Двічі хтивий Петлюра

Цок цок цок бам бам. Звук годинника заповнив кімнату. Він сповіщав північ. Темний, вишуканий кабінет був освітлений єдиною свічкою на столі, а химерні тіні грали на стінах свій вальс. Цій кімнаті буже личила ніч, як і її власнику. Великий дерев’яний стіл був мов створений саме для цієї кімнати, громіздкий, гарно оздоблений, стояв він посеред кімнати,книги […]

мальви

володі було добре, володі було весело, в ньому бовталося чотири “кривавих мері” і чисто символічна закуска; в думках панувала приємна пустка і світ навколо видавався трошки змазаним, але все ж до біса чудовим місцем, і зараз йому страшенно не хотілося б опинитися де-небудь іще. компанія зібралась відповідна: серьога єфремов, в кімнаті якого вони й засіли, […]

I. Конюх-бусурмен

На високому кам’янистому пагорбі стояв худорлявий середнього зросту чоловік. Погляд його великих брунатних очей був спрямований вниз на засніжену галявину. Там вигравали довгими гривами гнідий та вороний коні, витоптуючи копитами все ще зеленаву травицю, що де-не-де проглядала крізь пухнасту білу ковдру. – Ось, яка вона, зима на Вкраїні, – роздумував чоловік, щільніше загорнувшись в сіру […]