Глава 31.2. Слово, що розірвало мовчання

Дата: 13.12.2012
Час: 19:15  Місце: тимчасовий штаб BAU, Нью-Йорк

— Їх мало бути більше, — прошепотіла Джей Джей, дивлячись на список гравців, які досі не повернулись до свідомості.

— “Порожні Писарі” забирають тільки тих, хто не встиг вчасно назвати себе, — сказав Рід, ковтаючи хвилювання. — Механізм гри базується на відмові від ідентичності.

— А отже, — додав Гаррі, — якщо ми хочемо зупинити це, ми повинні знайти джерело. Того, хто створив перший шифр.

— Того, хто писав до того, як народилася гра, — сказав Аарон тихо. — Архітектора.

На екрані з’явився новий символ. Незнайомий. Ніби сплетення літер, яких не існує в жодній мові. Але Гаррі відчув — воно знайоме. Як щось, що він колись забув.

— Це магічне, — сказав він. — Дуже старе. Не код, а закляття. Закладене в архітектуру гри.

— Воно активізувалось лише після того, як Морган повернулася, — зауважив Тара. — Тобто хтось чекав цього моменту.

— Пастка. Але не для неї. Для нас, — Аарон стис кулак. — І ми вже наступили.

19:50  Місце: покинутий офіс у Брукліні
Операція: “Сторінка 0”

Група рушила на місце, яке було знайдено після дешифрування внутрішнього коду гри. Старий офіс — колишній видавничий центр. Всередині — пил, уламки, і… чорнильні відбитки ніг.

— Це не просто символізм, — тихо сказав Гаррі. — Вони йдуть слідами тих, хто ніколи не писав про себе. І перетворюють на порожнечу.

У центрі кімнати — коло з паперу. Аркуші, вкриті напівстертим письмом. Слова, які колись мали сенс, тепер — лише хрип. Мовчазний крик.

— Тримайте дистанцію, — попередив Гаррі. — Це активне поле. Якщо хтось із вас сумнівається в собі — буде втягнутий.

— Тоді я залишусь, — сказав Аарон.

— Ні. Саме тому ти повинен піти зі мною.

Погляди зустрілися. І більше не було сумнівів.

20:10  Активація ритуалу

Гаррі став у центр кола. Аарон — поруч. У руках у Гаррі — перо, таке саме, як те, яке тримала Морган у грі. Але тепер воно — справжнє. Принесене з психомагічного виміру.

— Я — Гарольд Джеймс Поттер. Я не сторінка. Я — автор. — Його голос був впевнений.

Аарон мовчав. Але його присутність — була мов тінь, яка підтримує світло.

Папір почав дихати.

Слова з’являлися й зникали. Із центру кола підіймалась фігура. Висока. Складена зі шматків фраз. Її обличчя змінювалось щосекунди, приймаючи риси Джеймса Поттера. Потім Лілі. Потім Волдеморта. Потім… самого Гаррі.

— Ти не можеш бути тим, ким став, — сказала фігура. — Бо тебе вже написали.

— Я переписав себе, коли вижив, — відповів Гаррі. — І кожен мій день — це редакція. Я не дозволю тобі стати крапкою.

Світ спалахнув.

20:25  Після активації. Знову штаб

Він упав, коли повернувся. Але не сам.

Поруч сидів Аарон. А біля нього — Тедді й Джек. Обидва міцно трималися за руки.

— Писарі втратили силу, — сказав Рід. — Магічний код знищений.

— Але гравці? — запитала Джей Джей.

— Поступово повертаються. Морган — вже прокинулась. Вона просить книжку, — усміхнулась Тара.

Гаррі кивнув.

— Історія триває. Бо ми знову знайшли голос. Разом.