Фанфіки
Фанфіки
6,772
Слова
23.0 M
Коментарі
9,383
Читання
79 d, 21 h
-
Янтарні оченята пройшлися по рівним рядкам. Цій книзі вже понад сто років, і, чесно кажучи, Мариора вже не пам'ятає звідки вона в неї. Але ці, трохи криві, рукописні рядки кожного з віршів завчила напам'ять. За стільки століть стало звичкою відпочивати, перечитуючи знайомі рядки, дивитися на кожен завиток літери та цятка чорнил. Своєрідна медитація, яка дозволяла відкинути усі думки та забути про оточення. Спокій перервали дві дівчини, які тихо проходили повз. Їхні голоси зникали так само швидко, як і з'явилися, але мій погляд мимоволі зупинився на одній із них. Її сукня дивовижно поєднувалася з осіннім листям, ніби сама природа підлаштовувала свої кольори під тканину. «… Яскравіше і тепліше Сонце, ближче до ночі. До вечора мудріше і не хоче Світити нам в очі…»
-
791 • Apr 25, '24
-
1.8 K • Oct 17, '24
-
-
Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного, котрі на різних етапах життя старанно намагалися конвертувати то у відчайдушну дружбу, то в нестерпну обом байдужість. Однак, ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Може тоді…?
-
2.0 K • Jan 22, '25
-
1.9 K • Jan 26, '25
-
3.7 K • Новий
-
-
Це розслідування повільно знищує його. Спопеляє надію на те, що він міг почати усе з початку. Але і без того важка справа стає ще важчою, коли головне управління надсилає йому на допомогу свого детектива із Токіо, чию самовдоволену руду мармизу Дадзай починає ненавидіти із першої ж бісової зустрічі.
-
9.0 K • Apr 20, '23
-
8.9 K • May 3, '23
-
7.8 K • Jun 13, '23
-
-
“Чесно кажучи, я гадки не мав, що моє життя буде настільки неймовірне! В мене є все, що потрібно для щастя: дружини, діти, друзі, чудова робота… Більшого мені й не треба. Проте усюди з’являється невгамовне відчуття, ніби щось не так. Немов моє життя не те, чим здається. Буває сяду на ліжко і думки завирують. Думки про те, що я не мусив опинитися саме тут і…
-
1.2 K • Nov 4, '24
-
4.1 K • Jan 23, '25
-
5.5 K • Feb 2, '25
-
-
Чи задумувались ви одного разу, що станеться якщо ми полишимо нас час і перенесемось у часи, коли небо нашої неньки було під владою Перуна, а ходити в лісі вас чекали не тільки гарні краєвиди, а ще й потойбічні небезпеки? А що якщо вам скажу, що це й трапилось зі студентами факультету літератури, які зайшли занадто далеко у безкінечний і могутній карпатський ліс! •❅───✧❅✦❅✧───❅• Тут про пригоди, кохання і трішки про страхіття які ховає українська міфологія! Перша офіційна робота вашого вірного слуги Віля. •❅───✧❅✦❅✧───❅• Попередження: 1. Опис фізичного насильства. 2. Згадки язичницьких практик, тощо. 3. Виживання в антисанітарних умовах!
-
2.5 K • Jan 31, '25
-
-
Діана Вінчестер приїхала до тихого містечка Форкс, аби дотримуватися своєї частини угоди, залишивши позаду не тільки свою родину, але й світ, у якому все розділене на ворогів і мисливців. Втомлена від нескінченної боротьби і тиску, вона шукала спокій та новий початок, але той мир, який їй здавався можливим, виявився лише тимчасовим. Зустріч із кимось, хто зовсім не відповідає її уявленням про зло та добро,…
-
1.5 K • Jan 29, '25
-
1.9 K • Jan 30, '25
-
4.5 K • Feb 5, '25
-
-
Куди він піде тепер, коли він вже й так не знає де дітись? Втекти до пристані? Позбавити себе клопоту послухавши Кемерона і піти прямо до офісу Нолана? Чи повернутись до кімнати і чекати на свій допит—? Рука схопила його комір і затягнула в темряву коридору. Мікс заметушився, намагаючись відштовхнути незнайомця коли його очі сфокусувалися в тьмяному світлі, і він зупинився: “Ти.” Широка посмішка ковзнула вустами його нападника: “Привіт, Міксі.”
- 1 2 … 677 Далі