21

Прийшла п’ятниця. І сьогодні був той день, коли Чонгук після роботи мав поїхати з ночівлею до Намджуна — святкувати його день народження.

Як зазвичай, зранку Техьон провів Чонгука і сам сів за свою роботу.

Протягом дня вони листувалися. Чонгук писав, що все добре, запитував, чи все гаразд у Техьона. Техьон відповідав, що так, і що сьогодні працюватиме допізна.

Пізніше, ближче до восьмої вечора, Чонгук повідомив, що вони вже в Намджуна і почали вечеряти. Ще трохи згодом він надіслав кілька селфі — на фото були він і Намджун. За їхніми обличчями Техьон зрозумів, що вони вже непогано випили. За кількістю склянок на столі (усього дві) він також зрозумів, що вони самі.

Останнє повідомлення від Чонгука прийшло близько одинадцятої. Воно було з помилками, і Техьон зрозумів — вони вже добре випили. Чонгук писав, що вони майже без свідомості і скоро лягатимуть спати.

Техьон усміхнувся, відклав телефон і повернувся до роботи.

Близько опівночі вимкнув комп’ютер і вирішив готуватися до сну. Він уже встиг прийняти душ раніше, тому зараз просто вмився, почистив зуби і повернувся до кімнати.

Він давно користувався системою «Розумний будинок», тому в кімнаті й у всьому будинку фоном грала м’яка музика. Техьон зайшов у додаток, поставив таймер на годину, щоб музика сама вимкнулася, і почав розстилати ліжко.

Він залишив у кімнаті приглушене світло й музику — так засинати було не так самотньо.

Раптом він почув шум зовні. Техьон напружився, завмер і прислухався.

Через кілька секунд він почув, як хтось біля вхідних дверей намагається відкрити замок, але не може.

Серце закалатало.

Він несміливо підійшов до дверей кімнати, прислухаючись. Вхідні двері нарешті відчинилися.

Почув важке дихання. Техьон миттєво розпізнав його — Чонгук.

Його паніка одразу зникла, але з’явилося здивування: «Що він тут робить?»

Чонгук щось бурмотів собі під ніс, із глухим стуком щось впускав. Техьон не міг зрозуміти, що відбувається, але за звуками вирішив, що Чонгук один.

«Добре…»

На секунду йому здалося, що Чонгук міг повернутися не сам. І він не впевнений, чи пережив би це.

Техьон тихенько прокрався коридором у прихожу.

Чонгук стояв, схопившись за комод. Він увімкнув лише один світильник, опирався стегном об стіну і намагався зняти черевик носком однієї ноги з п’яти іншої.

Техьон ще ніколи не бачив його таким п’яним.

Він вагався, але все ж вирішив підійти.

— Чонгук-і… — тихо промовив він.

Чонгук завмер, підняв очі і намагався сфокусувати погляд. Це давалося йому з труднощами.

Техьон бачив — Чонгук не просто п’яний, а мертвецьки п’яний.

— Техьон-а, я тебе розбудив? Вибач мене, будь ласка… — сказав Чонгук, його язик заплутано тягнув слова.

— Що ти тут робиш?

— Я прийшов додому.

Він намагався випрямитись, але його тут же захитало. Плечем вдарився об стіну, відшатнувся, знову вдарився — тепер у протилежну — і нарешті сповз по стіні вниз, осівши на підлогу.

— Я бачу, що ти прийшов додому. Але ж ти мав залишитись у Намджуна. Щось трапилось?

— Ні, — Чонгук все ще не міг навести фокус на Техьона, його очі блукали.

Техьон зрозумів, що перед ним усе розпливається, тому підійшов ближче, нахилився, підвів своє обличчя до його:

— Нічого не трапилось. Але я прийшов додому. Я тут живу. Я хочу бути вдома. І хочу ночувати вдома.

Техьон розслабився, ледве посміхнувся:

— Але ж ти п’яний.

— Ну і що, що п’яний? А ночувати хочу вдома.

— Ви ж із Намджуном домовились…

— Так було раніше. А зараз все інакше.

— Що зараз інакше? — спитав Техьон.

