Розділи
-
Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…-
24,3 K • Ongoing
-
-
Він обмірював кроками кухню, поки Джессі налаштовував програму. — Майже готово, чесно. Зараз тільки обійду фаєрвол і підключуся до супутника, до якого дає доступ цей USB, — щебетав Джессі. Чесно кажучи, це заспокоювало Дома. Здавалося нормальним. Єдине, що могло б довершити…-
7.3 K • Completed
-
-
Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…
-
17,9 K • Ongoing
-
-
Тіло Сатору охололо до того, як Суґуру дістався його. Воно лежало посеред подвір'я... подвір'я, де Суґуру залишив Сатору, бо той запевнив, що з ним усе гаразд, що він упорається. Залишив один на один із людиною, яка вже завдала удару. А тепер повернувся і знайшов його накрите білим…
-
17,9 K • Ongoing
-
-
Повістка від ДБР прийшла офіційно. Акуратно складений аркуш, вкладений у сіруватий конверт, без зайвих слів, без уточнень, на якому чітко й однозначно видрукувано: «викликається для проведення слідчих дій як особа, що має статус свідка». Вона втупилася у цей рядок очима,…
-
24,3 K • Ongoing
-
-
Цей ранок не можна було назвати сонячним. Небо огортали сірі хмари, які вдалині ще й супроводжувалися громом та яскравими спалахами блискавок, що було більш ніж частим явищем для гір і чудовим часом, щоб продовжити додивлятися сни, але не для нашої білої вовчиці, Енжел. Їй час…-
10.8 K • Ongoing
-
-
Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…
-
Хатина спорожніла. Вогник ліхтаря проживав свої останні хвилини, мов згасле полум’я серця. Маомао зібрала все, що було знайдено: щоденник, аркуші з нотатками, обгорілі та вицвілі записи. Кожну річ вона загортала, мов стародавні реліквії — з обережністю і повагою. "Якщо Ло Янь…-
715 • Ongoing
-
-
Ранок прокрався до Палацу повільно і тихо, наче злодій. Молочний туман вкрив дахи і заховав далекі гори, у повітрі простягнувся запах моху і вологого каміння. Принц прокинувся ще вдосвіта. Йому знову снилися яскраві сни про її руки та губи, і це аж ніяк не допомагало повертатися…
-
715 • Ongoing
-
-
Медпункт був холодним, попри вугілля, що горіло у жарівнях. Знадвору проникали приглушені звуки палацового життя — уривки розмов, шелест одягу, тупотіння дерев’яних черевиків. Маомао сиділа, схилившись над крихітною пляшечкою. Її пальці, трохи зашкарублі від роботи,…
-
715 • Ongoing
-
- 1 2 … 1,283 Далі
