27

Чонгук відчув, що він вдома, і внутрішньо розслабився.

«Головне, що вдома», — подумав він.

Техьон же дивився на Чонгука, ніби бачив його вперше — він ще не бачив його таким.

Чонгук справді зовні виглядав так, ніби був п’яний. Майже не міг поворухнути язиком, дихав переривчасто, не міг стояти на ногах — його хитало. Справді, це нагадувало людину, яка просто напилася. Але тепер Техьон знав: справа не в цьому. Щось інше. Якісь наркотики.

Він підійшов ближче, присів навшпиньки, заглянув в обличчя Чонгуку.

Чонгук крізь напівзаплющені повіки впізнав Техьона.

— Техьоне… Вибач мене, будь ласка.

— За що, Чонгук? Я так розумію, ти ні в чому не винен.

Чонгук люто захитав головою:

— Ні-ні-ні, я не винен, але…

Він спробував підняти руку, помахати вказівним пальцем:

— …але все ж моя провина. Я дозволив. Був неуважним. Мені… щось підсипали в каву. Уявляєш? У каву. А потім ще й напоїти хотіли.

Техьон трохи поморщився:

— Так, я відчуваю запах алкоголю. Від тебе пахне алкоголем.

— Мені так огидно, Техьоне…

Техьон зітхнув, підійшов упритул, узяв його під руку:

— Ходімо, Чонгук. Лягатимемо спати.

— Техьоне… то ти мене пробачаєш? — благально спитав Чонгук.

— Чонгук-і, звісно, я тебе пробачаю. Немає за що тебе пробачати.

— Як то немає за що? Я ж тебе так підвів…

Техьон напружився:

— У чому ти мене підвів?

— У тому, що дозволив доторкнутися до себе… цій суці.

Техьон завмер, аналізуючи, що він відчуває і як має відреагувати.

Усе ще залишалося неясним, не було визначено, що між ними відбувається. Вони не обговорювали, чи перебувають вони зараз у стосунках. І чи можна взагалі назвати те, що між ними, стосунками? Якщо стосунки, то які? Адже вони ж… не геї…

Вони не обговорювали, чи хочуть взагалі цих стосунків. Бо поки що виходило так, що вони просто дорослі люди, дорослі чоловіки, які експериментують.

Як і казав Техьон, пізнають нову грань своєї нової сексуальності.

Тому ж Чонгук не обіцяв йому ніякої вірності.

А Техьон не говорив, що вона йому потрібна.

Ні. У стосунках Техьон був абсолютно впевнений: однією з основ є саме вірність один одному. Але стосунки — це завжди угода, коли люди знають, що потрібно один одному, домовляються про це. І обіцяють, що їхні стосунки будуть ексклюзивними, що в них не буде інших осіб. А вони поки ні про що не домовились.

Поки Техьон розмірковував про все це, він продовжував тягнути Чонгука за собою до сходів. З кожним кроком це ставало все складніше — Чонгук був важким, майже не тримався на ногах, його ноги постійно заплутувались, а тіло хиталось з боку на бік, ледве не звалюючи Техьона. Але Техьон теж був зараз доволі сильним, тож якось встигав його утримувати.

Пройшовши повз вітальню, він на хвильку задумався — може, краще покласти його на диван? Але потім передумав. «Якби я був у такому стані, де б хотів опинитись? Чи хотів би прокинутись на дивані?» Тому вирішив таки підніматись нагору.

— Піднімайся по сходах…

Чонгук майже повз навколішки. Техьон не відчував до нього ні негативу, ні роздратування — просто спокійно допомагав. Бо зараз Чонгук справді потребував допомоги.

Той то щось бурмотів, то знову благав прощення, а Техьон повторював:

— Усе гаразд. Немає за що просити пробачення.

Нарешті вони піднялись на другий поверх. Чонгук, спотикаючись, дістався до своєї спальні, вони ввалились у кімнату і тут Чонгук, схоже, остаточно усвідомив, що він удома. Тіло його зовсім розслабилось, він опустився на коліна, а потім розпластався на підлозі.

