161 Results with the "Історичне" genre
- Фанфік
Попіл Серця
Маомао опиняється на межі нового знання — небезпечного, забороненого, такого, за яке можна втратити голову. І поки вона намагається розгадати таємниці алхімії, Дзіньши шукає відповідь, яку боїться почути: “Чи я коли-небудь матиму шанс бути коханим?”. Ця історія про незвідані стежки, холодні зливи і мовчазні фортеці, про загадкові сни, гори і туман, про живі серця і вогонь пристрасті. Про любов, яку ніколи не перетворити на попіл.- 1.9 K • Aug 24, '25
- 1.4 K • Sep 1, '25
- 390 • Sep 1, '25
-
-
Розділ
15. Лапатий сніг
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
14. Стежка до себе
Ніч була безвітряна, але холодна, підсвічена лиш мертвим сяйвом далеких зірок. Дзіньши сидів у своїх покоях, не торкаючись їжі, не дивлячись у листи. Тіні лампи тремтіли на стінах, немов відчували його нерішучість. У кулаці він стискав клаптик паперу — інструкції, які Маомао…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
13. Крізь імлу
Вони вирушили на світанку — ще до того, як сонце зійшло з-за гірських хребтів, розмальовуючи край неба золотом. Пан Дзіньши, пан Ґаошунь, Басень, кілька охоронців, Ломень, і звісно ж вона сама. Минулого вечора, почувши її розповідь про існування протиотрути, пан Дзіньши і пан…-
19.4 K • Completed
-
- Фанфік
Згадати теперешнє
Люди стають сильнішими завдяки спогадам, які неможливо забути. У цьому й полягає дорослішання. ©Цунаде Сенджу ✅ -
Розділ
12. П’ятеро сиріт
Пронизливий вітер гойдав ліхтар біля ґанку. Сухі пагони, що колись були мальвами, хиталися, відкидаючи тіні у вікно хатинки. Всередині було похмуро - ранні зимові сутінки заполонили кімнату, що слугувала майстернею травника, кухонькою і спальнею водночас. Хмиз палахкотів у…-
19.4 K • Completed
-
-
Розділ
11. Колискова про монстрів
В обідню пору приймальня імператора була порожньою. Такі рідкісні у грудні сонячні промені проникали крізь високі вікна і вимальовували прямокутники на полірованій підлозі. Імператор сидів за столом, схилившись над розкиданими сувоями, ігноруючи горня з охололим чаєм і…-
19.4 K • Completed
-
- 1 2 … 17 Далі