнал і тюбик лубриканту. Він потягнувся за ним обережно, щоб Техьон залишався на його стегнах, взяв і повернувся в ту ж позицію — відкинувся на спинку дивана, зручніше посунувшись тазом униз, відкинув голову на спинку.

Видавивши рідину собі на пальці, він почав розтирати її між сідницями Техьона. Той почав стогнати голосніше, вигинатися. Чонгук лише натискав кінчиками пальців на дірочку, а Техьон уже подавався тазом назад, бажаючи ніби насадитися на пальці. Чонгук зрозумів його, тому натиснув пальцями активніше, і одразу два пальці ковзнули всередину.

Він відчував пружність м’язового кільця, його еластичність, але водночас розумів, що пальці проходять досить легко. Техьон продовжував ворушитися на ньому, і член Чонгука вже млів між їхніми животами. Він відчував, як Техьон намагається тертися не просто об його живіт, а своїм членом об його член.

Чонгук почав рухати пальцями всередині, то вводячи, то виводячи їх. Техьон заворушився ще нетерплячіше, його поцілунки стали ще більш мокрими, розв’язними. Він хапався за волосся Чонгука, натягуючи його, кусаючи його губи. Потім відірвав одну руку від його плеча, відвів назад і взяв Чонгука за зап’ястя, відсунувши його руку від себе. Чонгук зрозумів — Техьон готовий йти далі.

Не дивлячись, навпомацки він видавив ще трохи змазки на пальці, розтер по своєму члену. Техьон привстав на колінах, взяв член Чонгука в руку, направив у себе, приставив до входу і, м’яко похитуючи стегнами, почав насаджуватися, натискаючи на голівку, щоб та сама ковзнула всередину.

Чонгук затаїв подих. Відчуття, як завжди, були фантастичними — його член пульсував, наповнений кров’ю. Він так сумував за Техьоном, за близькістю з ним, за ним самим. Тому з усіх сил стримував себе, щоб не підняти стегна і не впечататися в Техьона. Натомість зосередився на тому, щоб продовжувати його цілувати.

А Техьон, все так же м’яко похитуючи стегнами, насаджувався, натискаючи на голівку. І ось вона ковзнула всередину. Обоє застогнали. Це був стогін полегшення й задоволення. Техьон на мить завмер із заплющеними очима, впираючись руками в плечі Чонгука. Він запрокинув голову, стоячи на колінах, ще не опустившись повністю вниз, відчув, як голівка приємно відчувається всередині, як член розтягує його анус, як починає відчуватися наповненість.

Техьон намагався повністю розслабити живіт, залишаючись із запрокинутою головою, яскраво відчуваючи розтягнення, тиск, розпирання і вже приємні відчуття. Він знову почав похитуватися з боку в бік, ніби виписуючи стегнами вісімки, щоб член проник глибше. Одним довгим рухом він опустився повністю на стегна Чонгука, сів до кінця, голосно видихнув і ще сильніше відкинув голову.

Чонгук у цю мить дихав шумно, глибоко, переривчасто — від відчуття тиску, стискання, від того, наскільки гаряче й тісно всередині, і наскільки приємно, тому що це Техьон. А той просто сидів на його члені, насолоджуючись відчуттям наповненості та таким щільним, максимально близьким контактом.

Чонгук сковзнув долонями по його стегнах, одну поклав на поперек, іншу завів під сідниці, підтримуючи Техьона і готовий допомогти йому рухатись. Техьон ще раз простогнав, тепер уже щільно сидячи на стегнах Чонгука, прийнявши весь його член у себе, відчуваючи його товщину, розтягуючи м’язи. Він трохи поворушився, і Чонгук видав якесь глибоке, утробне гарчання — сідниці Техьона терлися об його пах, а член був глибоко всередині.

Мошонка Техьона лежала на нижній частині живота Чонгука, і він міг відчувати її, а член Техьона був гарячим, твердим, таким збудженим, що ледь не впирався тому в живіт, голівка була мокрою від власної змазки.

Чонгук одночасно хотів усього: просто дивитися й насолоджуватися, цілувати Техьона, підтримувати його за талію чи стегна, взяти в руку його член, відчути його товщину в долоні й почати рухати рукою вгору-вниз. Але зараз ініціатива була в Техьона, тому Чонгук вирішив просто підлаштуватися під нього.

Техьон нарешті відмер, підняв голову, все ще тримаючи очі заплющеними, потім схилив її вперед й уперся чолом у чоло Чонгука.

