Глава 7. Дзеркало минулого
від Tanya V14.11.2011, 06:30 — Ранкова тривога
Гаррі прокинувся різко — як від закляття. Його рука вже тягнулася до палички ще до того, як мозок усвідомив — телефон вібрує. Повідомлення від Аарона:
«Потрібен у штабі. Терміново. Принеси все, що маєш з останнього виклику.»
Гаррі вдягнувся мовчки. На кухні вже пахло кавою — Аарон, звісно, залишив термос, як завжди. Навіть у тривозі, він пам’ятав про дрібниці. Це було як магія.
14.11.2011, 07:15 — Брифінг
На екрані — нове фото. Дитина. Але цього разу — зникла.
— Це схоже на попередні випадки? — спитала Тара.
— Ні, — відповів Гаррі. — Тут магія навіть не маскується. Її вже не приховують.
Аарон нахилився до нього:
— Це означає, що хтось хоче, щоб ми знали. Щоб саме ти знав.
Гаррі кивнув. І відчув, як холод пройшов по хребту. Бо це правда. І цей хтось — із минулого.
14.11.2011, 08:40 — Вулиця Порожнечі
Місце зникнення — стара ферма. Поламані ворота, розбите скло. Але енергетика — свіжа, тривожна.
— Protego vestigium, — прошепотів Гаррі, проводячи паличкою по повітрю.
У тумані з’явилися силуети: чоловік у довгому плащі, дитина — спляча або знепритомніла — і знак.
— Це той самий символ, що й у Певерелл-архівах, — пробурмотів Гаррі.
— Пам’ятаєш, що він означає? — запитав Аарон, тримаючи рукою його зап’ясток.
— Двері. Або їх ключ. Але для чого…
14.11.2011, 11:20 — Андромеда
Андромеда тримала Тедді на руках сидячи на дивані у вітальні. Йому було вже тринадцять, але коли він переляканий — знову стає зовсім малим.
— Що з тобою, малий? — спитав Гаррі, присівши поруч.
— Хтось снився. Зі світлом у руках. Він говорив моє ім’я… і кликав. Але не голосом. Всередині.
Гаррі стримав тремтіння. Поглянув на Андромеду:
— Ти щось відчувала?
— Магічне тремтіння. Але не темне. Ніби… старе. Забуте.
Гаррі знав, що це означає. Хтось грається з часом.
14.11.2011, 15:00 — Проекція
У штабі Рід і Тара аналізували фото з ферми. Гаррі створив голограму з пам’яті:
— Це лице… я знаю його. Він був у Хогвартсі. Третій курс, Рейвенклов. Вважали зниклим.
— Коли? — здивувалась Прентіс.
— 1995-й. Під час Тричаклунського турніру. Але його ім’я тоді стерли з усіх списків. Навіть Дамблдор нічого не міг зробити.
— Хтось видалив його з часу, — сказав Аарон, тихо.
Гаррі відчув, як стиснуло серце. Так, це було можливо. І це лякало більше, ніж усі темні артефакти разом узяті.
14.11.2011, 20:00 — Зустріч у тіні
У закинутій бібліотеці, що на півночі штату, команда знайшла ще один слід. Книга, яка не мала бути тут. І записка:
«Ти вже забув. Але я пам’ятаю. Всі наші імена. І всі втрати. — V.»
Аарон тримав Гаррі за плече.
— Хто це може бути?
— Той, хто пережив смерть. І тепер хоче повернути своє ім’я. Але через моє.
Світло згасло. І двері замкнулися самі собою.
0 Коментарів