Глава 36. Примарна зона
від Tanya VДата: 23.12.2012
Час: 02:37 Місце: закритий шпиталь ВПС США, штат Вірджинія
— Щось не так із цим місцем, — тихо сказав Гаррі, ступаючи на потріскану плитку. Його чарівний компас, схований у рукаві пальта, тремтів і водночас — мовчав. Ніби хтось вирвав з нього серце.
Аарон ішов поряд. Він не питав — просто тримав поруч свій погляд і руку, десь у підсвідомості готуючись до того, що звичні шаблони не допоможуть.
Позаду кроки Ріда, Росі та Прентіс лунали чітко. Джей Джей залишилася з Гарсією в штабі, обробляти записи з камер.
— Об’єкт законсервували ще у 1993 році, — нагадав Россі. — Але минулого місяця в ньому померли шестеро техніків, які брали участь у відновленні корпусу. Тіла — висушені. Очі — повністю сірі. Жодних слідів насильства.
— Наче їх хтось випалив зсередини, — додав Рід, ковзаючи поглядом по записнику. — Але температура всередині тіла була нижча за норму.
Гаррі зупинився.
— Це не наукове явище. Це спотворена енергія. Пам’ятаєте, я казав, що не використовую магію, поки не стане надто пізно?
— Ти вважаєш, що зараз — той самий момент? — тихо спитав Аарон.
— Цей об’єкт був печаттю. І хтось її зламав.
Час: 03:10 Місце: рівень -3, лабораторний блок
Темрява тут не була просто відсутністю світла — вона дихала. Гаррі закликав сферу орбісу — старовинне світло, яке світиться не яскравістю, а правдою. І в його сяйві на стінах ожили сліди. Закляття. Написи на латині та староанглійській. Місце виглядало не як шпиталь, а як храм.
— Ці символи… — прошепотів Гаррі. — Це не просто ритуали. Це система стримування. Тут утримували щось дуже небезпечне.
— Але хто? — запитала Прентіс. — І головне — навіщо?
І тоді всі почули голос. Сухий. Роздвоєний. Схожий на шепіт крізь лід.
— Ви не мали прийти… Це місце — печать. А ви — порушення.
Сфера орбису здригнулась. На стіні з’явився силует — напівлюдський, напіврозмитий. Гаррі вийшов уперед.
— Назви своє ім’я, — сказав він тоном мага, не агента.
— Ми… безіменні… Ми — ті, кого забули. Ті, кого зрадили. Ми — проект «Фенікс-09».
— Це була магічна програма Міністерства? — Аарон зупинився поряд. — Про це немає згадок.
— Не Міністерства, — повільно відповів Гаррі. — Це робота американських магів. Паралельна гілка, яку приховували від усіх.
Примара зникла. Стіна розсипалась пилом, відкривши прохід.
— Якщо ви підете туди — нічого не повернеться тим самим, — попередив голос.
— Ми й не очікували, — сухо сказав Гочнер.
Час: 04:30 Місце: центральний зал, лабораторія «Фенікс-09»
Приміщення було схожим на амфітеатр. Посередині — скляна капсула, тріснула зсередини. У центрі — туман. І голос:
— Ви принесли мага. Нарешті.
Із серпанку вийшов чоловік. Молодий, але його очі — старші за століття. І шрам на скроні. Знайомий. Але ні Аарон, ні Гаррі його не знали.
— Ти хто?
— Я — Іліан. Один із перших. І… маг, як ти.
Гаррі ступив ближче.
— Ти не втратив себе, хоча тебе ув’язнили. Чому?
— Бо я чекав тебе. Того, хто пройде межу. Але зараз — не про мене. «Фенікс» був спробою створити безстрашних магів, здатних на найтемніше. Я втік. Інші — перетворилися.
— На що?
— На тих, кого ти побачиш у снах. На тіней без душі.
Гаррі обернувся на Аарона. Той мовчки дістав пістолет.
— Якщо вони прорвуться… — почав Іліан.
— То ми їх зупинимо, — завершив Гаррі. — Разом.
0 Коментарів