Глава 24. Усередині скла

01.12.2011
00:05 — Вашингтон, штаб-квартира BAU. Закрита кімната снів

Увага: глава подана в форматі занурення. Сцени поділені на дві паралельні — сон Майї та зовнішній контроль Гаррі й Аарона.

00:05. Стан порушення

— Потік стабілізований. — голос Джей-Джей прозвучав чітко.

— Закріплення арканічного поля йде через контури символа “Таласс”. Гаррі має п’ять хвилин, — доповнив Люк, слідкуючи за ритмами ментального каналу.

— Аарон? — Гаррі стояв уже в артефактному колі, схрестивши руки.

— Я з тобою. До кінця.

Світло різко змінилося — і Гаррі зник.

00:07. Сон Майї. Світ зі скла

Гаррі опинився в залі, що був і водночас безмежним, і обмеженим дзеркальними стінами. У кожній з них — варіації однієї дівчинки. І жодна з них не була справжньою.

— Майя, — прошепотів він.

Одна з віддзеркалених фігур обернулась. Її очі були пустими, але щось блиснуло в лівому. Сльоза.

— Ти… не зник?

— Я тут, щоб вивести тебе.

— Він… не дозволяє.

— Хто?

— Той, що без імені. Він носить обличчя тата, але голос — мамин.

У Гаррі мороз пішов по спині.

— Майє, послухай. Я знаю, що це важко. Але візьми мою руку. І тримайся.

Вона наблизилась. І тоді з-поміж скляних дверей вийшла тінь. Не чоловік. І не жінка. Лише образ, що змінюється кожну секунду. Очі — бездонні.

— Вона — моя, — прошипіло воно.

— Вона — вільна, — відповів Гаррі. І створив символ Вогню з пам’яті про маму.

Скло вибухнуло світлом.

00:09. Штаб. Зовнішній контроль

— Пульс стрибнув! Гаррі в ризикованій фазі! — вигукнув Люк.

Аарон стиснув обидві долоні Гаррі, що лежав нерухомо.

— Ти впораєшся. Витягни її.

І Гаррі закричав. Тіло сіпнулося, але не відірвалося від кола.

00:10. Розрив

Усередині дзеркального сну Гаррі втримував Майю за руку, а його інша — була обпалена тінню.

— Візьми ім’я! — викрикнув він. — Згадуй, хто ти!

— Майя! — голос дівчинки прорізав простір, і її образи в дзеркалах розсипались.

Гаррі штовхнув її за коло Світла. А сам залишився.

— Тепер ти, Поттере, — прошипіла Тінь.

— Я — більше, ніж ім’я. І я не твій.

Він створив символ “Анкар”. Стара мітка нащадків Певереллів. Символ Протистояння.

Сон вибухнув світлом.

00:12. Повернення

Гаррі різко вдихнув повітря, мов вирвавшись з-під води.

— Майя? — перше слово.

— Вона в безпеці, — Аарон торкнувся його щоки. — Ти повернувся.

— Але Тінь ще там. І тепер знає про нас більше.

Гаррі дивився на всіх. І на Майю, що спала під захисним бар’єром, усміхнена.

01:00. Післямова. Вікно у світанок

Аарон сидів поруч із Гаррі на сходах штабу. Поруч — чашка чаю.

— Що ти відчував, коли тінь торкнулась тебе?

— Холод… але не як лід. Як порожнеча. Імен там немає. Лише… зневіра.

— І що ти зробив?

— Згадав про тебе.

Аарон усміхнувся і, не соромлячись, взяв Гаррі за руку.

— Добре, що ми пам’ятаємо, хто ми. І для кого ми боремось.