Фанфіки українською мовою

    Дата: 19.12.2012
    Час: 08:40  Місце: Вірджинія, закинута резиденція колишнього Центру реабілітації для «відмовників»

    Стара споруда серед дерев. Раніше тут лікували ветеранів магічних війн. Тепер — усе заросло, і в повітрі висіла тиша, з присмаком імен, які забули вимовляти.

    — Він був тут, — сказав Гаррі, проводячи пальцями по тріснутим перилам.

    — Звідки ти знаєш? — перепитав Дерек.

    — Всі артефакти реагують. І тут — слід його свідомості. Немов когось витягли з себе, але не до кінця.

    Спенсер схилився над уламками старої дошки.
    — Залишився зашифрований напис. Це шифр, який ми бачили у «Скляних тінях». Але тут — дата. 20.12.2012.

    — Це завтра, — в один голос сказали Гаррі й Аарон.


    Час: 09:30  Місце: тимчасовий штаб у Вірджинії

    Тедді крутив між пальцями камінчик із місця події.

    — Це не звичайний камінь, — мовив він раптом. — Це якір. Артефакт прив’язки. Тут хтось хоче повернутись.

    Аарон сів поруч із ним і Джеком.

    — Як ти це зрозумів?

    — Відчуття. Мені сниться місце, яке я ще не бачив. Але я знаю, що воно справжнє.

    Гаррі спостерігав за сином, і в його очах була легка тривога.
    — В ньому пробуджується щось більше. Спадок. Я маю встигнути пояснити, що робити з даром — перш ніж він стане тягарем.

    Аарон мовчки стис Гаррі плече.

    — Ти встигнеш. Бо ти з нами.


    Час: 14:00  Місце: архів ФБР, супутниковий відділ СВашингтон

    Спенсер розгорнув старі файли — ті, що були заблоковані навіть для агентів BAU. Але Гаррі тримав у руках ключ — буквальний, магічний, з емблемою Трьох Родів.

    — У нього були контакти ще до зникнення. Зовнішні куратори, — промовив Гаррі. — Вони готували щось більше.

    — Цей «Притулок» не просто точка — це випробування, — зазначив Аарон. — Як далеко може зайти агент, якого позбавили всього. Родини. Імені. Пам’яті.

    — Морріс став не жертвою. Він — дзеркалом. Для нас усіх, — сказав Гаррі.

    Вони обмінялися поглядами.

    — Тоді ми готуємось. Завтра — все почнеться.


    Дата: 19.12.2012
    Час: 23:58  Місце: периметр «Притулку»

    Під землею — система тунелів. Камери. Тіні. І голос, що лунав через гучномовець:

    — Ви прийшли. Але чи прийшли ви як мисливці? Чи як ті, кого переслідують?

    Гаррі повів групу глибше. Аарон тримав руку на зброї. Спенсер — на карті проекту. Джей Джей прикривала тил.

    І тоді з темряви вийшов Морріс. Його лице — частково обпалене. Але очі — знайомі. Болісно знайомі.

    — Ви не знаєте, як це — втратити себе, — сказав він.

    — Ми знаємо, — відповів Гаррі. — Але ми обрали не тікати, а жити.

    Морріс усміхнувся.

    — Тоді покажіть. Бо це останнє випробування. І не для мене.


    Дата: 20.12.2012
    Час: 00:12 Місце: нижній сектор притулку, зона В

    Стіни просочені вологою. Повітря пахне пилом, залізом і… чимось невловимим. Немов присутністю когось, хто не мав би залишатися.

    — Тут усе відчувається… розірваним, — промовив Спенсер, торкаючись стіни.

    — Не фізично. Просторово, — уточнив Гаррі. — Це магічна тінь. Порожнеча, яка залишається після душі, якщо її вирвати силою.

    Аарон повільно зупинився.
    — Тобто Морріс не просто створює страх. Він живе в ньому. Як у домі.

    Гаррі кивнув.
    — Але він не один. Тут є ще одна присутність. І вона старша за нього.

    В цей момент згасло світло. Замість нього простір наповнився туманом — густим, як молоко, у якому з’явилася фігура. І не одна.

    Тіні. Сотні облич. Всі дивились на них.

    І Морріс — попереду, з піднятими руками.

    — Ви прийшли зі словами. А я чекав тишу. Давайте дізнаємось, що сильніше.


    Час: 00:27 Місце: головна камера

    Вони опинилися в колі. Навколо — ілюзії. Але настільки реальні, що кров капала зі стелі. Всі страхи, всі образи — вивернуті з голов.

    — Це не ілюзія, — прошепотів Гаррі. — Це пам’ять. Витягнута з усіх нас.

    Джек — у сні. Тедді — у відчаї. А Гаррі… знову у Хогвартсі. У тій самій вежі, де загинув Дамблдор.

    — Це пастка, — рикнув Гаррі. — Цей світ — штучний!

    І тоді він підняв руку. Не з паличкою. Просто руку. Світ довкола нього наче зсунувся, і всі тіні розлетілись, як попіл.

    Аарон бачив це. І всі бачили.

    — Що… ти зробив? — прошепотіла Джей Джей.

    Гаррі вдихнув глибоко.
    — Пам’ятаєш, ти запитувала, ким я був до того, як став агентом?

    Він глянув на Аарона.

    — Настав час знати правду.


    Час: 00:40  Місце: коридор В-3

    Група йшла мовчки. Попереду — Морріс, уже не злий. Лише втомлений.

    — Я не хотів бути ворогом, — мовив він. — Я був експериментом. Моє ім’я стерли ще до народження. А тепер… я просто хочу припинити ланцюг.

    Він зупинився перед масивними дверима.

    — За ними — останній вузол. Там тримається те, що залишилось від мене.

    — Ти можеш сам це зробити? — спитав Аарон.

    — Ні. Але він може, — Морріс кивнув на Гаррі.

    Гаррі мовчки вийшов уперед. Його руки світилися. Не яскраво, але досить, аби розсіяти останню тінь.

    — Я не суддя. Я не герой. Але я знаю, як це — втратити себе.
    — Тоді забери мене, — прошепотів Морріс.


    Час: 01:10 Місце: зовні, периметр лісу

    Команда виходила мовчки. На руках у Гаррі спав Тедді. А Джек, закутаний у пальто, тримав Аарона за руку.

    — Ти розкажеш їм усе? — запитав Гаррі тихо.

    — Якщо ти готовий. Вони вже бачать. І поважають.

    Гаррі посміхнувся.
    — Тоді я готовий. Але спершу — додому. До сім’ї.

    Вони пішли в туман, що розсіювався на світанку.

     

    0 Коментарів

    Note