Вони ні разу не говорили про кохання

Вони ні разу не говорили один одному про кохання. Довго ходили навкруги — Інквізитор сипав солодкими банальностями і пропонував допомогу, Доріан усміхався і злостовив. Кожен переконував себе, що так правильно.   Після Тіні все змінилося. Туга спіраль обмотала серце Доріана, стиснула – не видихнути. Він не збрехав би, сказавши: з першої миті, як тільки вони […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Мурашник

Якби у Солони запитали на що схоже життя у Колі магів, то вона, а ні на мить не вагаючись, відповіла — мурашник. У башті в кожного своя роль, свій обов’язок та свої складнощі. Чарівники вивчають магічне мистецтво, практикують його. Храмовники стежать за безпекою та порядком, служителі церкви займаються вихованням моралі у  дітлахів, а впокорені стежать […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дарунок милій Гоук

Капітан міської варти Кіркволла йшла нижньою частиною міста у супроводі кількох підлеглих. “Повішеник” – найкраща таверна у Кіркволлі серед тих, куди пускають усіх без винятку. Як і в будь-якій іншій, тут завжди знайдеться куди спустити всі гроші: на їжу, пійло, повій або на кілька партій в “порочну чесноту”. Але обізнані приходять сюди з іншою метою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цієї ночі Доріану наснився кошмар

Цієї ночі Доріану наснився кошмар. Місяць завис у проваллі вікна жовтим півколом, відчинені віконниці билися до стін, а фіранки звивалися білими зміями у повітрі. Лавеллан стояв над ліжком, і обидві його руки були цілими. У холодній напівтемряві було майже не розгледіти, тому Доріан швидше чув і відчував, як чорна із зеленими іскрами кров капає на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Клітка

Вечірнє небо над озером Каленхад стягнуло сірими хмарами. Зазвичай спокійна, наче дзеркало, вода постійно сколихувалась від поривів сильного вітру. У повітрі запалхо грозою, що ось-ось розпочнеться. А серед цього бурхливого хаосу, прямо посеред озера, чорним монументом виростала Фортеця Кола,  що була відома під назвою Цитадель Кінлох, оселя для всіх чарівників ферелденського Кола Магів. Не дивлячись […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прості речі, одна з яких – ненависть

У житті багато простих речей, і ненависть — одна із них. Вона не вимагає нічого: ні віри, ні жалю, ні раціональних аргументів. Ненавидіти когось простіше простого, іноді це навіть логічно. Фенріс — раб-втікач із Тевінтера; його господар — магістр — катував його тіло і душу, і навіть зараз, через декілька років, ніяк не може дати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Андерсу жахливо пасував чорний

Напевно, причина була в тому, що Андерсу жахливо пасував чорний. А ще він займався самознищенням так добре, що Фенрісу було навіть ніяково встрягати. Хіба міг він завдати Андерсу більшого болю, ніж чортів одержимий маг сам собі завдавав? Звичайно, ні.   Тому, коли Андерс переодягнувся у чорний, Фенріс одягнув мовчання, прямо поверх своєї звичної броні. Першим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я вам не гінець

Гоук — добра душа. Він не вміє казати “ні”, і його друзі часто цим користуються. Як от зараз, наприклад.   Послання від Фенріса коротке і тривожне — приходь, щойно зможеш. Що трапилось? Та що завгодно. Данаріус все ж таки вирішив провчити раба-втікача і тупцяється у Фенріса під дверима; Фенріс не розрахував сили, коли бився з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Біле місто, чорне місто

9:30 століття Дракона   Нарешті я прийшов відповісти тобі. Ти ж кликав, славив, прохав. Але ти тепер не розрізняєш окремі слова у моїй промові, вони обертаються в невиразний, хоч і чарівний поклик. Усієї різниці, що це поклик дурманить тебе трохи менше, ніж інших. Тих, хто біснується внизу темного провалля – там гарчать, верещать і червона […]FavoriteLoadingДодати до улюблених