Йди до татуся, крихітко

– Оппа, ти теж фанат? – видав трохи пискливим голоском Гюн, з дурною посмішкою на обличчі і очима, повними обожнювання. Йому було страшно до всирачки, але відступати було ще страшніше, тому школяр намагався посміхатися і зобразити захоплення та інтерес. – Оппа? Серйозно? – усміхнувся чоловік. Відверто кажучи, цей хлопець зацікавив його. Не те, щоб Чжухон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Оппа, ти також фанат?

Вперше у своєму нікчемному житті Ім Чангюну так пощастило, адже він НАРЕШТІ отримав цю карту! Він іде на фансайн! Він уперше побачить так близько своїх кумирів! Він навіть зможе потримати їх за руки! Він зможе наробити мільярд фото на свій новенький Canon, який брав із собою лише в особливих випадках. Це буде найщасливіший день у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цукор з мигдалю

В темних залах «Блек роуз» тихо, занадто тихо. Не чути звичного дзвону келихів, не відчувається легкого аромату вина, дорогих страв. Тіні напівпрозорим шовком вкривали підлогу й стіни. Тільки швидкі кроки одного з нещодавно найнятих офіціантів порушували тишу в цьому, сьогодні, зовсім неживому місці. Нехай кожен зі столиків заброньовано, тільки один з них ― той що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог | Prologue

— Ти мусиш зупинитися доки не пізно! Прошу тебе, схаменися, ти робиш велику помилку, — незважаючи на всю фатальність ситуації, в голосі молодшого принца, що стояв по правий бік тронної зали, не було відчаю, не було жалю до самого себе. До смерті залишалася всього одна мить, у роті вже відчувався її гіркуватий присмак, але хлопець […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Йолоп таксист, спадок та божок

Їдучи в таксі, яке при кожному потраплянні у яму чи на камінь на ґрунтовій дорозі хитало і підкидало, Кіхьон подумки проклинав свою затію приїхати в цю глухомань, у якій не був п’ять років. – Далі не поїду, – мовив таксист, минувши поворот, на який вказав йому Кіхьон. – Чому ж це? – обурено гаркнув Кіхьон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Le sillage Сонце для соняшника, чи соняшник для сонця

За 4 години до Le sillage*3… Французька Рив’єра, Сен-Тропе, 2:34 – Ммм…прошу не зупиняйся, – сказана на видиху фраза, порушила до тепер безмовну тишу в передпокої квартири. – Це тільки початок, не поспішай, – ніжно поцілувавши Мінхьока в кутик губ прошепотів Чжухон. Відсторонившись і поглянувши в очі Мінхьока, Чжухон прочитав в них Мінхьока певні сумніви, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

You are not real

Кожний ранок Хьонвона починався… ні, не з кави чи сніданку, а з того що він бачив на стіні стікери з нотаткою, яка була всюди якщо не з одними і тими ж словами, але з одним і тим самим змістом. Його життя полонили ці стікери. Часом йому здавалося, що його квартира – це суцільний простір, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Оріґамі Магнолії

  *** – Прошу просто пристріли мене! Я …ж не…прошу пощадити… моє життя, – чим раз, тим більше стихаючи хрипів голос Кіхьона, попри всі намагання вирвати сильний крик з горла і вирватися з натиску сильних рук які прискали його землі. За кілька годин до… Надто вже холодним видався цей зимовий ранок для двох людей. Хоч […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Наша осіння історія

*** Осінь. Одне слово, одна пора року, що кожний сприймає по своєму. Для когось – це період мерзенної, дощової, прохолодної погоди, для інших період осінньої хандри чи навіть депресії. Для Мінхьока вона теж такою була дещо апатичною, поки не зустрів одного вечірнього вечора декого особливого. Зараз для нього осінь – це пора наповнена великою гамою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених