Фанфіки українською мовою

    Дата: 20.11.2011
    Час: 07:15
    Локація: Тимчасовий штаб ФБР / польовий намет біля Річмонду


     Ранок після імені

    Іліан спав спокійно. Востаннє Гаррі бачив таке обличчя лише у Тедді — після перших місяців у безпеці. Сліди напруги, звички тримати кулаки навіть уві сні, напіввідкриті вуста, ніби чекають удару чи крику, — все це поступово зникало.

    Аарон стояв поруч, не питаючи. Лише спостерігав.

    — Він не знає, ким він був, — прошепотів Гаррі. — І це, мабуть, на краще. Ми можемо допомогти йому бути кимось новим.

    — Якщо він сам цього захоче, — додав Аарон. — Але зараз головне — дати йому вибір.


    07:42 — Розмова під тишею

    На імпровізованій кухні Джей-Джей налила Гаррі каву.

    — Діти, які вижили після культу, обряду або секти, — сказала вона стиха, — ніколи не мають простого шляху. Навіть якщо звільнити тіло, розум часто залишається у в’язниці.

    — Я знаю, — кивнув Гаррі. — Сам там був.

    — Але тобі вдалося. І, можливо, йому вдасться теж. Особливо з такими наставниками.

    Її погляд ковзнув до Аарона, що якраз розмовляв з Спенсером.


    08:15 — «Що таке ім’я?»

    Коли Іліан прокинувся, він спершу стиснув ковдру, потім подивився на Гаррі. Очі — широко розплющені, обережні, але вже не порожні.

    — Мене… справді так звуть?

    — Якщо ти приймеш це ім’я, — відповів Гаррі. — Ім’я — це не тягар. Це коріння. Але ти можеш його змінити. Ми не нав’язуємо. Ми тільки пропонуємо.

    Іліан мовчки сів. Кивнув.

    — Я… не пам’ятаю маму. Але іноді сняться руки. М’які. Теплі.

    — Це початок, — прошепотів Гаррі.

    Аарон присів поряд, але трохи далі — не порушуючи меж.

    — Можеш розповісти, що ти пам’ятаєш. А можеш — мовчати. Це твоє.

    Іліан подумав. Потім прошепотів:

    — Темно. Потім — голос. Він сказав, що імен немає. Що вони — отрута. Що я повинен бути… порожній. Щоб увійти у світ.

    — Той голос помилявся, — твердо сказав Гаррі. — Ми всі складаємось з історій. Імен та пам’яті. І ми повернемо тобі твою.


    08:45 — Перше ім’я, перша їжа

    Андромеда приїхала з хлопцями. Вона принесла домашній пиріг і теплу ковдру для Іліана. Тедді затамував подих, коли побачив хлопчика.

    — Це… твій син? — пошепки запитав він у Гаррі.

    — Ні, але, можливо, брат. По долі.

    Тедді підійшов до Іліана. Обережно. Мовив:

    — Хочеш зі мною грати в шахи? Я навчився від Сіріуса. Він був крутим.

    — Хто це?

    — Мій дядько. Він загинув, але я часто з ним розмовляю уві сні. І він мене розуміє. Думаю, він був би не проти ще одного гравця.

    Іліан усміхнувся вперше.

    — Мені… хотілося б.

    Аарон поглянув на Гаррі. І промовив лише:

    — Вони починають.

    — І ми теж, — відповів той.


    Дата: 20.11.2011
    Час: 11:30
    Локація: Офіс ФБР, Вашингтон, D.C.


     Вхід через ім’я

    Спенсер Рід сидів перед дошкою з фотографіями та нитками. Останні три справи — зовсім не були пов’язані офіційно, але певні схожості почали вимальовуватись: діти, зникнення, зашифровані символи, імена, викреслені чорнилом, але залишені в снах.

    — Усі жертви втрачали імена, — сказав він. — Системно. Як ніби хтось намагається витерти не лише їхню присутність, а й саму суть.

    — Як у ритуалі з Іліаном, — погодилась Прентіс. — Це не збіг.

    Аарон нахилився до Гаррі:

    — Маєш підозру?

    — У 2004-му була справа в Румунії. Схожі знаки. Секта «Безіменні». Мені довелося втрутитися — тоді вони хотіли використати сиріт для відкриття так званого Словника Тіні. Артефакт був знищений. Але, схоже, щось пережило.

    — Тоді ти маєш нам усе розповісти. Без прикрас.

    Гаррі кивнув. Зняв пальто. Вперше відкрив перед групою карту.

    — Сім років тому це була магічна загроза. Тепер — людська. Хтось використовує старі закляття, але з новою ціллю: зламати психологічну структуру особистості. Вони беруть магічні принципи й застосовують їх як метод промивання мізків.

    — І ми не маємо справи з чарівниками? — уточнив Россі.

    — Ні. Вони — безмаги. Але використовують залишки артефактів і знань, які вкрадені. Вони не чарують. Вони копіюють.

    — Отже, це терористична організація, що викрадає дітей і використовує магічні моделі? — запитала Емілі, хмурячись.

    — Так. І вони стають ефективнішими.


    13:00 — Нове ім’я на дошці

    Рід вивів червоним маркером слово: «КОДЕКС: НУЛЬ».

    — Це фраза, що зустрічається в маніфестах, які ми знайшли в даркнеті. Там, де згадуються «Безіменні». Нуль — не значення. Це початок. Вони хочуть перезаписати особистості.

    — А як вони обирають жертв? — запитала Джей-Джей.

    — Зазвичай — діти, які не зареєстровані належним чином. Сироти, або ті, чию документацію легко підробити.

    — Отже, ми маємо справу з мережею, що працює в тіні, — підсумував Гаррі. — А Іліан — лише перша частина.

    Аарон подивився на фотографію хлопця, що нарешті спав без жахів.

    — Ми не дозволимо, щоб він був останнім.


    15:15 — Нова точка розслідування

    Розвідка надала дані: невеликий притулок у штаті Мен зник з радарів. Ніхто не може зв’язатися з персоналом. Камери — відключені. Система GPS — видалена.

    — Готові до виїзду? — запитав Аарон, дивлячись на групу.

    — Валізи зібрані, — відповіла Джей-Джей.

    — Гаррі? — уточнив Россі.

    — Я з вами. Цього разу — до кінця.


    17:00 — Підліток на ім’я Ес

    У дорозі Гаррі переглядав звіти. Його погляд зупинився на одному імені: Ес.

    — Це не ім’я, — мовив він уголос. — Це залишок. Шаблон.

    — Як «Ілліан», — додав Рід. — Але спотворений.

    Гаррі зітхнув.

    — Нам треба врятувати цього хлопця. Або ми втратимо не лише його. Вони близькі до відкриття Тіні.

    Аарон нахилився до нього:

    — І що це за Тінь?

    — Те, що залишилось від магії, коли з неї витягли душу.

     

    0 Коментарів

    Note