1

Як виглядають персонажі: https://surl.lu/exymhm

Ця історія почалась триста років тому на вузьких вуличках Сеула, де запах лікарських трав змішувався з димом від вогнищ. Тоді ще ніхто не знав, що троє звичайних лікарів — Пак Чіхун, Чон Мінхо та Кім Юнсу — покладуть початок цілим династіям.

Кожен із них жив у своєму кварталі, кожен мав власні методи лікування. Чіхун був майстром акупунктури — його голки вміли вгамувати навіть найсильніший біль. Мінхо знав секрети тисяч рослин, а його відвари повертали до життя навіть безнадійних хворих. Юнсу ж був майстром хірургії — його руки виконували надрізи з ювелірною точністю, де кожен рух скальпеля був виміряний до міліметра.

Їхні сім’ї століттями займались медициною, але саме ця трійця зробила крок у майбутнє. Чіхун відкрив першу приватну клініку, де пацієнти отримували індивідуальний догляд. Мінхо став легендою, першим аптекарем, який особисто гарантував одужання: якщо його ліки не допомагали, він не лише повертав срібняки, а й безкоштовно готував нове лікування, доки хвороба не відступала. Юнсу ж почав приймати не лише багатіїв, а й селян, які платили йому курами та зерном.

Роки минали, і слава про них рознеслась далеко за межі Сеула. До них везли хворих з усієї Кореї — спочатку з навколишніх сіл, потім із далеких провінцій. Вони стали не просто лікарями, а бізнесменами. Кожен із них розумів: золото, яке вони отримують, можна не просто витрачати, а інвестувати.

У кожного було по п’ять-шість дітей. Сини з дитинства стояли біля ліжок хворих, вчилися діагностувати хвороби за запахом сечі або відтінком шкіри. Дочок видавали заміж, але з умовою: всі онуки повинні повернутися до роду матері. Так родини перетворилися на клани, де кожна дитина була частиною великої машини.

До 1960-х років їхні сімейні справи переросли в корпорації:
«Park Corp» — інноваційні ліки, клініки з сучасним обладнанням.
«Jeon Inc» — натуральні препарати, плантації рідкісних трав.
«Kim Universe» — хірургічні центри та дослідження в галузі генетики.

Їхня конкуренція нагадувала гру в шахи з прихованими правилами. Уряд рідко втручався у їхні суперечки — адже кожен клан був надто цінним для економіки. Чони та Кіми дотримувались негласного кодексу: суперники, але не вороги. Вони могли переманити фахівця конкурента, але ніколи — підкупити чиновника.

Паки ж грали інакше. Ще засновник клану, Чіхун, вважав: «Якщо результат рятує життя, то засоби виправдані». Їхні методи були… гнучкішими. Вони першими почали використовувати патентні суди для тиску на конкурентів, «забували» про побічні ефекти нових ліків у рекламі, а їхні торгові представники мали звичку з’являтися в кабінетах лікарів із «подарунками». Але навіть їхні противники визнавали: Паки вміли робити те, на що інші не наважувались.

З роками їхні інтереси змістились. Лікування хвороб було благородною місією, але світ змінювався. Люди тепер хотіли не просто одужувати — вони мріяли про вічну молодість, ідеальну пам’ять, безмежну енергію.

Саме тоді фармакологія стала золотою жилою. Навіщо продавати одну порцію ліків від хвороби, якщо можна прописувати щомісячний курс «омолоджуючих капсул», чудодійних БАДів, унікальних ноотропів? Чому просто лікувати, якщо можна продавати надію?

«Park Corp», «Jeon Inc» та «Kim Universe» інвестували в дослідження, але кожен йшов своїм шляхом:
Паки робили ставку на швидкі результати (навіть якщо доводилося «підганяти» дані).
Чони вважали за краще натуральні компоненти зі своїх плантацій.
Кіми заглиблювалися в генетику, мріючи створити ліки майбутнього.

Так вони й дійшли до сьогодення — три імперії, три стилі боротьби. Але тепер у кожного з них залишився лише один прямий нащадок:
Пак Чімін — останній спадкоємець «Park Corp».
Чон Чонгук — майбутній голова «Jeon Inc».
Кім Техьон — той, хто мав успадкувати «Kim Universe».

Але не факт, що всі з них хочуть цієї спадщини.