Частина 69: Світле майбутнє

“Ох… Ну і як мені тепер викрутитися?.. Він, по любому, клоне до того, що хоче зайнятися зі мною коханням. Точно. Є ідея”

Несподівано, Рей побачив зовсім не ту реакцію, на яку він очікував. Мейлі з хитрістю у погляді посміхнувся йому, відповівши:

– Я згоден.

Рей самовдоволено усміхнувся. Його руки повільно зісковзнули вниз – до його штанів, але раптом Мейлі перехопив йому долоню додавши:

– Але лише з двома умовами.

– Оу і що за умови? – Рею вже не терпілося дізнатися про всі подробиці.

Не зводячи з нього очей, Мейлі підняв свої руки, ніби все ще перебував в кайданках і відповів:

– Замість наручників тобі доведеться одягнути мені золоту обручку і віддати своє прізвище.

Рей на хвилину заціпенів від такої заяви, але потім поцікавився:

– І тоді ми з тобою…

– Так, коханий.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Як і припускав Мейлі, зовнішність Рея прийшлась до смаку абсолютно всій команді фотостудії. Рей став знаменитістю не гірше, ніж був у цирку. У нього, як і раніше, з’явилися шанувальниці і він був відомий у різних країнах світу. Йому більше не приходилось працювати в ресторані. Графік роботи підлаштували так, щоб Рей не пропускав університет та мав вихідні. Коли його не було вдома, Мейлі милувався ним на сторінках журналу і таємно перемальовував фото на чистий аркуш.

“Боже і чому він у мене такий гарний, чим я тільки цього спокусника заслужив?” – гортаючи один із журналів з парфумерією, думав він. – “Я знав, що він створений для цієї роботи…”

Його телефон задзвонив. Мейлі, перебираючись через розкидані по всій підлозі журнали, підійшов до столу і прийняв виклик:

– Алло? Як справи? Все добре? Я радий. Все як завжди, ми сьогодні малювали давньогрецьких богів. Коли приїдеш я покажу картину. Що?.. Ти не жартуєш? Справді можна приїхати? Добре! Я принесу тобі бутербродів! – Мейлі з радості кинувся на кухню. Йому не терпілося якомога швидше побачитися з коханим і на власні очі побачити його в процесі роботи.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Рей давно вже звик, що очі повинні сліпити яскраві прожектори. Звик до нанесення макіяжу і до зачіски. Не раз у цирку його просили з кимось сфотографуватися, чи позувати для спільної циркової афіші або постерів. Але ця робота багатьом відрізнялася від його попередньої професії. Йому доводилося дотримуватися вказівок свого фотографа і з кожним клацанням та спалаху камери підлаштовуватися і змінювати позу раз-через-раз, наче робот.
Може, хтось би й сказав, що в позуванні немає нічого складного, але насправді це така сама відповідальність, підготовка, та місяці навчання.

Рей підніс до обличчя брендові чоловічі парфуми і заплющив очі. Цієї ж секунди чоловік з величезним фотоапаратом у руках невдоволено випалив, махнувши тому рукою:

– Ні-ні! Не заплющуй очей, Рей! Вони безцінні для цієї реклами! І не витай у хмарах! Поверни трохи голову, погляд на мене!! Чудово. Підборіддя вище!.. Так, саме так. Тепер міняємо позу, міняємо позу!

Рей зітхнув і переставив духи в іншу руку, дивлячись в об’єктив камери, але застиг, коли побачив за фотографом знайоме обличчя.

Мейлі посміхався, не відриваючи мерехтливого погляду від зосередженого на роботі хлопця, але коли був помічений, ніяково відвів очі і підняв руку з маленьким пакетом.