— Зараз я живу не один. Зараз я живу з тобою, — Чонгук вимовляв слова по складах, наче пояснював малій дитині очевидні речі. — Як я можу жити з тобою і не прийти додому ночувати? Ну, скажи мені.

Техьон остаточно розсміявся — йому стало смішно від таких «логічних» пояснень.

— Гаразд. Як ти взагалі дістався сюди? На таксі?

— Так… Намджун уже давно спить. Відрубився раніше за мене. А я подумав — навіщо мені там залишатись? Я ж тут живу. Я хочу додому. До тебе…

Його голова впала на груди. Техьон опустився на коліна, заглянув йому в обличчя — очі були заплющені. Він легенько потряс Чонгука за плече:

— Ммм… — протягнув той.

— Піднімайся до себе в кімнату.

— Так-так… зараз посиджу хвилинку і піднімусь.

Але замість цього його тіло почало кренитися набік. Техьон підхопив його під той бік, що намагався впасти, підставив своє плече:

— Будеш спати в коридорі?

— Я не буду спати в коридорі. Я сплю тільки у своєму ліжку. Я хочу до свого ліжечка. Я вдома. Все добре. Я з тобою…

— Так, Чонгук-і, ти вдома. І ти зі мною. Але ти ще не у ліжку, тому давай піднімайся.

— Я піднявся.

— Ні, Чонгук-і, ти майже лежиш на підлозі.

Чонгук щось пробурмотів, і Техьон зрозумів — він поступово відключається. Сили, що залишалися, вже вичерпались, і якщо прямо зараз не перемістити його хоча б на диван у вітальні, він так і залишиться у коридорі. Без свідомості Техьон не зможе його підняти — він занадто важкий.

Він легенько поплескав Чонгука по щоках:

— Чонгук-і, давай, вставай, ідемо до твого ліжка.

Чонгук розплився у посмішці, очі знову заплющилися:

— Так-так, ідемо у ліжечко…

— Саме так. Давай спробуй піднятися, я допоможу.

Чонгук застогнав, замахав вільною рукою, вчепився у стіну і ледве підвівся. Але стояти рівно не міг — його долоні впали на плечі Техьона, голова втулилася у його плече, і на шумному видиху вся його вага перекинулася на Техьона.

— Ох, який ти важкий…

— Так, я важкий… але я акуратний, — пробурчав Чонгук.

Техьон усміхнувся, подумавши, як двозначно це звучить, і потягнув його коридором. Раптом згадав — Чонгук у взутті.

Він зупинився, притулив його спиною до стіни, притиснув долонею до грудей, щоб не впав, і, не опускаючись на підлогу, спробував ногою зняти з нього черевики. Вийшло.

Чонгук, схоже, залишками свідомості зрозумів, що від нього хочуть, і намагався допомогти.

Техьон повів його до сходів.

З кожним кроком Чонгук ставав важчим. З кожним кроком його слова перетворювалися на незрозуміле бурмотання, потім — на мугикання. Дихання стало рівним, очі більше не відкривалися.

Діставшись до сходів, Техьон зрозумів — повертатися до дивана вже пізно. Тепер простіше було дотягнути його нагору, практично несучи на собі.

Він таки піднявся з ним по сходах, дотягнув до спальні.

Коли вони увійшли, Чонгук уже майже лежав на Техьон. Його коліна підгиналися під вагою, але він подолав останні кроки до ліжка.

Техьон посадив Чонгука на край ліжка. Його руки безсило впали на коліна, а голова важко впала на плече Техьона.

Техьон зрозумів — Чонгук уже посапує. Він повністю відключився.

Простягнувшись до невеликої лампи на тумбочці, він увімкнув її. У кімнаті й так не було темно — через відкриті штори проникало місячне світло та вуличне освітлення. Але м’яке, неяскраве світло лампи додавало кімнаті затишку.

Техьон задумався: що робити далі? Залишити його так чи спробувати роздягнути? Оглянувши одяг Чонгука — піджак, застібнуту на всі ґудзики сорочку, вузькі брюки з ременем — вирішив, що спати в цьому буде незручно.

Продовжуючи підтримувати голову Чонгука на своєму плечі, він зняв піджак і обережно почав розстебати ґудзики на сорочці. Чонгук рівно дихав, іноді голосно сопів. Техьон зрозумів — його дії точно не розбудять.

