Розділи
-
Розділ десятий Перший день відвідин — Отже, почнемо з правил, — монотонно кинув вартовий, не дивлячись на неї. — Не торкатись і не наближатись до решіток без зайвої потреби. Не давати йому нічого, окрім харчів. Жодного скла, інструментів, столових приборів. І…-
146,6 K • Ongoing
-
-
Перед очима суцільна - пітьма яка поглинала, висмоктувала з мене душу... Я не знав де я знаходжусь. Но я думав, що помер. Краще би я... Тоді помер задихнувшись сраним димом, але мене врятували. Розплющивши важкі повіки з'ясувалося, що тепер я перебував у лікарні. За вікном був вечір.…
-
~ Спогад 6 ~ Вересень 1996 року Гоґвортс — Чув про Стерджиса Подмора? — тихо запитав один аврор, спершись плечем об стіну. — А що з ним? — озвався другий. — Його не виправдали. Інший присвиснув. — Жартуєш… — Аж ніяк. Схоже, вже ніхто не вірить у ці байки про…
-
146,6 K • Ongoing
-
-
Ранок понеділка видався дощовим. Лило так, що земляний плац у таборі каторжників став суцільним болотом. Уривчастий вітер хлистав по обличчю й ліз під липку сорочку. Зябко й противно. Та роботу ніхто не скасовував Тому, зібравши всіх на плаці по коліна у багнюці, Кормак кричав…-
21,7 K • Ongoing
-
-
Погода була жахливою, і Вайлет не могла цьому не радіти. Шторми гуляли по всій країні, від Атлантичного океану до Каліфорнії, і їм довелося просидіти в аеропорту добру годину, поки не оголосили посадку. Вайлет сподівалася, що фронт низького тиску дотягнеться і до Флориди, наче…-
5,4 K • Oneshot
-
-
Леві “Я положила своє гаряче серце на дурну присягу, тож тепер йду його повертати. Воно має належати тобі. Я докладу зусиль, щоб ми ще побачились. Пробач, що збрехала тоді на березі моря. Зараз шкодую лише про це. Хочу усе виправити, але навіть не знаю як. Дякую за найкращі дні мого…-
271,6 K • Ongoing
-
-
Єва Я прокинулась від незвичного руху поруч. Зазвичай Леві не метушиться багато уві сні. Схоже, йому снилось щось не надто приємне. Йому ж не могли перейти мої кошмари? — Леві, — тихо покликала я, обережно шарпаючи його за плече. Його реакція була як завжди прекрасною, точною…
-
271,6 K • Ongoing
-
-
Вектор повертається до шатлу, бо розуміє, що йти далі нема куди. Він починає роздумувати, що його чекає. Роздуми Вектора: Стільки всього сталося, але провал є провал. Алекс попереджав мене, що я не маю права провалити другу експедицію, і ось – не вдалося... Тепер мене чекають…-
7,6 K • Ongoing
-
-
З прочинених вікон всередину кабінету затягувало гарячий протяг та безперервний стрекіт цикад. Масивний вентилятор на стелі важко гойдався, ганяючи тепле повітря кімнатою, яку геть не охолоджував, і тому його циклічне поскрипування мало суто психологічний ефект. З моменту…-
46,5 K • Ongoing
-
-
– Ітачі-сан. – Вже не кличеш мене сенсеєм? – Ви завжди казали не робити цього. Вона відчула його присутність у селищі, бо він сам дозволив це. У пообіддя, коли тіні повільно ставали довшими, він чекав, сховавшись в них у безлюдному вузькому провулку, що завершувався глухим…-
46,5 K • Ongoing
-
- 1 2 … 1 323 Next