Рей посміхнувся і квапливо звернувся до фотографа:

– ¿Puedo tomarme un descanso, señor Agustín?
|| Чи можна взяти перерву, сеньйоре Августине? ||

Чоловік у яскравому капелюсі обернувся до Рея, що вже без дозволу пішов обійматися з тим, хто щойно прийшов і тихо зітхнув, відповівши рідною мовою:

– Oh esos amantes… Ok Ray, pero no por mucho tiempo!
|| Ох вже ці закохані парочки… Гаразд, Рею, але не надовго! ||

Мейлі розглядав дивовижний образ коханого, як найцікавіший експонат в музеї, но варто було Рей міцно пригорнути його до себе, як він засміявся, вигукнувши:

– Ох! Ти мене зараз задушиш!

– Te extraño. Mi cor. ||Я скучив за тобою. Моє серце. || – Рей заправив його волосся за плечі і невідривно милувався світлими очима. – У художній школі все добре? Вчитель не строгий до тебе?

– Ні, ти ж знаєш, що я старанний учень, – багатозначно відповів він. – Тобі теж варто записатися на малювання. Будемо разом покращувати свої навички.

– У мене вже є вчитель.

– Хто?

– Ти. – Рей почав обцілувати йому щоки, не соромлячись поглядів співробітників фотостудії у їхній бік.

– Аха-х! Ну годі вже! Ти мене так засоромиш перед усіма! – засміявся Мейлі, після чого відсторонився, вручив тому обід, і поспіхом сховав руки за спину, щоб він бува не помітив його порізи.

– Не варто було. Дякую. – Рей прийняв пакетик і знову обійняв його, пошепки казавши коло вуха:

– Мені стає так добре, коли ти поруч. З тобою я почуваюся більш щасливішим і радісним.

Мейлі широко посміхався на його слова, з неприхованою любов’ю заглядаючи в темні очі, але варто було йому помітити дещо, як його усмішка спала з обличчя.

– Чому в тебе сорочка розстебнута?.. – він поспішив застебнути тому ґудзики. – Так не можна. На тебе ж люди дивляться.

– Пф-ф, але сонце, мене попросив її розстебнути мій фотограф, – пояснив Рей, перехоплюючи його долоні. Але інший уперто продовжував застібати сорочку до самої шиї.

– Ось. Зовсім інша справа. І не думайся перед іншими оголювати тіло інакше я вчиню скандал. – сміливо заявив Мейлі, дивлячись хлопцеві в очі.

Рей здивувався від подібного, але одразу після того, поцілував коханого в руку, відповівши:

– Como Quieras, mi sol. || Як тобі завгодно, моє сонечко||

– ¡Ray! Regresa porfavor. ¡Todavía tenemos mucho trabajo que fer!
|| Рей! Будь ласка, повертайтесь. У нас ще багато роботи!|| – покликав фотограф.

– Тобі треба йти… Побачимося вдома.

Рей був не радий розставанню, але розумів, час – гроші.

– Добре. Я повернуся приблизно о восьмій вечора.

– Люблю тебе, дуже, дуже. – Мейлі натяг на долоні рукава кофти, і обвив руки навколо його талії.

– І я тебе люблю. Сильно. – Рей ніжно поцілував того в губи і пішов допрацьовувати кадри, що не вдалися.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

– Ні! Тітонько, прошу вас, тільки не дитячий фотоальбом! Не треба!

– Треба Рей, треба. – кароока жінка опустилася за обідній стіл у будинку своєї вітальні, і відсунувши порожні чашки, поклала великий фотоальбом.

– Боже, ні… Мейлі, не вздумай дивитися! – обернувшись до того, за благав Рей.

Перед тим, як розкрити альбом, Агата сказала:

– Хоч ми з сестрою і були в сварці через батьків, але вона дозволяла відвідувати моїх любих племінників. Останній раз як я дивилася ці фото був… коли я дізналася, що Рея забрав Джеймс. Тоді я не могла без сліз дивитися на фотографії сестри з її чоловіком та синами. Я відчувала провину перед ними, через те, що не змогла тебе відразу ж відібрати з рук того мерзотника, Рею…

Хлопець задумливо дивився на фотоальбом, і після недовгого мовчання, відповів:

– Я не звинувачую вас ні в чому і радий, що можу зараз бути поруч з вами, тітко.

