Take a breath of space

Одного дощового вечора в Англії 2009 року Роуз зустрічає Джона в маленькій дивакуватій кав'ярні. Ніхто з них не знає, що тоді вони змінили долю всесвіту. Оригінал: https://archiveofourown.org/works/984409 Я лише перекладач,…

Вправний Князь

Роуз і Доктор стояли на узбіччі траси в наручниках, навіть і пальцем ноги не смикаючи у бік втечі, поки агент ФБР риється в капоті, зрідка поглядаючи на парочку в траві,…

Доктор і Роуз – терористи!

Під'їжджаючи до місця падіння небесного тіла, на затонованих вікнах автомобіля виблискувало світло прожекторів. Місцевість огороджувала вже не стрічка, а колюча сітка, встановлена на зразок високого паркану. Навколо того, що відбувається,…

Сверхнова

На екрані проектора висвічувалися графіки, діаграми, світлини із супутників у різних світлових спектрах, їх діапазонах та обличчя з вебкамери головного ноутбука Національного Аерокосмічного Управління США. Почалося тотальне штрудування даних за…

Доктору Нудно

Доктор, Роуз, Піт, Джекі та ще кілька галасливих агентів Торчвуд бігом виходять з ліфта, прямуючи своїми офісами. Піднято надзвичайну тривогу. Невелика група солдатів поспіхом озброюється, чекаючи подальших наказів і йти…

Метеорит у Лондоні

Пожежники з'їхалися швидко, і загасили відносно швидко. Синій вогонь вигорів сам, проте підпалив усе, що довкола: траву, дерева, сміття, які вже горіли звичайним жовтим вогнем. - Я звичайно знала, що…

Роуз

Простягнувши останні ноти пісні, гурту поаплодували, і на сцену вийшов аукціоніст з келихом шампанського і столовим ножем, яким потім ударив кілька разів по склу, привертаючи до себе увагу натовпа, що…

Доктор

У залі, де панувала розкіш найвищого суспільства, грає жива музика. Його центром звисає ажурна позолочена люстра, а замість лампочок, горять свічки, освітлюючи приміщення теплим тьмяним світлом. Між столами пробігають офіціанти…

Перехожі

Місто Л. завжди вирізнялося тишею та спокоєм. Не надто велике, не надто маленьке. Старовинні будівлі центру вперто захищаються від реновацій і, тим паче, знесення – натомість малими фрагментами одкривають вдячному…

Море. Квіти. Прощання.

Хто ти такий - я й гадки не маю. Я виросла і забуваю, як тебе звуть. Хто ти? Як день являєшся; як ніч зникаєш І повертаєшся. Як тебе звуть? Vivienne…