Розділ 1

Сінолап і його сестра Колосолапка народилися і виросли у Громовому Клані. Вони жили у новацькому кублі не одні, там були й старші кошенята – Дощолап та Квітолапка.

Сінолап завжди був останнім. Він останнім біг на патрулі, останній зловив першу здобич, найменше приносив свіжини, найгірше боровся і найбільше послизався на багнюці. Він був найгірший. Через це його постійно шпетила його виховниця – Вивіркострибка. Але одного дня життя Сінолапа змінилося, а точніше – перевернулося з ніг на голову.

Уві сні йому прийшло видіння. Наче він стоїть на пагорбі, осяяний сонцем, і дивиться наліс попід собою, море справа від себе, і мис. Цей мис виглядав дуже дивно – наче котяча голова. Чи то був лише вітер, чи справді у його голові хтось прошепотів: «Іди на Південь, знайди Північ. Де земля і море стрінуться, шукай мис Котячої голови. Іди, врятуй Морський Клан, врятуй землю і море!».

Він прокинувся у холодному поту, і більше не зміг забути цей сон. «Це ж лише сон, лише сон» – думав він. Але кожної ночі сон повторювався, тільки тепер голос шепотів: «Вір, знай, іди…» І він, на диво, повірив.