Розділ 15

Вода підхопила його і закружляла у неймовірному танку. Хвилі підкидали його високо до небес, занурювали у безодню, крутили і вертіли у різні боки, забивали носа і вуха водою, закривали очі білою піною. Але він боровся, він борсався у смертельних обіймах хвиль, він не здасться, навіть якщо це буде його останнє плавання. Він не дуже добре знав цих котів, але був готовий за них померти, і не тільки за них, але і за Зореклан. Може у його клані ніколи і не дізнаються куди він зник, але йому це було вже не так важливо.

Раптом хвиля знову підкинула його і він впав точнісінько і те місце, яке він побачив. Тут справді не було ні хвильки. Здавалося, він сидить у якійсь банці, у яку не може проникнути буря. Але тепер Сінолап зрозумів що у нього нема плану. Взагалі. Зрозуміло що хвилі чомусь оминають це місце. Але чому? І що йому з цим робити? Він поглянув під воду, нічого не видно. Доведеться пірнати. Він набрав побільше повітря і поринув з головою у холодні води.