Глава 40. Ім’я родини

Дата: 25.12.2012

Час: 18:32  Місце: дім Гаррі, околиця Вірджинії

Дім дихав теплом. У вікнах мерехтіли вогники. У каміні потріскували поліна, а у повітрі витав запах кориці, цитрусу й гарячого шоколаду. Звуки сміху линуло з вітальні, де Джек і Тедді щось будували з подушок, вдаючи, що це — фортеця від драконів.

Аарон тримав чашку з чаєм, дивлячись, як Гаррі запалює ще одну свічку — останню з набору, що він приніс із Хогвартса.

— Це свічка Пам’яті, — пояснив він, помітивши погляд Аарона. — Для тих, хто не з нами. Але завжди в нашому серці.

— І для тих, хто прийшов пізніше, але лишився, — відповів Аарон і поклав руку на його плече.

Гаррі всміхнувся. Задоволено. По-домашньому.

— Тедді! Джек! — крикнув він. — Різдвяне какао готове!

— І з маршмелоу? — вигукнув Тедді, вискакуючи з фортеці.

— І з маршмелоу, — пообіцяв Гаррі.

Діти вбігли до кухні, Андромеда вже готувала тост із вітаннями, а на столі блищали коробки з подарунками. Кожен загорнутий з теплом. З думкою. З любов’ю.

Час: 20:10

Коли всі вмостились біля каміна, Гаррі сів поруч з Аароном. Діти крутили в руках свої нові іграшки, а Андромеда розповідала історії з дитинства Тонкс.

— У неї була така ж шалена уява, як у Тедді, — всміхнулась вона.

— І така ж здатність підкорити будь-кого своїм ентузіазмом, — додав Гаррі.

Аарон обережно торкнувся його руки.

— Як ти?

— Вперше за довгий час — спокійно. Не тому, що все стало ідеальним. А тому, що ми не самі.

— Ми ніколи не будемо самі, — м’яко відповів Аарон.

Час: 22:45

Коли діти заснули, і навіть Андромеда пішла до кімнати, Гаррі залишився біля вікна. На вулиці падав сніг. М’який. Безшумний.

Аарон підійшов, обійняв його ззаду. Плече до плеча. Душа до душі.

— Що тепер? — спитав Гаррі.

— Тепер — ми будуємо. Маленькими кроками. Один день за одним. Не лише родину. Світ, у якому безпечно. Де дитина може бути дитиною. І любов — не слабкість.

— Думаєш, у нас вийде?

— Вже виходить.

Гаррі повернувся до нього обличчям і тихо сказав:

— Я думав, що ім’я — це тільки слово. Але ім’я, яке ми даємо собі, — це вибір. Я — Гаррі Поттер. Я — батько. Я — той, хто більше не ховається. Я — вдома.

І Аарон, стиха усміхнувшись, прошепотів:

— А я — той, хто поруч.

Час: 00:00. 26.12.2012
Підпис у листі з Лондона, що чекає в пошті:

_«Вітаємо, пане Поттере-Гочнере. Ваша зміна імені та статусу сім’ї офіційно затверджені.
Відтепер зареєстрована нова родина:
Гарольд Джеймс Поттер
Аарон Гочнер
Тедді Люпін
Джек Гочнер
Категорія: Повна опіка, обраний союз, змішане походження.

Магічний реєстр родин Великобританії»_

Вітальна листівка до листа