Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,801
Слова
22.9 M
Коментарі
9,315
Читання
79 d, 14 h
- – Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…
- 3.0 K • Feb 23, '25
- 2.9 K • Mar 25, '25
- 3.5 K • Apr 24, '25
-
- Багато років тому, коли світом правили королі й королеви, герцоги й графи, а справжня магія була нерозривною частиною життя, існували особливі академії. У цих місцях навчали майбутніх правителів, магів і тих, хто міг змінити хід історії. Однією з таких академій була “Arcanum” — місце, оповите таємницями, де кожен куточок зберігав відгомін стародавніх чарів. Саме тут розпочинається наша історія. Головна героїня Злата — саме з…
- 1.3 K • Mar 12, '25
-
- Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного, котрі на різних етапах життя старанно намагалися конвертувати то у відчайдушну дружбу, то в нестерпну обом байдужість. Однак, ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Може тоді…?
- 1.8 K • Feb 27, '25
- 875 • Mar 16, '25
- 2.4 K • Apr 24, '25
-
- У світі, де Волдеморт переміг, магічна Британія перетворилася на тоталітарний морок. Драко, травмований останніми роками, шукає надію всередині себе, але під тиском обставин занурюється в ще глибшу темряву. Його життя переплітається з Полідором Кравчем — фанатичним, жорстоким 19-річним сином Барті Кравча-молодшого. Тим часом в архівах Міністерства Дафна Ґрінґрасс працює помічницею Комісії з реєстрації маглонароджених — тінь своєї сестри, яка продовжує ховатися від світла. Наскільки далеко вони зайдуть заради змін?
- 1.5 K • Apr 23, '25
-
- Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.
- 3.4 K • Apr 22, '25
-
-
- Червоний усюди Червоні будинки, стежки, прапори Танцюють в червоному люди І кричать надто гучно вони Червоний — це правда Червоний — це сила Все інше водою змило Лиш чорний залишився тут Не видно здалека І він не кричить Не скаже він зайвого слова Червоний кличе до строю А чорний покірно іде «Все одно перед ним я не встою» Тихо в думках промине Бо там…
- Попередній 1 2 3 … 680 Далі