Він розстебав ґудзики повільно, по суті насолоджуючись процесом. Сьогодні в нього був шанс побути так близько з Чонгуком, роздягнути його. Бачити його без одягу в басейні — це одне. А ось зараз було зовсім інше.

Дійшовши до останнього ґудзика, він витягнув сорочку з-за поясу штанів, розстебнув манжети на обох рукавах. Його пальці ковзнули по грудях, коли він почав зсувати сорочку з плечей. Він робив це навмисно повільніше, ніж було потрібно.

Поглянувши на обличчя Чонгука — спокійне, безсвідоме — Техьон подумав, що зараз міг би робити з ним що завгодно. Його руки зупинилися на плечах. Сорочка зісковзнула.

Навіть у такому стані (вони ж явно добре поїли і випили) на животі Чонгука чітко проступали кубики пресу. Техьон м’яко провів рукою по його животу, потім піднявся до грудних м’язів, знову погладив плечі.

Потім його пальці ковзнули на шию, погладили. Однією рукою зарився Чонгуку у волосся на потилиці. І як же це було приємно. Техьон сам заплющив очі, відчуваючи щокою вухо Чонгука, відчуваючи плечем його чоло. Відчував, як гаряче дихання опалює його плече, його груди. Так, його дихання було алкогольним, але воно не було неприємним. Техьон би сказав, що його дихання було солодким. Взагалі від нього дуже тонко пахло алкоголем, більше від нього все ж таки пахло його запахом і його парфумами.

Техьон так і залишився на кілька хвилин: однією рукою гладив його плече, іншою зариваючись у волосся на потилиці і дихаючи цим алкогольно-чонгуковим запахом. У якийсь момент Техьону захотілося чмокнути Чонгука, поцілувати його в щоку. Він перевів руку, яка гладила його потилицю, на голову Чонгука, трохи її припідняв і кілька разів повільно та волого поцілував його в щоку. Повернув його голову на своє плече. Ще кілька разів пройшовся пальцями по волоссю на потилиці, зітхнув, відкрив очі і продовжив роздягати Чонгука.

Він повністю стягнув донизу з плечей його сорочку, звільнив із рукавів спочатку одну руку, потім іншу, акуратно прибрав сорочку на край ліжка. Притримуючи Чонгука за плечі, відштовхнув його від себе і поклав спиною на ліжко. Тепер виходило, що Чонгук повністю лежить на ліжку, і тільки зігнуті в колінах ноги залишаються на підлозі. Роздумуючи, що робити далі, Техьон вирішив обійти ліжко і підтягнути Чонгука по ліжку далі, щоб він повністю, з ногами, опинився на ньому.

Так він і зробив: обійшов ліжко, заліз на нього з іншого боку, взяв Чонгука за руки і потягнув на себе. Оскільки Чонгук лежав зверху на покривалі, то він легко засковзив разом із покривалом. Техьон повністю його поклав на ліжко, відпустив його руки і побачив, що Чонгук зараз лежить практично поперек.

«Ну нічого, зате не впаде», — подумав про себе Техьон. Його голова трохи звисала з краю ліжка. «Пізніше поправлю», — подумав він.

Далі йому належало зняти з Чонгука штани. Техьон знову обійшов ліжко, зайшов з того боку, де були ноги Чонгука, заліз на ліжко колінами.

Він перекинув свою ногу через ноги Чонгука, опинившись таким чином над ним — його коліна тепер були по обидва боки від Чонгукових стегон. Він узявся обома руками за ремінь, розстебнув пряжку, мимовільно заплющівши очі на характерному шурхоті ременя, що прослизав крізь шльовки.

Далі — розстебнув ґудзик, відкрив блискавку…

Але як тепер зняти штани?

Техьон зліз з ліжка, ухопився за штанини і потягнув. Тканина легко піддалася — завдяки покривалу під Чонгуком штани зісковзнули з сідниць, стегон, опустилися до колін. Залишилося лише остаточно їх стягнути.

Він акуратно склав штани, поклав поруч із сорочкою. Перейшов до шкарпеток: їх зняти виявилося простіше за все.

