Лицар у полоні холоду

Він принципово не погляне на природу. Нестерпно споглядати на світ, знаючи що виродок, бо все дається легко, коли інші прикладають значних зусиль, щоб виконувати справу життя. Сін Цю, його товариш, лицар без обладунків, розуміє його відчай. А все тому, що сину торговця доводиться докладати праці, щоб бути тим ким він є. Напевно, цим вони схожі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

під білим цвітінням вишень

Вони маленькі, зовсім маленькі, коли Кая питається, чому в цього хлопчика навпроти погляд такий серйозний-серйозний. Хлопчик вчепився білими пальчиками у долоню мами, його волосся – чиста платина – майже дістають до вух.   – Альбедо, – чує тиху відповідь, посміхається яскраво-яскраво. І рішуче простягає руку:   – Я Кая! будемо друзями? хочеш ненадовго втекти звідси? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти знову тут

Протягом усіх пар у Сяо ніяк не могла піти з голови та сама мелодія. Залізла й сидить там. А пари, як на зло, тягнулися цілу вічність. Було відчуття, що ця безнадійна нудота у чотирьох стінах не закінчиться ніколи. Також юнак думав, що якщо знову побачить музику, то обов’язково кине йому якусь копійку. Як то кажуть: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1. Глава 1. Затишшя

Здавалося б, від дня вирішальної битви минуло чимало часу. Тоді остання гроза бузковим взмахом пронизала важкі хмари. Для мирних жителів тиха погода ще залишалася незвичною. Сьогодні в Інадзумі було сонячно, як останні кілька днів. Морський бриз лоскотав шкіру прохолодою, запах йоду проникав у пасма волосся, але ще дужче пахло весною. Прохолодний вітер розвивав одяг перехожих, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Юнак із сопілкою

Я взагалі не фанатка сяовену, але чомусь захотілося написати сами по ним… Сяо – звичайний студент-першокурсник одного з ліпших університетів свого міста. Живе звичайним життям, у звичайній квартирі та й таке інше. Нічого особливого, насправді. Кожен день схожий на минулий і це пригнічує. Дім – універ – дім. По вихідним він ходить розвіюватися за місто, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

нічне небо

Темне небо всипане зірками. Світлі хмари, котрі затьмарюють Селестію та вітер, який колише ще не впавше листя. На узбережжі відпочивають двоє хлопців. Вони найкращі друзі, у них схожі смаки і обоє обожнюють теплі вечори. Такі посиденьки справді чудові, Томо часто тягне з собою телескоп, щоб блище розглянути зірки, хоча Казуха намагався запевнити, що це не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

гарячі джерела. пар, тепло, релакс і майже голі тіла. неймовірно приємна річ. після довгого робочого тижня це дуже доречно. ще приємніше стає, коли тобі дарують парний сертифікат на похід туди. тож, звісно, ніхто із наших хлопчиків не відмовився від цієї пропозиції. єдине, що приховує їх від повного оголення – білі рушники на бедрах. гарні і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Побудьмо наостанок разом

Після скасування указу Сакоку пройшло чимало часу, тому в Інадзумі поняття “туризм” заграло новими барвами. Щодня до порту прибували кораблі з охочими побачити країну блискавок і сакури, вихідці були з усіх куточків Тейвату. І варто було лише Томі зовсім випадково дізнатися, що кораблі також почали курсувати до Мондштадту, а якщо точніше, то сам корабель йшов […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І цього поета я не забуду

І він співає. Не тому що вірить всім серцем, ха, ні. Тому що для цього він був народжен. Він знає, що там — так далеко, там є птахи. Летять, перелітають в теплі краї і повертаються назад, створюють прекрасні трелі своїми голосами. Чи вірять вони, що долетять, що привернуть собі пару голосом? Ні. Вони лише роблять […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я тут

На Винокурні день починався як завжди 4:30 Ділюк Радгвінгр на відміну від інших вставав дуже рано тому що не любив , як очі людей шукали в його образі з ранку щось таке що ніколи не бачили в “Шановного пана Ділюка”, не любив як за ним спостерігають коли він виконував свої буденні , ранкові справи , […]FavoriteLoadingДодати до улюблених