Агата підібгала губи, щоби не заплакати. Саме в цей момент в простору гостинну зайшла інша жінка. У сеньйори Селени було волосся кольору вогню, та чисті бурштиново-медові очі. Підійшовши до їхнього столу, вона поставила кекси із сухофруктами і приобняла кохану за плечі, з хвилюванням запитавши її:

– Por qué hay lágrimas en tus ojos, amor?
||Чому на твоїх очах сльози, любове моя?||

Агата відразу посміхнулася і, розтираючи очі долонею, відповіла їй:

– Acabo de record a mi hermana… ¿Te gustaría ver las fotos de la infancia de Ray con nosotros?
|| Я щойно згадала свою сестру… Хочеш подивитися разом із нами дитячі фотографії Рея?||

Жінка у білій сукні з радістю кивнула їй і сіла за стіл. Підперши долонею підборіддя, та уважно подивилася на парочку за столом навпроти, і запитала Рея:

– Ray, escolté que Augustine te alaba mucho. Con razón te persuadí para que te convertieras en modelo, ¿verdad?
||Рей, я чула, що Августин дуже тебе хвалить. Не дарма я вмовила тебе стати моделлю, правда?||

Той м’яко кивнув:

– Sí. Muchas gracias señora Selena.

Селена перевела свої медові очі на хлопчину поряд із тим і, витягнувши руки, взяла його долоні у свої, та сказала:

– Mailey, puedo ver en los ojos cuánto lo amas, y quiero decir que el teu amor es realmente fuerte y hermoso.
||Мейлі, я бачу в твоїх очах як сильно ти його кохаєш, і хочу сказати, що твоя любов дійсно сильна і прекрасна.||

Мейлі зарум’янився від її слів і, подивившись на усміхненого йому Рея, відповів їй:

– Gracias. Yo y la señora Agatha también son una pareja muy hermosa. Por favor, cuídense unos a otros.
| |Спасибі. Ви з сеньйорою Агатою теж дуже гарна пара. Будь ласка, бережіть один одного.

Селена з Агатою переглянулися і з усмішками кивнули йому, після чого Агата розкрила для них фотоальбом.

– Поглянь, Мейлі, цю фотографію зробила для мене Грейс, коли Рею ще й рочку не було.

Мейлі став уважно розглядати фотографію на яку вказала жінка і з розчуленням вигукнув:

– Яка краса! Рей! – він обернувся до нього і в захопленні затиснув його щічки. – Де ж вони тепер? Я й не знав, що ти був такий миленький і солоденький!

– Умф! Припини! – Рей насупився і схопив його за долоні, але інший не переставав з радісною усмішкою щипати його за щічки.

Спостерігаючи за ними, жінки за столом почали сміятися.

Раптом Мейлі дещо згадав і, залишивши щоки коханого у спокої, почав ритися у своїй наплічній сумці. Нарешті він вийняв згорнуту вдвічі фотографію і, поклавши її на стіл, сказав:

– Я не маю з собою дитячих фотографій, але є мамина.

Агата зацікавлено взяла та розкрила фото. До неї нахилилася Селена, і коли вони подивилися на фотографію, то одночасно підняли з неї на Мейлі очі, потім назад на фото і так кілька разів, поки Агата голосно не вигукнула:

– Римські боги!.. Мейлі! Ти дуже схожий на свою маму! Скільки їй на фото? Вона така молода!

Мейлі зніяковіло посміхнувся.

– Їй тоді було дев’ятнадцять…

– Тобі зараз двадцять… Не дивно, що ви так схожі, от тільки… очі…

– Так. Колір очей мені передався від тата.