Техьон нахилився до нього:

— Чонгук-і, давай роздягаймось. Треба зняти цей одяг.

Чонгук спочатку кивнув, потім заперечливо захитав головою:

— Техьоне… я такий брудний. Я такий брудний…

— Чонгук, ну що ти таке говориш?

— Я скрізь брудний! — відповів Чонгук, починаючи махати руками, ніби намагаючись стерти щось із щік або шиї.

— Чонгук-і, давай роздягнемось. Ти ляжеш спати, а вранці приймеш гарний душ.

— Ні! — майже закричав Чонгук. — Я не ляжу в наше ліжко таким брудним!

Техьон усміхнувся. «В наше ліжко». Йому це сподобалось.

— Чонгук-і, що ти пропонуєш?

— Я дуже брудний… Я не можу так лягти. Залиш мене, я буду спати тут.

Техьон подумав, що треба буде нагадати Чонгуку не тільки уникати алкоголю, але й взагалі будь-яких інших «експериментів».

«Дуже складно з ним у такому стані…»

— Гаразд, Чонгук-і. Почнемо з роздягання.

Чонгук то бурмотів, то схлипував, то знову повторював, що він «дуже брудний».

Зняти піджак було найлегше. Техьон акуратно склав його на крісло. Потім приступив до розстебання сорочки. Чонгук спробував відштовхнути його руки і почав рвати тканину, але Техьон встиг розстебнути всі ґудзики.

— Викинь її! — сказав Чонгук.

— Що саме? Сорочку?

— Викинь. Навіть не залишай у кімнаті.

Техьон здивувався:

— Чому? Її можна просто випрати.

— Ні! — голосніше промовив Чонгук. — Я не хочу цієї сорочки у своєму гардеробі. Вона… вона торкалася її руками. Вона осквернила її. Тепер ця сорочка брудна.

Техьон заспокоїв його:

— Добре, викинемо.

Дійшла черга до штанів.

Техьон знову подумав про те, що в такому стані Чонгука роздягати набагато легше, ніж коли він у повній відключці. Зовсім не те, що було тієї ночі.

Розстебнувши пояс, ґудзик, блискавку, він стягнув із Чонгука штани.

— Викинь їх. Не хочу бачити. Вони смердять… смердять нею.

— Добре, добре, — погодився Техьон. — Штани теж викинемо.

Знявши шкарпетки, Техьон простягнув руки до Чонгука, щоб допомогти йому підвестись. З першого разу не вийшло, але з другої спроби він поставив Чонгука на ноги.

— Давай лягати.

— Ні-ні-ні, я брудний. Не хочу лягати у наше чисте ліжко таким брудним.

— Ну добре, тоді в душ.

Чонгук невиразно заскиглив. Техьон мов сам собі сказав: «Значить, у душ. Так? У душ. Ти мене мив, я тебе ще не мив… Можливо, сьогодні саме той день».

 

***

 

Він допоміг Чонгуку зайти у ванну кімнату та провів його під душ. Навіть душ у Чонгука був сучасний — багато простору, у стіні ніші для косметичних засобів, тропічний душ з різними режимами подачі води, декілька додаткових лійок. А з протилежного боку від лійок була висока лавка-сходинка, на якій можна було сидіти. Саме сюди Техьон і посадив Чонгука.

Чонгук залишався в білизні, тому Техьон вирішив, що її краще зняти зараз. З труднощами, але йому вдалося це зробити.

Чонгук відчув, що сидить, привалившись до стіни, і почав поступово кренитися набік. Техьон намагався утримувати його більш-менш рівно, а той докладав останніх сил, щоб сидіти прямо.

Техьон також роздягнувся до білизни, зачинив двері душової кабіни та ввімкнув спочатку тропічний душ. Він почекав, поки повітря в кабінці стане вологим і теплим.

