Гаряче зоряне

  Пам’ять – жахливий чорний вир, що його люди заштовхують подалі, закриваючи міріадами скляних уламків, грубо зв’язаних одне з одним старими вицвілими нитками. Образи в спогадах – хиткі, зіткані зі хворобливих клаптів морозно-синього неба над готичними каплицями, широких можливо-існуючих ланів кольору зеленого шартрез і карамельно-веселкового дитячого сміху. Час викручує скроні, розгніваними ерініями вгризається у мозок. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вони обидва ідіоти і я люблю їх

Му Цін був розлючений. Два тижні тому він навідався до його високості і попросив поради. Він зробив саме те, що йому сказали і це просто. не. спрацювало. Він злегка посміхався, коли Фен Сінь дивився на нього, намагався не закочувати очі, коли той щось говорив, він називав його на ім’я замість того, щоб називати його дурнем, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Обійми

Се Ляню важливі обійми. Вони допомагають відчувати себе потрібним, передавати тепло, нагадують, що Хуа Чен поряд, тут, що він повернувся і більше нікуди не подінеться. Вони дають відчуття безпеки та спокою. Се Лянь часто прокидається від жахітть, судомно хапає ротом повітря, йому здається, що Хуа Чен знову розсипається на тисячу метеликів у нього на очах, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я поряд

Хуа Чен дрібно тремтить, коли пов’язка падає на підлогу, але не відступає від свого рішення, він надто довго ховався від Його Високості. Він знає, що Се Лянь не покине, не вдарить, не скаже, що він потворний (а якщо й скаже, Хуа Чен лише сприйме це, хто він, щоб несхвалювати рішення Його Високості?), але він боїться, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Його єдина Публіка

  Робота написана для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021. За ключом “на публіку”, номер роботи 3. Кривавий дощ Хва Чен ніколи не грає на публіку – майже кожен демон Примарного Міста міг би заявити це з повною впевненістю в своїх словах. Це не було би брехнею, бо ж дійсно – у Хва Чена були статки, сила, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених