Розділ 1

Глава 1 “Конференція яка подарувала кохання” 1937 рік, 17 січня. Помню. На цю конференцію, я не хотіла йти. Але так назнаний мій “батько” без моєї думки взяв мене з собою, та мого молодшого “брата”. Але чомусь батько говорив що він старший. Був холодний січень. Ми йшли через сніг який був по коліно. Був дуже сильний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

¿?

°` 20.02.22 Останнє зібрання країни до війни. 21:24`° °`Голова йде обертом від кількості інформації, яку намагалася переварити давно не спавша Українка. Постійний шум навколо від країн, політиків та журналістів ніби зводив з розуму. Через велику кількість людей їй не вистачало повітря і здавалось от-от вона задихнеться. Мозок ніби відмовлявся працювати в таких умовах, тому дівчина […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спати негайно!

-Канді, любий, ти надто багато працюєш – підходячи до втомленої країни і попутно розпускаючи його хвіст промовила незалежна після чого почала розчісувати руде волосся своїми нігтями – Ех, зовсім своє волосся запустиш. -Ау-трохи скрикнув від болю «клен» коли синьоока розплутала один вузол з волосся і нарешті перевів погляд на українку -Святі варенички, скільки ти вже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розраховуватись будете картою чи…

  Був чудовий ранок, за вікном співали птахи, а сонячні промені пробивалися крізь жалюзі і падали на закриті повіки сплячого канадця. Реакція довго чекати не змусила і Канада вже сидів на ліжку і сонно потирав очі. Сьогодні у нього перший день стажування у кав’ярні поруч універа. Платять не погано, та й каву кароокий любив, так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Його сухі губи і його особливе волосся

Колір його волосся, був особливим для Стокгольма. Він не раз помічав за собою, що часто задивлявся на нього. Івано-Франківськ був, наче душею, котру він втратив. Тільки поруч із ним він міг не топити свій смуток за усмішкою, а, справді, усміхатися, бути по-справжньому щасливим, не вдавати із себе дурного шута, що тільки й здатний на дурнички, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ковток волі перед смертю (2)

В домі стояв галас, крики були неймовірні. Таке відчуття, що ці двоє волали один на одного, не чуючи навіть себе. Традиційно в цій родині, на жаль. — Та не ходи з тими комуністами, їм довіряти не можна! Це ж зрада — О так, то що, краще ж Німецькою імперією справи мати? — Та ви обоє, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ковток волі перед смертю (1)

*примітка перед прочитанням: в даній АУ УНР і ЗУНР — це брат і сестра, яких розлучили в дитинстві. В момент підписання акту злуки вони об’єдналися в одну державу (як західна і східна Німеччини після холодної війни). Саме ця вже об’єднана державна є матір’ю України і УПА. І це один момент, на початку фанфіку в УПА […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

:)

Яка на смак воля? Цим питанням давно морочив собі голову хлопчина, його русі кучері хитались через вітер, вузькі очі в яких немов поселився кусочок лісу дивились в далечінь поля.  Цей хлопець – Казахстан. Зараз він входить в склад СРСР але він хоче бути вільний. Він не раз дивився як Росія знущався над іншими країнами, але […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Без півслова

УПА палець в рот не клади дай комусь шию намилити. Україна ж на дипломатичній арені завжди ладний кому завгодно носа втерти і в додаток хустинку подати. Та зараз жоден з них єдиного слова вимовити не може. Мають невеличку перерву, тому Україна, опираючись на спинку ліжка, сидить, обійнявши за пояс УПА. А той лежить пригорнувшись до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все буде добре

— Мені не подобається, що той поляк допомагає нам. — Ти ж розумієш, шо це звучить щонайменш зарозуміло? — Україна, не відволікаючись, продовжує читати новини. УПА відвертається від вікна та невдоволено дивиться на юнака. Проігнорувати цей погляд не вдається. — Ми можемо захистити себе, я не сперечаюсь, проте, — той робить коротку паузу, піднімаючи свої […]FavoriteLoadingДодати до улюблених