Коли все було закінчено, Техьон оцінив результат своєї роботи — Чонгук лежав розкинувши руки й ноги, його голова трохи звисала з протилежного краю ліжка. Він дихав рівно, глибоко — у стані повної відключки.

Техьон кинув погляд на білизну Чонгука і на кілька секунд задумався — чи варто її знімати? Вирішив, що ні. І так уже достатньо, що він його роздягнув. Та й хто знає, можливо, Чонгук звик спати саме в білизні чи піжамних штанах?

«Треба буде запитати в нього самого,» — подумав Техьон.

Відійшовши від ліжка, він ще раз оглянув Чонгука, але потім вирішив повернутися — треба ж поправити його голову, щоб не звисала. Обійшовши ліжко, він підійшов з того боку, де були плечі та голова. Але замість того, щоб діяти, завмер, задивляючись.

Підійшовши впритул, Техьон опустився на коліна, сів на п’ятки і нахилився до обличчя Чонгука. Який же він був гарний! Навіть у такому стані, навіть п’яний… І подумати тільки, у такому стані він вирішив повернутися саме додому, бо тепер тут не сам.

Техьон відчув, як його щоки легенько спалахнули рум’янцем, і мимоволі усміхнувся. «Хм, можливо, я б теж так вчинив, напившись,» — подумав він. — «Це ще нічого не означає.»

Він продовжував сидіти, не відводячи погляду від спокійного обличчя Чонгука. Навіть у такому стані в ньому відчувалася та сама сила і надійність — навіть п’яному можна було б довіритися.

Раптом Техьон відчув нестримне бажання знову доторкнутися. Підвів руки і знову поклав їх на плечі Чонгука. Дивне відчуття — дивитися на нього зверху вниз, з такого незвичного ракурсу. Але це було цікаво.

Техьон заплющив очі. Його руки повільно ковзали по плечах Чонгука, потім знову опустилися на грудні м’язи, роблячи кругові рухи — ніби запам’ятовуючи кожен рельєф його тіла. Від гарячої шкіри його власні пальці нагрівалися.

Рухи піднялися вище — на шию. Він погладив передню частину шиї, пальцем провів по кадику. Потім знову зарив пальці у волосся на потилиці, відчуваючи, наскільки воно м’яке та шовковисте. Провів по виголеним скроням, торкнувся мочок вух, опустив руки на щоки.

Його погляд зупинився на напіввідкритих губах Чонгука. Раптом він відчув нестримне бажання дізнатися, які вони на смак.

Техьон заплющив очі, нахилився і торкнувся губами нижньої губи Чонгука. Миттєво напружився, прислухаючись, але нічого не змінилося — Чонгук залишався в тій же відключці, його дихання залишалося рівним.

Розслабившись, Техьон знову почав цілувати — тепер уже губи, підборіддя, лінію щелепи, щоки. Було трохи незвично, що зараз Чонгук був для нього ніби «догори ногами», але йому це зараз подобалось.

Він дозволив собі цю свободу — цілував обличчя Чонгука, його губи, експериментував: то обидві губи разом, то верхню, то нижню. Легесенько провів язиком між губами, торкаючись рядів зубів. Навіть спробував проникнути язиком глибше, щоб відчути язик Чонгука, але його рот був лише злегка привідкритий. Техьон не хотів ризикувати і будити його, тому не натискав сильніше.

Техьон прислухався до своїх відчуттів. Єдине, що він відчував — це ніжність і задоволення. Навіть легкий запах і присмак алкоголю не відштовхували його. Він із задоволенням торкався цього обличчя, цих м’яких губ, і міг лише уявляти, яким би був справжній поцілунок з Чонгуком — без алкогольного присмаку. Але навіть так це було неймовірно приємно.

Він дозволив собі цю свободу ще на п’ять хвилин, безперервно цілуючи Чонгука в губи та обличчя, а його руки тим часом гладили шию, скроні та плечі.

У якийсь момент Техьон відчув, як йому стало спекотно. Хвиля жару зосередилася внизу живота, і він чітко усвідомив — у нього ерекція. Але робити з цим нічого не збирався.

Змусивши себе відірватися від губ Чонгука, він узяв його за плечі і трохи підсунув по ліжку, щоб голова більше не звисала. Тепер тіло лежало не поперек, а по діагоналі — з повною свободою рухів.

