Клара зайшла до консольної. Там її вже чекали Голмс та Доктор. Вона була вдягнута у одежу, котра була на ній кожен раз, коли її бачив Шерлок. Побачивши це вбрання на дівчині, детектив одразу почав згадувати усі зустрічі. Його з роздумів вивів голос Володара Часу: —Добрий ранок. —Вам обом також,— привіталася Клара. —Ви обидва готові до […]Додати до улюблених
ТАРДІС приземрилася серд джунглів. Дерева були завішані ліанами. Доктор визирнув з будки. — Це планета має назву Хевелюр, — промовив Таймлорд. Трійця вийшла з машини часу. Так, це планета була чудова. Приємний квітковий запах був навколо. Причиною були незліченна кількість квітів, які були всюди: на деревах, на кущах та кущиках. — Пішли на розвідку місцевості, […]Додати до улюблених
Опис: Коли Доктора ведуть у в’язницю в світі, позбавленому кольорів, останньою особистістю, яку вона очікує зустріти, є вона сама. Примітка: цей фанфік є перекладом “Gray and Rainbows“, опублікованого на АО3.Додати до улюблених
Опис: «Гучно смійся. Швидко бігай. Будь доброю». Чи виконала Доктор прохання свого попереднього втілення? Примітка: дана робота писалася після виходу першої серії 13 сезону.Додати до улюблених
Лондон. Шерлок сидів у лабораторії. Раптово йому надійшло повідомлення від Моріарті. Він підвівся зі стільця, схопив пальто та шарф, вибігаючи з приміщення. Вийдячи у коридор, детектив почув кроки за своєю спиною. Він припустив, що це йде жінка. Шерлок обернувся, його здогадка підтвердилася. Це була дівчина 24 років, з каштановим волоссям, кароока. Вона була вбранна у […]Додати до улюблених
Жанр:
Відповідно до канону, Емоції, Замальовка, Подорож в часі, Психологічні проблеми
Рейтинг:
G
Розмір:
Міні
Статус:
Завершений
ТАРДІС летіла кудись через час-простір. Тихо. Майже безшумно. І це було напрочуд дивно, бо до цього дня тільки Рівер могла так елегантно керувати кораблем. Яз і Ден розійшлися по своїх кімнатах, і напевно вже й заснули. Важкий був день. Доктор все ще стояла біля консолі та тримала руку на сфері, за яку кинула годинник з […]Додати до улюблених
його сон, і без того нечастий, був бентежним та каламутним. втім, сон – надто сильно сказано. радше вже безсиле зціпеніння, коли дійсність зсувається настільки, що й не відрізниш уже, де реальність, а де – затишна рятівна пітьма, до якої він силкується втекти. не виходить. у цій темній, темній воді можна спіймати відгомін своїх відчужених, далеких […]Додати до улюблених