Потім взяв одну з лійок, переключив воду на звичайний потік і підійшов до Чонгука, починаючи змивати з нього той «бруд», про який він говорив. Коли тіло було добре змочене, Техьон знову ввімкнув тропічний душ і взявся за шампунь.

Він набрав трохи в долоні, спінив і наніс на волосся Чонгука, ретельно його миючи. Техьону це дійсно подобалося — ніколи раніше він не робив нічого подібного. І тепер він насолоджувався тим, що людина, яка йому подобається, була тут, з ним, у цьому маленькому просторі, довіряла йому настільки, що могла розслабитися, а Техьон міг про неї подбати.

Сам процес миття був приємним — торкатися шкіри, намилювати її, робити чистою. Тому він не поспішав, навмисно розтягуючи час, дуже ретельно промивши волосся, а потім знову переключив воду на лійку, щоб змити шампунь.

Потім взяв гель для душу, знайшов губку і почав намилювати Чонгука. Тепер він чітко бачив ті місця, де на шкірі залишилася помада — щоки, підборіддя, шия, плечі, навіть груди. І, схоже, помада була надзвичайно стійкою, тому Техьону довелося докласти зусиль, щоб її відтерти. Але він діяв акуратно, без поспіху, і врешті зумів змити всі сліди.

Він додав ще гелю, спінив його на шкірі Чонгука, вимив шию, груди, живіт, руки. Потім трохи розвів його коліна, притулив його чоло до свого живота і намилив спину. Потім перейшов до ніг — стегна, гомілки, ступні.

Техьону це все здавалося настільки природним — так доглядати за людиною, яка йому так подобається.

«За своєю коханою людиною?» — думка промайнула в голові. Можливо, так, за коханою.

Техьон навіть тут говорив сам собі, що це теж експеримент. І цей експеримент показував, наскільки йому це подобається. Він подумав, що, можливо, це навіть могло б стати його фетишем — мити Чонгука, так керувати процесом, відчувати, що людина настільки довіряє, що повністю віддається в його руки.

Закінчивши з миттям тіла, Техьон змив усю піну, знайшов засіб для інтимної гігієни. Наніс його на пальці, розтер між долонями, опустився нижче, розвів коліна Чонгука ще ширше й акуратно промив його мошонку, член, діючи дуже ніжно та м’яко. Він зловив себе на думці, що йому надзвичайно подобається це робити, і навіть зупинив себе, щоб не затримуватись на цьому процесі — адже зараз цілі були інші.

Змивши всю піну, він ще деякий час просто поливав Чонгука з лійки теплою водою, гладячи його плечі, руки, шию, груди. У якийсь момент Чонгук відкинув голову назад, упершись потилицею в стіну, його губи привідкрились. Техьон нічого не міг із собою вдіяти — так привабливо це виглядало. Він нахилився, сперся на коліна Чонгука долонями і поцілував його.

Чонгук спочатку не відповідав, але Техьону і цього було достатньо. Знову, як тоді, Чонгук був майже у відключці, і йому було приємно просто торкатися цих губ, більше пробувати, ніж цілувати. І зараз, незважаючи на легкий алкогольний аромат, він відчував, як приємно їх цілувати, як приємно бути так близько до Чонгука, вдихати аромат його шампуню, його гелю для душу, відчувати, що це він зробив його чистим.

Техьон так захопився, що не помітив, коли Чонгук почав відповідати на поцілунок. Він привідкрив очі і побачив, що Чонгук трохи прийшов до тями, також привідкрив очі, підняв руки, погладив Техьона по передпліччях.

— Ми давно тут? — запитав Чонгук.

— Давненько. Ти вже чистий. Я тебе помив.

— Дякую… дякую, Те… — сказав Чонгук і знову потягнувся до його губ.

Техьон нахилився, і поцілунок поглибився. Хоча Чонгук відповідав, Техьон бачив — він діє, майже нічого не усвідомлюючи.