Техьон підвівся, поправив свій член у трусах і знову обійшов ліжко. Його погляд мимоволі зупинився на паху Чонгука. Той все так же мирно дихав, його рот залишався напіввідкритим, жоден м’яз не рухався.

«Ну що ж, якщо вже сьогодні я проводжу такі експерименти…» — подумав Техьон і знову підійшов до ліжка з боку ніг.

Його очі ковзали по животу, ногах, паху Чонгука. Він знову заліз на ліжко на колінах, розвів його ноги трохи ширше і розмістився між ними, сівши на п’ятки.

Сидіти між ніг Чонгука було збуджуючим, подумав про себе Техьон. І знову відмітив, який же він гарний — просто як статуя, як твір мистецтва. Такі потужні рельєфні м’язи. Такий прес. Грудні м’язи. Сильні стегна.

Техьон опустив одну руку на коліно Чонгука і легко провів нею від коліна вгору, потім знову до коліна, погладив ногу зовнішньою стороною, потім внутрішньою. Потім підняв іншу руку і зробив те саме з іншою ногою. Погладив з усіх боків, відчуваючи під пальцями гаряче тіло і напружені м’язи.

Потім обома руками почав гладити ноги, заплющив очі. Відчуваючи… А що він відчував?

Він відчував збудження, але воно не було якимось яскравим. Воно було теплим, спокійним, воно затоплювало Техьона, починаючи від низу живота, розповзаючись по стегнах, по животі, горіло у сонячному сплетінні.

Техьон перестав гладити його стегна і подивився прямо в пах. Йому дуже захотілося подивитися, який у Чонгука член?

Під штанями, у звичайному стані, важко було визначити, яким він буде у збудженому стані. Звісно, зараз Чонгук не збуджений, але Техьону все одно було цікаво. Тим більше, що він ніколи не бачив так близько члена іншого чоловіка.

Тому він акуратно прибрав руки зі стегон, підніс їх до трусів Чонгука. Подумав: зняти їх чи просто спустити? Але зрозумів, що якщо зніме, то потім не надягне, тому просто відтягнув передній край і заглянув всередину.

Всередині був напівзбуджений член. Він не був в’ялим, але й не повністю твердим.

«Мабуть, це тому, що я його гладив по ногах», — подумав Техьон. Навіть у людини без свідомості, якщо її стимулювати, буде реакція.

«Що ж, тим цікавіше».

Він акуратно взяв член Чонгука в руку. Шкіра була оксамитовою, він був одночасно м’яким і твердим. Техьон перекочував його між пальцями, стискав, відчуваючи об’єм і щільність, навіть заплющив очі.

У якийсь момент Техьон відчув, як член твердне у його руці. Він у жаху розплющив очі, подумавши, що Чонгук може зараз прокинутися. Але ні — Чонгук лежав нерухомо, у глибокому сні, його дихання було таким же рівним і спокійним. Жоден м’яз на його тілі не рухався.

Окрім того, що зараз був у руці Техьона.

Техьон видихнув.

Дістав мошонку, акуратно опустивши край трусів — тепер і мошонка, і член були зовні. Він відпустив член.

З легким шльопом він упав на живіт.

Техьон нахилився близько-близько, дивлячись, як прямо на його очах член збільшується і твердне, наливаючись кров’ю.

Перевів погляд на мошонку. Протягнув руку, взяв мошонку в долоню. Вона була гарячою. Шкіра була м’якою та оксамитовою, але сама мошонка в руці відчувалася дуже пружною.

Техьон потримав її в руці, подумавши, як приємно вона лежить у долоні. Заплющив очі. Спробував із закритими очима уявити те, що тільки що бачив — це вдалося. Відкрив очі, знову подивився на член.

Тепер він був повністю — наскільки Техьон міг судити — збудженим. Він збільшився у розмірі більш ніж удвічі. Прямий. Красивий. Товстий. Лежав чітко у напрямку до пупка.

Техьон залюбувався. Нахилився близько-близько. Знову взяв його в руку, відчуваючи, наскільки тепер він великий, наскільки твердий, але зверху шкіра легко рухалася.

