Глава 34. Притулок між іменами
від Tanya VДата: 19.12.2012
Час: 08:40 Місце: Вірджинія, закинута резиденція колишнього Центру реабілітації для «відмовників»
Стара споруда серед дерев. Раніше тут лікували ветеранів магічних війн. Тепер — усе заросло, і в повітрі висіла тиша, з присмаком імен, які забули вимовляти.
— Він був тут, — сказав Гаррі, проводячи пальцями по тріснутим перилам.
— Звідки ти знаєш? — перепитав Дерек.
— Всі артефакти реагують. І тут — слід його свідомості. Немов когось витягли з себе, але не до кінця.
Спенсер схилився над уламками старої дошки.
— Залишився зашифрований напис. Це шифр, який ми бачили у «Скляних тінях». Але тут — дата. 20.12.2012.
— Це завтра, — в один голос сказали Гаррі й Аарон.
Час: 09:30 Місце: тимчасовий штаб у Вірджинії
Тедді крутив між пальцями камінчик із місця події.
— Це не звичайний камінь, — мовив він раптом. — Це якір. Артефакт прив’язки. Тут хтось хоче повернутись.
Аарон сів поруч із ним і Джеком.
— Як ти це зрозумів?
— Відчуття. Мені сниться місце, яке я ще не бачив. Але я знаю, що воно справжнє.
Гаррі спостерігав за сином, і в його очах була легка тривога.
— В ньому пробуджується щось більше. Спадок. Я маю встигнути пояснити, що робити з даром — перш ніж він стане тягарем.
Аарон мовчки стис Гаррі плече.
— Ти встигнеш. Бо ти з нами.
Час: 14:00 Місце: архів ФБР, супутниковий відділ С, Вашингтон
Спенсер розгорнув старі файли — ті, що були заблоковані навіть для агентів BAU. Але Гаррі тримав у руках ключ — буквальний, магічний, з емблемою Трьох Родів.
— У нього були контакти ще до зникнення. Зовнішні куратори, — промовив Гаррі. — Вони готували щось більше.
— Цей «Притулок» не просто точка — це випробування, — зазначив Аарон. — Як далеко може зайти агент, якого позбавили всього. Родини. Імені. Пам’яті.
— Морріс став не жертвою. Він — дзеркалом. Для нас усіх, — сказав Гаррі.
Вони обмінялися поглядами.
— Тоді ми готуємось. Завтра — все почнеться.
Дата: 19.12.2012
Час: 23:58 Місце: периметр «Притулку»
Під землею — система тунелів. Камери. Тіні. І голос, що лунав через гучномовець:
— Ви прийшли. Але чи прийшли ви як мисливці? Чи як ті, кого переслідують?
Гаррі повів групу глибше. Аарон тримав руку на зброї. Спенсер — на карті проекту. Джей Джей прикривала тил.
І тоді з темряви вийшов Морріс. Його лице — частково обпалене. Але очі — знайомі. Болісно знайомі.
— Ви не знаєте, як це — втратити себе, — сказав він.
— Ми знаємо, — відповів Гаррі. — Але ми обрали не тікати, а жити.
Морріс усміхнувся.
— Тоді покажіть. Бо це останнє випробування. І не для мене.
Дата: 20.12.2012
Час: 00:12 Місце: нижній сектор притулку, зона В
Стіни просочені вологою. Повітря пахне пилом, залізом і… чимось невловимим. Немов присутністю когось, хто не мав би залишатися.
— Тут усе відчувається… розірваним, — промовив Спенсер, торкаючись стіни.
— Не фізично. Просторово, — уточнив Гаррі. — Це магічна тінь. Порожнеча, яка залишається після душі, якщо її вирвати силою.
Аарон повільно зупинився.
— Тобто Морріс не просто створює страх. Він живе в ньому. Як у домі.
Гаррі кивнув.
— Але він не один. Тут є ще одна присутність. І вона старша за нього.
В цей момент згасло світло. Замість нього простір наповнився туманом — густим, як молоко, у якому з’явилася фігура. І не одна.
Тіні. Сотні облич. Всі дивились на них.
І Морріс — попереду, з піднятими руками.
— Ви прийшли зі словами. А я чекав тишу. Давайте дізнаємось, що сильніше.
Час: 00:27 Місце: головна камера
Вони опинилися в колі. Навколо — ілюзії. Але настільки реальні, що кров капала зі стелі. Всі страхи, всі образи — вивернуті з голов.
— Це не ілюзія, — прошепотів Гаррі. — Це пам’ять. Витягнута з усіх нас.
Джек — у сні. Тедді — у відчаї. А Гаррі… знову у Хогвартсі. У тій самій вежі, де загинув Дамблдор.
— Це пастка, — рикнув Гаррі. — Цей світ — штучний!
І тоді він підняв руку. Не з паличкою. Просто руку. Світ довкола нього наче зсунувся, і всі тіні розлетілись, як попіл.
Аарон бачив це. І всі бачили.
— Що… ти зробив? — прошепотіла Джей Джей.
Гаррі вдихнув глибоко.
— Пам’ятаєш, ти запитувала, ким я був до того, як став агентом?
Він глянув на Аарона.
— Настав час знати правду.
Час: 00:40 Місце: коридор В-3
Група йшла мовчки. Попереду — Морріс, уже не злий. Лише втомлений.
— Я не хотів бути ворогом, — мовив він. — Я був експериментом. Моє ім’я стерли ще до народження. А тепер… я просто хочу припинити ланцюг.
Він зупинився перед масивними дверима.
— За ними — останній вузол. Там тримається те, що залишилось від мене.
— Ти можеш сам це зробити? — спитав Аарон.
— Ні. Але він може, — Морріс кивнув на Гаррі.
Гаррі мовчки вийшов уперед. Його руки світилися. Не яскраво, але досить, аби розсіяти останню тінь.
— Я не суддя. Я не герой. Але я знаю, як це — втратити себе.
— Тоді забери мене, — прошепотів Морріс.
Час: 01:10 Місце: зовні, периметр лісу
Команда виходила мовчки. На руках у Гаррі спав Тедді. А Джек, закутаний у пальто, тримав Аарона за руку.
— Ти розкажеш їм усе? — запитав Гаррі тихо.
— Якщо ти готовий. Вони вже бачать. І поважають.
Гаррі посміхнувся.
— Тоді я готовий. Але спершу — додому. До сім’ї.
Вони пішли в туман, що розсіювався на світанку.
0 Коментарів