Відірвавшись, Техьон чмокнув його в губи ще раз, полив теплою водою його плечі, груди, руки. Під час цих дій він помічав, як Чонгук повільно кліпає, намагаючись не відключитися.

Коли Техьон уже збирався поставити лійку на стійку, Чонгук раптом підняв руки, поклав долоні на його стегна й притягнув до себе, втулившись чолом у живіт. Просто обіймав. Щось шепотів, але Техьон не розібрав.

А потім — різкий рух. Чонгук підняв обличчя, глянув на Техьона… і рвучко стягнув із нього мокру білизну.

Техьон здивувався, але не збентежився. Розставив ноги ширше для стійкості, упершись руками в стіну, а Чонгук опустив погляд у його пах. Член Техьона був наполовину збуджений — попри те, що він намагався не думати про збудження, просто знаходитись у душі з оголеним, мокрим Чонгуком, якого він сам мив, вже було достатньо.

Кілька секунд Чонгук дивився, немов вивчаючи. Потім провів долонею вздовж стегон Техьона, взяв його член у руку і кілька разів провів угору-вниз.

Техьон відчув хвилю приємного тремтіння, тихо застогнав. Чонгук повторив рух, а потім розкрив рота й взяв його член.

Ноги Техьона підкосились. Він не очікував, хоч і розумів, що колись це має статися, зараз це було несподівано.

Чонгук, майже у відключці, але з такою впевненістю взяв його в рота. Рухав головою вперед-назад, то залишаючи в роті лише голівку, обводячи язиком, то занурюючись глибше.

Техьон відчував, як його член твердішає з кожною секундою, наповнюючись кров’ю. Задоволення перемішувалось із напругою — він ледь стримувався, щоб не почати рухати стегнами, не просунутися глибше. Але розумів: у такому стані Чонгука це не варто робити.

Тому він лише міцніше уперся руками в стіну, розставив ноги ще ширше й віддався його діям.

Чонгук діяв, наче в трансі — він сам збожеволів від бажання.

Ось це задоволення. Поки Техьон його мив, Чонгук то втрачав свідомість, то повертався до неї, і йому було так добре, тепло, комфортно. Бути з Техьоном так близько — це завжди задоволення. Усвідомлювати, що зараз Техьон торкається твого тіла, водить піною по твоїй шкірі, пестить, пестить своїми прекрасними долонями кожен сантиметр твого тіла, очищаючи тебе від чужої енергії, від чужих поцілунків, від чужих дотиків.

Чонгук танув від цього. У ті секунди, коли йому вдавалося привідкрити очі, він насолоджувався тим, як виглядає Техьон: високий, стрункий, цей плаский живіт прямо перед його очима, ці довгі чудові пальці, це божественно гарне обличчя, це мокре волосся, що прилипло до скронь і чола.

Чонгук милувався ним. І коли Техьон підійшов особливо близько, підвівшись своїм пахом до його обличчя, Чонгук відчув, як у роті починає збиратися густа слина. Він зловив думку, про яку казав Техьон: коли твоє бажання сильніше за тебе, коли твоє тіло знає, що робити, навіть коли ти сам ще не готовий. Коли в роті накопичується в’язка густа слина саме для того, щоб взяти цей прекрасний великий член, обволікти його своєю слиною, посмоктувати, ковтати.

Зараз Чонгук відчував те саме. Його щелепи нили від того, наскільки хотілося відчути той член у своєму роті. Що робити він розумів теоретично, адже сам такого ніколи не робив, але знав: якщо довіритися своєму тілу, воно само знатиме, як діяти. Тому, коли він знову побачив, наскільки близько стоїть Техьон, а тим більше коли той нахилився і почав цілувати його, Чонгук більше не міг і не хотів стримуватися. І в цьому не було потреби.