— Так добре… — прошепотів він. — Мені так подобається… Я так сумував. Мені так подобається це відчуття наповненості. Мені подобається, що це ти, і мені подобається це почуття належності.

Він зробив ще кілька глибоких вдихів, взявшись зручніше за плечі Чонгука, нахилився до його губ і поцілував. Він був настільки поглинений своїми відчуттями, що поцілунки виходили незв’язними — вся його увага була зосереджена всередині, у глибині себе, у своєму животі, у своїх нутрощах і члені. Тому Чонгук взяв поцілунки на себе: Техьону було досить просто дозволити йому діяти, залишаючись з розкритими губами, Чонгук смоктав його нижню губу, проштовхував язик всередину, вилизував його, смоктав його язик.

А Техьон почав рухатися.

Він підвівся на члені, залишивши всередині лише голівку, потім опустився знову. Піднявся. Опустився. Він трохи поворушив тазом, ще більше вигнувшись у попереку, щоб знайти ідеальний кут. І коли в черговий раз насаджувався, різко видихнув — знайшов.

Чонгук притягнув його поперек до себе ще щільніше, допомагаючи утримувати цей кут. Вони не поспішали. Техьон повільно піднімався й опускався, кожного разу проходячись голівкою члена Чонгука по своїй простаті. Його член при цьому терся об живіт Чонгука.

Той додав трохи змазки, розтер по своєму животу та члену Техьона, щоб тому було легше ковзати. Вони заплющили очі, мляво цілуючись. Техьон спирався на плечі Чонгука, а той підтримував його за стегна, притискаючи до себе за поперек. Вони просто дозволили собі колихатися на цих хвилях задоволення й збудження.

Техьон тримав один і той самий темп, танучи на Чонгуку, дозволяючи відчуттям із самих нутрощів розпливатися тілом. Було приємно одночасно й у його власному члені, стиснутому між животами, який легко ковзав по животу Чонгука. Вони дихали один в одного, іноді все ж цілуючись, але частіше просто торкаючись губами, щоб контакт був максимальним.

Поступово Техьон відчув, як жар тепер не лише під шкірою — він заповнив найглибші куточки його тіла, сонячне сплетіння, розливаючись солодким, м’яким, тягучим теплом. Йому навіть здалося, що в нього заклало вуха — стогони, звуки, дихання стали ніби фоном. Він провалився у свої відчуття, у свій озноб і глибинний жар.

Вони майже не прискорювались, дотримуючись того ж м’якого, тягучого ритму.

Спочатку його затопило задоволенням глибоко в тазу, десь у самому центрі нутрощів. Потім оргазм розлився животом, членом, розтікся ногами, піднявся хребтом. Техьон продовжував рухатись крізь свій оргазм, подовжуючи його, роблячи яскравим — аж на межі болю. Відчуття були такі, ніби пульсувало не лише в члені, а й усе тіло.

Він зупинився лише тоді, коли відчув, що Чонгук його зупиняє.

Так, як це часто бувало між ними, Чонгук спочатку дав Техьону кінчити, а потім дозволив собі розслабити м’язи й довго, з низьким стогоном кінчив у Техьона. Вони все ще тримали губи на губах, мляво цілуючись.

Техьон, залишаючись з членом Чонгука всередині, обійняв його за плечі міцніше, повністю ліг грудьми на його груди, опустив голову, щокою на його плече. Чонгук міцніше обійняв його і вони просто сиділи. Насолоджувались відчуттями, дозволяючи оргазму розлитися тілом, проникнути в кожну клітинку. Просто дихали в цій близькості, в цих обіймах, у відчутті, що вони один в одному. Вони забулися в часі.

Так вони й сиділи, тонучи у своїх відчуттях, поки Техьон не відчув, як його тіло почало виштовхувати член Чонгука назовні. Він трохи підвівся, щоб випустити його. Чонгук аж ухнув, поморщившись, але загалом відчуття було приємним.

Техьон знову влаштувався зручніше, притиснувшись щільно до Чонгука. Так вони ще посиділи, поки Чонгук не відчув вологу у своєму паху — це з Техьона витекла частина їхніх соків любові. Він опустив руку, розмазавши суміш змазки та сперми між сідницями Техьона.

Техьон відхилився, все ще сидячи на паху Чонгука, спираючись руками на його плечі. Чонгук перевів руку на свій живіт, розтер сперму Техьона по своїй грудній клітині, потім розкрив сорочку на Техьоні ширше й розмазав її йому по животу та грудях.