Крайня плоть відійшла від голівки. Голівка була великою. Рожевою.

Техьон почав розглядати. Побачив, що в дірочці уретри є вологість — блиск.

«Ммм… А який він на смак? Ось ця голівка? Ось ця рідина? Який на смак інший чоловік?»

Техьон ще покотив член у руці, потиснув, поводив рукою легко вгору-вниз. Дивився, як крайня плоть натягується на голівку, як відходить назад. Вона трохи більше зволожилася, почала блистіти сильніше.

Техьон зовсім розслабився. Перехопив член лівою рукою, а вказівним пальцем правої натиснув на щілинку. Відірвав палець, подивився на нього — він ледь-ледь блищав.

Техьон заплющив очі й поклав палець собі в рота. Провів язиком по кінчику, почав смоктати, але, на жаль, не відчув смаку.

«Дуже мало рідини…» — подумав він. «Щоб відчути смак, треба більше.»

Він вийняв палець із рота, знову взяв член правою рукою. Почав рухати рукою вгору-вниз, великим пальцем лівої руки водячи круговими рухами по голівці, періодично легенько стискаючи мошонку.

Поглянув на обличчя Чонгука — нічого не змінилося. Він лежав так само нерухомо. Дихання залишалося рівним і глибоким, як у сплячої людини.

Техьон зовсім осмілів. Його рухи стали активнішими — тепер це вже було не просто торкання, а справжнє дрочення.

І ось нарешті на голівці виступила крапля прозорої рідини. Техьон навіть усміхнувся: його старання дали результат.

Він знову взяв член у ліву руку, почав повільніше рухати вгору-вниз, а вказівним пальцем правої зібрав виділену рідину. Не поспішаючи, поклав палець собі на язик і знову почав смоктати.

Тепер він відчув смак.

Солонуватий. Але водночас якийсь… свіжий.

Техьон здивувався — це було навіть приємно. Він продовжував смоктати палець, лівою рукою стискаючи член, і бачив, як з’являється ще більше рідини. Зібрав її, знову поклав у рот.

Так. Тепер він міг сказати точно — це смачно. Прозорий, солонуватий, свіжий смак.

Він відчував і власне збудження — його член у трусах стояв твердо колом.

Техьон неохоче вийняв палець із рота, поправив свій член у трусах — він занадто туго стискався, але навіть думки не було доторкнутися до себе. Зараз уся його увага належала Чонгуку.

Він спостерігав, як голівка стає все вологишою, взяв член у праву руку, великим пальцем розмазав прозору рідину по всій поверхні. Шкіра заблищала, пальці ковзали тепер ще легше.

Раптом він відчув, як рот наповнився густою слиною. Чи то через смоктання пальця, чи то через солонуватий присмак попередньої рідини, чи просто від власного збудження, але слина була настільки густою, що Техьон не втримався: плюнув собі на долоню та щедро обмазав член Чонгука.

Тепер рухати рукою було ще простіше. Він експериментував: стискав член усією долонею, обхоплював кільцем з кількох пальців, сповільнювався, прискорювався, граючись з крайньою плоттю, проводив тільки по основі або вздовж усієї довжини.

Періодично поглядав на обличчя Чонгука — воно залишалося спокійним, ніби нічого не відбувалося.

«Мені сьогодні везе…» — думав Техьон, важко дихаючи.

Його власне збудження досягало піку — він міг би кінчити, навіть не доторкаючись до себе. Просто від того, що тримав у руках член іншого чоловіка. Від того, що пробував його на смак.

Від цієї думки тіло спалахнуло ще сильніше.

Рот знову наповнився густою слиною. Техьон зупинився, дивлячись на блискучий від вологості член перед собою.

«Як він відчуватиметься у роті?»

Він уже не міг більше стримуватись.

Техьон кинув останній погляд на обличчя Чонгука, переконавшись, що нічого не змінилося. Він трохи розвів коліна, щоб зменшити тиск на свій власний член, і нахилився обличчям до паху.

Лівою рукою сперся на стегно Чонгука, правою — підвів член, направивши голівку до свого рота.

Відкрив губи і зімкнув їх навколо гарячої плоті.

Спалах. Наче блискавка пройшла крізь все його тіло — від кінчиків пальців ніг до маківки.

