У Гейла легка вдача і тисячі таємниць у погляді. У Астаріона приємна хриплість у голосі й жорстокі жарти. Тав не подобається жодному з них, але Тав хоче обох. Дурний, дурний тіфлінг. Він може вдати, що йому є справа до їхніх проблем. Годувати Астаріона своєю кров’ю, Гейла – артефактами, робити співчутливе личко, проникливо мовчати у […]Додати до улюблених
Коли Астаріон вперше пробує кров розумної істоти, у нього зносить дах. Ні, не так. Перед його поглядом відкривається світ, сповнений життя. Світ, за який не шкода вмерти. Нестерпно яскравий, невимовно прекрасний. Місяць гладить тонкими променями шкіру — його дотики, наче поцілунки; вітер овіває розпалене тіло прохолодою; земля пульсує під підошвами, а світлячки у високій траві […]Додати до улюблених
— Не подумай, що я скаржуся, але… Ти можеш наступного разу так не слюнявитись? Я не те що б гидливий, та й у цій справі гидливість ні до чого, але… вибач, якщо зачепив. Все було добре, мені навіть сподобалося… трохи, але якби не ця слина. Зрозумій, я відчував, як вона стікає по шкірі, і це… […]Додати до улюблених
У Тава просте життя. Він спить, де безпечно і сухо, коли знаходить такі місця у Пустошах. Якщо ні, то хоча б там, де менше мошкари. Він уміє заліковувати рани — не магією чи молитвами, а мазями, бинтами, як завше. Буває, він місяцями не бачить людей. Тому коли Астаріон каже, що зорі сьогодні красиві, тіфлінг вірить. […]Додати до улюблених
Додати до улюблених