Техьон дивився на Чонгука прикритими, наче п’яними очима — чи то від температури, чи то від ознобу, чи то просто загубившись у задоволенні.

— Те, тобі погано? — запитав Чонгук.

— Ні. Мені дуже добре. Просто дуже спекотно.

Чонгук хотів зняти плед, у який вони досі були закутані, але Техьон зупинив його, навпаки, закутавшись ще щільніше.

— Полежи ще трохи, — сказав Чонгук, допомагаючи Техьону підвестися і вкладаючи його на диван. Підклав йому під голову диванну подушку, сам розмотався з пледа й тепер повністю вкрив ним Техьона, який так і залишився в одній сорочці.

Диван був невеликий і вузький, тому разом вони б тут не лягли. Чонгук просто влаштувався біля його ніг, поклавши закутані в плед ноги Техьона собі на стегна.

— Техьон, ти будеш спати? — запитав Чонгук.

— Ммм… — Техьон заперечно похитав головою. — Не буду. Я просто трохи полежу. Я так сумував…

— Я теж сумував, — сказав Чонгук.

Техьон усміхнувся. І зараз на його обличчі було щось, що можна було назвати щастям.

— Те… А ми взагалі не поговорили про твій день народження. У тебе ж сьогодні день народження.

Техьон підняв брови, здивовано моргнувши.

— А точно… У мене день народження… З днем народження мене.

— З днем народження тебе, — тихо промовив Чонгук. — Я радий, що ми проводимо його разом. Я тебе люблю. Я зроблю все, щоб ти був щасливим. Щоб ми були щасливими.

Техьон повністю відкрив очі, подивився на Чонгука з м’якою усмішкою. Потягнувся, витягнув губи вперед. Чонгук зрозумів його — підвівся зі свого місця, став на коліна біля дивана і нахилився, щоб поцілувати його.

Техьон вивільнив із пледа одну руку, обійняв Чонгука за плечі і притягнув до себе ближче. Солодкий. М’який. Затишний. Їхній поцілунок був ніжним, повільним, мокрим, смачним. Нарешті Чонгук відірвався.

— У мене є для тебе подарунок. Я радий, що не забув про нього.

— Подарунок?

— Так, я знаю, що дуже складно обрати подарунок людині, у якої все є.

Вони обидва засміялися, одночасно згадавши день народження Чонгука, коли Техьон намалював його портрет.

— Людині, у якої все є, можна зробити подарунок, який не залежить від грошей. Сума не має значення, має значення сенс, — сказав Чонгук. — Сподіваюся, тобі сподобається.

Він підвівся, знайшов свою футболку і джинси, одягнувся. Підійшов до свого чемодана, з яким приїхав, відкрив його і дістав великий конверт. Повернувся до Техьона і сів на диван. Техьон теж сів, щільніше закутавшись у плед.

— Що це?

— Це мій подарунок тобі. Відкрий і подивися.

Чонгук передав йому конверт. Конверт був досить великим, і відчувалося, що всередині щось об’ємне. Техьон розкрив його і дістав кілька аркушів, складених навпіл. Він подивився на Чонгука з питанням, і той кивком голови показав йому продовжити.

Техьон розгорнув аркуші і почав уважно вивчати текст. Його брови піднімалися все вище, коли він читав. Закінчивши, він простягнув руку до Чонгука, все ще тримаючи аркуші в одній руці, а іншою притягуючи його до себе, і кілька разів коротко дзвінко поцілував.

— Дякую, це неймовірний подарунок. Вперше в моєму житті… Це справді безцінний подарунок.

Чонгук щасливо посміхнувся:

— Я дуже радий, що тобі сподобалося.

Це був контракт на проведення виставки в одній з найкращих, найбільших і наймодніших галерей Сеула. На березень був викуплений один із залів на два тижні, де мала пройти виставка картин Техьона. Галерея брала на себе всі витрати: організацію виставки, рекламну кампанію, обладнання залу, організацію вечірки. Тобто Техьону не потрібно було робити нічого самостійно. Перша виставка в його житті.

Чонгук тільки не був упевнений, чи правильно обрав місяць:

— Виставка буде в березні. Це не надто рано? Ти встигнеш?

Техьон, все ще сяючи, відповів:

— Так, березень мені підходить. До березня я встигну підготувати всі роботи, які хочу показати.

— Тепер суспільство дізнається про нового художника — Кім Техьона.

Техьон похитав головою:

— Ні, я ж не працюю під своїм ім’ям. Суспільство дізнається про нового художника на ім’я V.