Зілля помсти

– Ось і ще одна! Тільки-но Зеленоока знайшла ще одну стеблинку календули для лікувальної мазі. Після останнього бою з Мілою Станіслав, уже й до того покалічений, ще більше постраждав від…

Протидії

Це почалося не відразу. Чи…? Чи стала та зустріч в гуртожитку доленосною? Він був звичайним викладачем в академії, який віддавав усі свої сили, щоб бути корисним і захопливим для своїх…

Дії

Холодний осінній ранок вітав студентів Сирину густим та непроглядним туманом. Краплини нічного дощу повільно спадали з пожовтілого листя, розбиваючись об сиру землю. Природа готувалася до тривалого сну, що відбивалося й…

Бог не любить боягузів

Наближалося Різдво. Світ змінювався, адже в повітрі знову відчувалася ця радісна, жвава холодність, і хоча сильного снігопаду ще не було, вже був мороз. Коли виходиш на вулицю, видихаєш так, що…

Таємно присвячений

Усю ніч Марія думала про зустріч в оранжереї. Водночас їй навіть здавалося що це все просто нісенітниці, і перше кохання завжди і дуже банально завершується. Але що вона мала проти…

Не можу ненавидіти

Ранок наступного дня. Ані Єсен, ані Марія не зімкнули очей до опівночі. Але хлопець, коли все ж таки прокинувся після короткого сну, дуже швидко повернувся до думок про свою закоханість.…

Передмова& 1 Розділ. Давній друг.

Вітаю! Хочу одразу попередити, що цей фанфік написано трьома авторами: _Kava_,Пані Мухомор та Ariadne. Й ще на жаль я не сильно розібралася з сайтом тож ось інформація: Пейрінг: Андрій/Са Ран.…

Хтивість

«Хтивість — непомірковане жадання злягання (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер.» "Та що ви про це знаєте? Коли перед тобою ідеал, результат усіх твоїх мрій, зʼявляється тільки вона,…

Перемога

Марія щиро, декілька днів поспіль сподівалася на якесь випадкове зближення з винуватцем її міражу. Та звісно за цим ховалось лише одне, дуже егоїстичне бажання: аби він виявився точно таким, яким…

Гризуться, як собаки

Розплющити очі було тією ще тортурою. Голова гуділа, наче хтось натяг на неї каструлю і вдарив. Встати було чимось неможливим. Поки Станіслав борсався у пелюшках, його очі шукали щось знайоме…