Тому він якнайшвидше, поки вони не вийшли з цієї душової кабіни, стягнув з нього білизну. І з задоволенням взяв у руку його член. Великий. В міру довгий. Гарний. Твердий. Шкіра гаряча і оксамитова. Так приємно водити по ньому рукою.

Чонгук повністю віддався своїм інстинктам. Заплющив очі і просто почав отримувати задоволення. Спочатку задоволення від члена в руці. Потім — задоволення від члена в роті. Хотілося смоктати його, облизувати, хотілося якнайширше розплющити рота, щоб якнайдалі просунути його член у себе, відчути цю оксамитову велику голівку на своєму піднебінні, на щоках, у горлі. Чонгук навіть не думав — він просто приймав член настільки глибоко, наскільки його тіло і горло були готові. І вийшло досить глибоко.

Він відчував, як його горло розпирає, як це було приємно — відчувати, як розтягуються губи, як вони ковзають по тому оксамитовому члену. Як приємно було відчувати його губами, язиком, глоткою, руками. Як його коханий Техьон…

«Його коханий?»

Його коханий Техьон… тремтів.

Тремтів від задоволення. Чонгук тілом відчував вібрацію від його стогонів — таких красивих, грудних, оксамитових.

Він не міг насититися, смоктав і смоктав, забираючи член глибше і глибше. Його губи ковзали вперед-назад по товстому оксамитовому члену. А коли він відчув пульсацію, то зрозумів — зараз Техьон кінчить. І в цю мить він хотів відчути той член максимально глибоко у своєму горлі. Тому не відводив голови, а навпаки — насаджувався ще глибше.

За кілька секунд Чонгук відчув долонями, як тремтить Техьон, вібрацію його голосу. Як його горло обдає гаряча хвиля, як у його роті, на язику, на губах тремтить і пульсує член.

Лише коли член перестав пульсувати, Чонгук випустив його з рота, облизав губи — якщо хоч крапля сперми потрапила на них, він хотів її злизати.

Як зачарований, він дивився на член Техьона: спочатку той лишався напівзбудженим, а потім повільно опадав. Техьон же стояв і дрібно тремтів.

Чонгук знову відкинувся спиною до стіни, поклав потилицю на гарячий кахель і підвів очі. Над ним стояв Техьон, упершись руками у стіну, з заплющеними очима — на його обличчі був справжній екстаз. Чонгук самовдоволено посміхнувся… і відключився.

Коли Техьон прийшов до тями, переводячи дух, він подивився на Чонгука — тепер той був точно у відключці. Він узяв лійку, яку досі тримав у руці, змив з його губ і щік сліди, обмив свій пах і нарешті поставив її на місце, вимкнувши воду.

Ноги його ще тремтіли. «Кожен раз — новий сюрприз», — подумав Техьон. «Знову неймовірно сильний оргазм. Знову наче вперше».

Як казав йому колись Чонгук, так тепер міг би сказати Техьон: такого мінету у нього ніколи не було. Ніколи не було настільки яскраво, приємно, приголомшливо.

І він зрозумів: справа не в тому, що Чонгук зробив щось по-новому чи по-іншому. А просто тому, що це був він.

Техьон відчинив двері душової кабіни. Простягнувся за рушником, спочатку обтер себе, потім узяв сухий і наскільки міг акуратно промокнув волосся Чонгука, витер його. Взяв його за руки, майже звалив на себе і повів у кімнату.

Чонгук йшов уже на автоматі. Підійшовши до ліжка, Техьон відкинув ковдру і обережно поклав його. Цього разу він уклав його як слід — головою на подушку, поправив руки, накрив ковдрою.

Задумався, чи варто одягатись, але вирішив, що не хоче. Тому заліз на свій бік ліжка і кілька хвилин просто лежав, дивлячись на обличчя Чонгука — таке спокійне, безтурботне, з рівним диханням.

Потім пересунувся ближче, обійняв його за груди, перекинув ногу через його стегна, заплющив очі і заснув.