Глава 31.1. Порожній Писар

Дата: 13.12.2012  

Час: 17:45 Місце: тимчасовий центр BAU у Нью-Йорку, кімната тактичного планування

— Вона все ще жива, — тихо сказав Гаррі. — Але її сторінку вже читають інші.

Аарон нахилився до столу, де були розкладені фрагменти гри Scribes Shadow, які зібрали з записів Морган.

— Отже, ми маємо повністю пройти цей квест, — сказав він, — і лише тоді отримаємо доступ до її координат?

— Не зовсім, — втрутився Рід, вказуючи на послідовність символів. — Це не квест. Це… лабіринт свідомості. Кожен рівень — це або її спогад, або страх.

— Або змінене повідомлення від Писаря, — додав Гаррі. — І серед них є один, чий текст порожній. Його звуть… Еред. Порожній Писар.

— Усі сліди зникають на рівні “Світанкова Книга”, — сказала Джей Джей. — Там усі гравці втрачають пам’ять про сесію. Але ми маємо шпаринку.

— І я в неї зайду, — Гаррі глянув на Аарона. — Але тільки зі зв’язком.

Гочнер мовчки кивнув.

— У тебе буде мій голос у вусі.

18:20 Віртуальний вхід у гру (психомагічна симуляція)

Закляття, адаптоване до технічної інтеграції, створило віртуальний простір, який виглядав наче величезна бібліотека без стін. Полиці йшли в нескінченність, а світло лилося згори — нізвідки.

Гаррі ступив уперед. У вусі — м’який голос Аарона:

— Якщо щось піде не так — тисни закляття тричі. Ми тебе витягнемо.

— Зрозуміло, — прошепотів Гаррі.

На першій полиці — томи, які дихали. Їхні сторінки рухались. Він узяв один із заголовком: “Моє перше слово”.

І почув голос дитини:

«Я сказала “чому” перед тим, як тато вийшов і не повернувся».

Це була Морган. Це її біль. Це її тінь.

18:40 Рівень другий: Дзеркало без відображення

У центрі зали — дзеркало, але в ньому Гаррі не бачив себе. Лише порожній стілець. На ньому сиділа дівчина. Вона тримала пір’яне перо.

— Морган? — Гаррі підійшов повільно.

— Я думала, що я вже написана, — відповіла вона. — Але вони сказали, що моя історія недосконала. Що її потрібно виправити.

— Виправити за них — значить стерти себе, — тихо мовив він. — Твоє слово — твоє. І я прийшов не змінювати його. А повернути.

Вона подивилася на нього. Вперше — по-справжньому. Очі дівчинки зляканої — зустріли очі мага, який теж колись боявся свого тексту.

— Тоді веди мене, — прошепотіла вона.

18:55  Рівень третій: Порожній Писар

Вони ввійшли до зали, де кожен звук зникав. На троні з чорного скла сидів чоловік у масці з чорнила. Його перо капало ніччю.

— Я Писар, — сказав він, — і ця сторінка належить мені.

— Вона — не твоя, — Гаррі виступив уперед. — Бо ти сам — не написаний. Ти копія чужого страху.

— Я — сенс. А без мене — лише хаос.

— Хаос і є початком. І її хаос — це її голос.

Морган зробила крок. У руці — те саме перо.

— Я пишу себе сама, — сказала вона.

І чорнильний простір здригнувся.

19:00  Повернення

Коли Гаррі відкрив очі — Аарон вже тримав його за плече. Джек сидів поруч, тримаючи долоньку Тедді.

Морган лежала поруч — спокійна, але жива. Її пальці стиснуті в кулак, ніби вона тримала щось важливе.

— Вона зберегла себе, — сказав Гаррі.

— І тебе, — додав Аарон.

На моніторі з’явився новий рядок у грі:
“Перший Писар — вільний. Але інші ще пишуть…”

Гаррі зітхнув.

— Наступні слова будуть нашими. І ми будемо готові.