439 Results with the "Реалізм" genre
- Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原.
-
Розділ
розділ. єдиний
Ранок Хьонджини почався традиційно: ранковий підйом, розбудити всіх, приготувати сніданок, відправити Джисона з Бан Чаном в іграшковий магазин. І поки ці двоє обирають подарунок з нагоди дня народження Йонбок, разом з Чанбіном запакувати всі необхідні речі у валізи. У шлюбі з…-
2.5 K • Completed
-
- Фанфік
Штормова небезпека
Якби запитати у долі про те, за якими критеріями вона обʼєднує людей у пари чи сімʼї, то вона б заливисто засміялася. Бо ніякої логіки у тому немає. Зате є флер і своєрідна атмосфера голодних ігор. Бо, паруючись, дивні люди створюють ще більш дивних людей. Дивних, але точно кращих за попередні покоління. Дивно, як вигадана родина схожа на реальну. Тож, у цьому тексті є спроба…- 2.5 K • Jul 8, '25
-
-
Розділ
1. перша і єдина частина
Пульс був десь під 200. Холодний піт стікав спиною, але ніяк не допомагав позбутися напруги. Навпаки, ніби спеціально підсилював гостроту відчуттів і зачіпав найвіддаленіші куточки свідомості. Бан Чан відчував себе твариною, яка піддається не здоровому глузду, а рефлексам.…-
2.0 K • Completed
-
- Фанфік
Бий мене, їж мене,шаленій
Іноді ти стаєш ближче з людиною з абсолютно неочікуваних причин. Наприклад, тричі на тиждень приходиш, платиш гроші за те, що людина бʼє тебе. І ще й потім закохуєшся (дивні хитросплетіння долі). Від айдолів береться лише імʼя. Усе інше – хвора фантазія автора і трішки (зовсім чючють) зафіксованих життєвих моментів.- 2.0 K • Jul 1, '25
-
- Фанфік
Він і не його смерть
Було холодно та мерзотно від усвідомлення, що він досі живий. Серце досі билося у грудях, змушуючи легені набирати ще більше кисню. У шлунку було пусто зі вчорашнього обіду, нудота підступала з кожною годиною сильніше. Він вже плакав та намагався здерти з себе шкіру. Тепер не лишилося сил на уяву, більше не існувало способів знущання над собою, щоб це не кидалося в очі усьому оточенню.… - Кожен хто був в штаті Мен ніколи не подумав би, що десь далеко, на півночі штату, за якихось п’ятдесят кілометрів від кордону з Канадою, глибоко в лісах, оточеними озерами та болотами, могло щось трапитись. Трапитись щось неймовірне. Мен славиться як ідеальна місцина для відпочинку: прекрасні хвойні ліси для хайкінку, дачні хатинки біля мальовничих озер для спокійного проведення часу, пляжі Атлантики, біля яких юрбились власники яхт для риболовлі. Одне з прізвиськ цього штату “Земля канікул”, що відповідає дійсності. Проте, за фасадом “Канікулленду”, як і за іншими штатами завжди ховаються різноманітні таємниці, історії та легенди. Одні манять, щоб про них рознюхали й розказали навколишнім всі деталі. Ці історії неймовірні, подекуди смішні та красиві, про них приємно згадувати разом зі своїми друзями за кухлем пива та розказувати своїм дітям та онукам, А інші настільки темні та бридкі, що про них навіть не заведено переказувати одне-одному та навіть згадувати, їх бажано забути як про сьогоденний сон, а якщо й нагадають, то казати в відповідь “Ні, чоловіче, я цього не пам’ятаю. Тобі просто залетіла в голову якась нісенітниця та й по всьому!”. Ця ж історія… ні, вона не підпадає ні під яку з вище перерахованих категорій. Вона особлива. Ця історія відбулась літом 1982 року, якраз в розпал сезону канікул. Та почалась вона трішки раніше – 28 травня того ж року.
- 1.6 K • Jun 30, '25
- 1.2 K • Jul 2, '25
- 1.6 K • Jul 3, '25
-
- Фанфік
Зупинка
Вероніка приїхала в Японію через втому після роботи на свою американську компанію. Вона зустрічає Хісоку на станції в містечку за Токіо. Так починається їх історія. - Фанфік
У нього на поличці
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… - 1 2 … 44 Далі