Глава 14. Ім’я, що кличе вогонь
від Tanya VДата: 20.11.2011
Час: 07:15
Локація: Тимчасовий штаб ФБР / польовий намет біля Річмонду
Ранок після імені
Іліан спав спокійно. Востаннє Гаррі бачив таке обличчя лише у Тедді — після перших місяців у безпеці. Сліди напруги, звички тримати кулаки навіть уві сні, напіввідкриті вуста, ніби чекають удару чи крику, — все це поступово зникало.
Аарон стояв поруч, не питаючи. Лише спостерігав.
— Він не знає, ким він був, — прошепотів Гаррі. — І це, мабуть, на краще. Ми можемо допомогти йому бути кимось новим.
— Якщо він сам цього захоче, — додав Аарон. — Але зараз головне — дати йому вибір.
07:42 — Розмова під тишею
На імпровізованій кухні Джей-Джей налила Гаррі каву.
— Діти, які вижили після культу, обряду або секти, — сказала вона стиха, — ніколи не мають простого шляху. Навіть якщо звільнити тіло, розум часто залишається у в’язниці.
— Я знаю, — кивнув Гаррі. — Сам там був.
— Але тобі вдалося. І, можливо, йому вдасться теж. Особливо з такими наставниками.
Її погляд ковзнув до Аарона, що якраз розмовляв з Спенсером.
08:15 — «Що таке ім’я?»
Коли Іліан прокинувся, він спершу стиснув ковдру, потім подивився на Гаррі. Очі — широко розплющені, обережні, але вже не порожні.
— Мене… справді так звуть?
— Якщо ти приймеш це ім’я, — відповів Гаррі. — Ім’я — це не тягар. Це коріння. Але ти можеш його змінити. Ми не нав’язуємо. Ми тільки пропонуємо.
Іліан мовчки сів. Кивнув.
— Я… не пам’ятаю маму. Але іноді сняться руки. М’які. Теплі.
— Це початок, — прошепотів Гаррі.
Аарон присів поряд, але трохи далі — не порушуючи меж.
— Можеш розповісти, що ти пам’ятаєш. А можеш — мовчати. Це твоє.
Іліан подумав. Потім прошепотів:
— Темно. Потім — голос. Він сказав, що імен немає. Що вони — отрута. Що я повинен бути… порожній. Щоб увійти у світ.
— Той голос помилявся, — твердо сказав Гаррі. — Ми всі складаємось з історій. Імен та пам’яті. І ми повернемо тобі твою.
08:45 — Перше ім’я, перша їжа
Андромеда приїхала з хлопцями. Вона принесла домашній пиріг і теплу ковдру для Іліана. Тедді затамував подих, коли побачив хлопчика.
— Це… твій син? — пошепки запитав він у Гаррі.
— Ні, але, можливо, брат. По долі.
Тедді підійшов до Іліана. Обережно. Мовив:
— Хочеш зі мною грати в шахи? Я навчився від Сіріуса. Він був крутим.
— Хто це?
— Мій дядько. Він загинув, але я часто з ним розмовляю уві сні. І він мене розуміє. Думаю, він був би не проти ще одного гравця.
Іліан усміхнувся вперше.
— Мені… хотілося б.
Аарон поглянув на Гаррі. І промовив лише:
— Вони починають.
— І ми теж, — відповів той.
Дата: 20.11.2011
Час: 11:30
Локація: Офіс ФБР, Вашингтон, D.C.
Вхід через ім’я
Спенсер Рід сидів перед дошкою з фотографіями та нитками. Останні три справи — зовсім не були пов’язані офіційно, але певні схожості почали вимальовуватись: діти, зникнення, зашифровані символи, імена, викреслені чорнилом, але залишені в снах.
— Усі жертви втрачали імена, — сказав він. — Системно. Як ніби хтось намагається витерти не лише їхню присутність, а й саму суть.
— Як у ритуалі з Іліаном, — погодилась Прентіс. — Це не збіг.
Аарон нахилився до Гаррі:
— Маєш підозру?
— У 2004-му була справа в Румунії. Схожі знаки. Секта «Безіменні». Мені довелося втрутитися — тоді вони хотіли використати сиріт для відкриття так званого Словника Тіні. Артефакт був знищений. Але, схоже, щось пережило.
— Тоді ти маєш нам усе розповісти. Без прикрас.
Гаррі кивнув. Зняв пальто. Вперше відкрив перед групою карту.
— Сім років тому це була магічна загроза. Тепер — людська. Хтось використовує старі закляття, але з новою ціллю: зламати психологічну структуру особистості. Вони беруть магічні принципи й застосовують їх як метод промивання мізків.
— І ми не маємо справи з чарівниками? — уточнив Россі.
— Ні. Вони — безмаги. Але використовують залишки артефактів і знань, які вкрадені. Вони не чарують. Вони копіюють.
— Отже, це терористична організація, що викрадає дітей і використовує магічні моделі? — запитала Емілі, хмурячись.
— Так. І вони стають ефективнішими.
13:00 — Нове ім’я на дошці
Рід вивів червоним маркером слово: «КОДЕКС: НУЛЬ».
— Це фраза, що зустрічається в маніфестах, які ми знайшли в даркнеті. Там, де згадуються «Безіменні». Нуль — не значення. Це початок. Вони хочуть перезаписати особистості.
— А як вони обирають жертв? — запитала Джей-Джей.
— Зазвичай — діти, які не зареєстровані належним чином. Сироти, або ті, чию документацію легко підробити.
— Отже, ми маємо справу з мережею, що працює в тіні, — підсумував Гаррі. — А Іліан — лише перша частина.
Аарон подивився на фотографію хлопця, що нарешті спав без жахів.
— Ми не дозволимо, щоб він був останнім.
15:15 — Нова точка розслідування
Розвідка надала дані: невеликий притулок у штаті Мен зник з радарів. Ніхто не може зв’язатися з персоналом. Камери — відключені. Система GPS — видалена.
— Готові до виїзду? — запитав Аарон, дивлячись на групу.
— Валізи зібрані, — відповіла Джей-Джей.
— Гаррі? — уточнив Россі.
— Я з вами. Цього разу — до кінця.
17:00 — Підліток на ім’я Ес
У дорозі Гаррі переглядав звіти. Його погляд зупинився на одному імені: Ес.
— Це не ім’я, — мовив він уголос. — Це залишок. Шаблон.
— Як «Ілліан», — додав Рід. — Але спотворений.
Гаррі зітхнув.
— Нам треба врятувати цього хлопця. Або ми втратимо не лише його. Вони близькі до відкриття Тіні.
Аарон нахилився до нього:
— І що це за Тінь?
— Те, що залишилось від магії, коли з неї витягли душу.
0 Коментарів