Подяка

Кім Докча насправді спокійний. Ні, дійсно, він не з тих, хто страждає через неправильне сприйняття себе та власної особистості, тому він добре знає, що він спокійний, розсудливий та моментами доволі холоднокровний – або принаймні намагається таким бути. (Звичайно, багато в чому це заслуга його унікального навику, але він б не з’явився просто так, правильно?) Якби […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Пролог [Існує три способи вижити у зруйнованому світі. У цей момент часу  неможливо згадати всі, але одне залишається, без сумніву. Справа у тому, що ви, читаючи це, залишитеся живими. -Три способи вижити у зруйнованому світі.] Сайт із сторінкою веб-роману замерехтів на екрані мого старенького смартфону. Я спустився донизу, а потім знову вгору. Скільки раз я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відверто бути поганим героєм

Бути головним героєм навіть своєї новели дуже тяжко. Немає на кого покластися. Немає кого попросити про допомогу. Це все лиш ілюзія. Ти сам один. Маєш бути за всіх. Забирають право на смерть. *** Мені подобається бути відвертим із собою. Не брехати болю. Його спокушати І за собою манити. Подобається моя тепер доля: Відверто бути поганим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Море

Він впав йому до колін. Обхопивши руками ноги. Море все ще було єдиним свідком їхньої трагедії. Подолавши довгий шлях пекельно нагрітими від Сонця стежками гір, він стояв на цій скелі, і прохолода морського бризу, що, нарешті, долітав до них, мала повернути спокій і охолодити запал переслідування, та вони обидва знали, що так просто не буде. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це була гарна історія?

Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Залишся”     — Може, вже підеш?   Чоловік, який щойно зайшов до кафе, стояв прямо над останнім відвідувачем за барною стійкою і м’яко натякав, що хоче усамітнення для своєї персони. Він добряче навис над захмілілим та тепер вже трохи переляканим чоловіком середніх років, не промовивши більше […]FavoriteLoadingДодати до улюблених