Цінкі Вамір

Лісник повернувся до ялини і вдихнув в повні груди. Заплющивши очі, він спробував уявити себе в іншому місці і можливо навіть іншою людиною. Іноді йому здавалося, що він відкусив шматок, який не здатен прожувати і бути собою більше несила. «Твоя гординя, Цінкі, вказує на те, що ти ставиш під сумнів порядок, який встановили Боги. Тільки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1. Оглядаючись у невіждоме

Ніч повільно втрачала свою силу, над замком. Проходила ще одна безсонна доба. Він ніби і наближався до неї, але чи то не достатньо близько, чи то вона сама і відганяла його. Відклавши книжку, на стіл, дівчина зболено припіднялась і сіла на краю ліжка, торкаючись ногами до холодного каменю. Видихнувши, русява випрямилась і підійшла до вікна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Валар

Валар віддавав перевагу обіду у себе, однак прислужник з кухні  тремтячими руками просився до нього в покої, щоб заявити, що лорд бажає бачити свого командуючого у спільному залі. Чоловік, який досі меланхолійно розглядав іскри вогню в каміні, навіть не повернув голови до гостя. Натомість він кинув погляд на великий круглий щит, що був прибитий на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Радник Міхал

Коли до тронної зали прийшли помічники кухаря Жекона та запросили всіх до їдальні на обід, Міхал думав лиш про те, щоб швидше проскочити до своїх покоїв та зняти нарешті лати. Він спішно відкланявся Валдасу, ввічливо посміхнувся Аліко та Арислану і майже бігом побрів замковим коридором до власної кімнати. В цьому поспіху він натикався на людей, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Радник Резо

Резо сідлав коня лиш після того, як пташарня азнуарі Аліко не стала зовсім пустою. Він розіслав близько двох десятків листів в усі кінці Півночі і ще дюжину воронів до земель Альянсу. Резо знав, що птахи будуть на місцях вже до вечора, але до земель Західного лісу вирішив рушити самостійно. Його чекала довга дорога, і чим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Леді Верес

Коли екіпаж леді Верес проминув столичну браму, то вона думала про те, що Боги рідко послідовні у своїх покараннях. Північ ще не встигла отямитися від хворі, яка прийшла до них два літа тому, аж ось прилетіли круки з новинами про війну… Втома свинцевою тяжкістю давила на плечі Верес, але спина її залишалась прямою, а лице […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На лазурному березі

Коли Брієнна визирнула з вікна своїх покоїв, вона знов побачила дракона. Здалеку він здавався  крихітним, не більшим за комаху, проте легкі хмари на блакитному гобелені обрію розбігалися від змахів могутніх крил, та ще час від часу поривами вітру набігало низьке тужливе ревіння. Хоча Тарт і був частиною Штормових земель, попіл зі зруйнованих нескінченними війнами земель […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Лорд Валдас

– Гарнізон Замку Столиці зазвичай складає дві сотні сторожів, капітани воріт почергово виставляють вартових, – відповів Арислан, не здивувавшись питанню Лорда. – За необхідності можна отримати підкріплення із Лівобережних та Подолових казарм. – Добре, – відповів Лорд Валдас, хоча сказане його не зовсім влаштовувало. – Ми можемо розраховувати на партизанські спецзагони? – В певній мірі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ардем

Ардем опинився в кількох милях від Старої Столиці, але загубитися на її околицях було неможливо: вежа Слово була помітною з будь-якого кінця Старостоличної волості і вогнем башти закликала до себе усіх подорожніх. До того часу як він добрався до масивних бронзових воріт міста, одяг на ньому майже висох, а кобила потужливо фиркала і сповільнювала ходу. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Леді Аленна

Леді Аленна ніколи не любила Замок і свої покої в ньому. Вони здавалися якимись надто великими для неї одної; надто ошатними та громіздкими. У волості де вона родилась, в її рідному поселенні на Інгульці в таких покоях жили б пів селища. Ведмежі шкури, які тут виступають оздобленням стіни, на Інгульці стали б одежою для трьох […]FavoriteLoadingДодати до улюблених