— О боже… — прошепотів він, відчуваючи, як ще одна хвиля гострого задоволення прокотилася крізь нього, коли губи знову стиснули голівку.

— Ммм… — стогін вирвався сам із грудей. Густа слина почала витікати з кутків губ, розтікаючись по члену, змішуючись із прозорою рідиною.

«Я просто зараз кінчу…»

Це було брудно. Непристойно. Але водночас — неймовірно гарно.

Він повністю охопив голівку губами, провів язиком по її поверхні, почав смоктати, облизувати, досліджувати кожну зморшку, кожну жилку на стовбурі. Права рука не зупинялася — вгору, вниз, вгору, вниз.

Член здавався ще твердішим, ніж раніше.

Техьон спробував взяти його глибше, але не вийшло — член упирався у піднебіння, не підкорюючись. Але це не мало значення.

Він захлинався від задоволення — смоктав, облизував, стогнав, водив рукою, повністю загубившись у відчуттях.

Його власний член у штанах ледве не розривався від напруги. А тепер його рот був заповнений членом іншого чоловіка — красивого члена красивого чоловіка, який Техьону… Подобався.

Чонгук йому подобався. Як чоловік.

Це було очевидно й раніше, але саме зараз, з його членом у роті, Техьон нарешті собі це визнав. Повноцінно. Без сумнівів.

Він опустив ліву руку з мошонки Чонгука на власний пах, стиснув член крізь тканину і застогнав від хвилі задоволення.

Тепер його рухи стали ще шаленішими: права рука швидко, майже несамовито дрочила, губи та язик не відривалися від голівки, смоктали, облизували, ліва рука — хаотично тиснула на свій член крізь штани.

Тіло напружилося.

Він відчув пульсацію. Спершу у члені Чонгука. Потім — у його власному.

Техьон у напівпритомному стані, не припиняючи рухів, підняв запорошений погляд. Чонгук не прокинувся — його дихання залишалося рівним, тіло нерухомим.

Не витримавши, Техьон кінчив прямо в штани, тремтячи від оргазму. Але не зупинився — навпаки, ще інтенсивніше почав працювати ротом, ковтаючи гарячу сперму, яка виривалася з напруженого члена.

Чонгук глухо застогнав, ледь помітно посунувши головою, але так і не прокинувшись.

Техьон видихнув, все ще тримаючи його член у роті.

Він утримував його в роті, доки пульсація не припинилася, доки член не став м’яким. Лише тоді він акуратно вийняв його, ще раз оглянув.

Він не був повністю в’ялим, все ще залишався злегка збудженим. Наостанок Техьон від щирого серця облизав головку, зібравши рештки сперми.

Смак йому сподобався.

Густий. Солонувато-гіркуватий, але не огидний. Техьон міг і тут чесно визнати: йому сподобався смак сперми. Він навіть подумав, що не проти був повторити все просто аби відчути його знову.

Віддихаючись, він відпустив член Чонгука з правої руки, а ліву відвів від власного паху.

Оргазм був потужним.

Мабуть, Техьон не міг пригадати, коли останній раз відчував щось подібне. І це був не секс. Не дівчина. Навіть не мастурбація.

Це був перший раз, коли він відсмоктував іншому чоловіку.

Він заплющив очі, хрипко застогнав:

— О боже…

Але не шкодував. Анітрохи.

Опустивши погляд на пах Чонгука, він акуратно заправив член і мошонку назад в труси, поправивши їх. Тепер все виглядало, як треба.

На ватних ногах він підвівся з ліжка. Його все ще трясло, коліна підгиналися. Він подумав, що зараз би просто впасти й відключитися, але спочатку треба переодягнутися. Спати в трусах, у які він кінчив, не найкраща ідея.

Кинувши останній погляд на Чонгука, він вирішив не накривати його. Виключив лампу на тумбочці, вийшов із кімнати, зачинив двері.

Притулився спиною до дверей, ледь не зісковзнувши по них — ноги просто не тримали. Подивився на свої руки. Вони також тремтіли.

Йому здалося, що вони досі пам’ятають.

Пам’ятають м’якість і оксамитовість шкіри Чонгука.

Техьон попрямував до своєї кімнати.