– Ось як… і де ж твій-…

– Він не хоче про нього говорити, – перебив тітоньку Рей, дратівливо постукуючи пальцем по столу. – Не змушуватимемо його.

Мейлі задумався, дивлячись собі в руки. Рей припав до нього обіймаючи, від чого він миттєво посміхнувся.

Агата не стала розпитувати. Несподівано її почала штовхати в плечі її дружина, по очах якої було ясно, що вона зовсім не розуміє, про що вони зараз говорять. Агата посміхнулася їй і почала перекладати їхню недавню розмову на іспанську. Мейлі, заспокоївши свої думки, схилився до столу і почав розглядати інші фотографії. Його погляд зупинився на хлопчиках приблизно двох та п’яти років, котрих сфотографували коли вони грались разом у іграшки.

– Це… твій молодший братик? Як його звали? – Мейлі помітив, що Рей не дивиться в альбом, натомість він похмуро дивився кудись убік.

– Луї, – несподівано промовила Агата. – Його звали Луї. Він помер у віці п’яти років.

Мейлі від цих слів стало не по собі.

“У п’ять років… я вперше зустрів Рея… виходить, ми з його братом були одного віку…”

Він знову опустив очі на фотографію, помітивши:

– Він дуже милий, але ви з ним чимось відріз-…

– Він пішов у маму, коли як я – в батька.

– Луї, він…

– Замість нього мав померти я.

Мейлі замовк, журливо дивлячись на нього. Рей тихо видихнув і, поцілувавши його у щоку, закрив альбом, не в настрої більше розглядати фото.

– Пом’ятаю, він багато плакав, коли був маленьким. – несподівано промовила Агата Андре, кивнувши в бік племінника.

Рей невдоволено покачав головою:

– Не правда.

– Правда, правда. – усміхнулася йому тітонька. – Хіба ти не пам’ятаєш, як у шість років поліз на яблуню біля вашого будинку? Ми з твоєю мамою спілкувалися за філіжанкою чаю в саду і нічого не помітили, поки не почули крик Луї. Коли ми прибігли, ти був весь у сльозах і тримався за поранену колінку.

– Я тоді поліз зірвати Луї яблуко… – задумливо посміхнувся Рей.

– Ага! Так ти все пам’ятаєш! – з самовдоволеною усмішкою та перевела погляд на Мейлі. – Ох горе… і навіщо лізти по яблука якщо бачиш, що вони ще зелені?

– Мені подобалися кислі яблука. – відповів їй Рей.

– Так, але твоєму братові від них сильно болів потім живіт, – дорікнула Агата. – Того дня сестра так злякалася, що викликала для них двох швидку.

Рей з виною відвів очі:

– Я пам’ятаю… Відколи мене на сварила мама я більше не лазив по яблука.

– Пх-х, – Мейлі посміхнувся в долоню. – Так ось звідки в тебе любов до яблук.

Рей з усмішкою перевів погляд на високу тумбочку в куточку вітальні, де стояло довге деревце в зеленому горщику, з першими плодами на делікатних гілках.

Селена не відривно дивилася на наймолодшого, і по цікавилась:

– ¿Cuándo te casarás con Ray?
||Коли ти вийдеш заміж за Рея?||

Мейлі сильно розчервонівся і почав розмахувати руками, поспішно випаливши:

– ¿No es pronto para eso? ¡Creo que aun!
||Чи не надто рано для цього? Я думаю, ми ще маємо повно часу!||

Селена невдоволено похитала головою і подивилася на Рея:

– Ray haz de Maylee tu marido.
||Рей, зроби Мейлі своїм чоловіком.||

Не встиг хлопець відповісти як його тітонька закивала головою і, глянувши на Мейлі, запитала:

– Ти ще пам’ятаєш, що я відповіла тобі перед своїм від’їздом з цирку?

Мейлі раптом пригадав як одного разу переплутав слова намагаючись запитати на іспанській у неї: коли вона знову приїде до них, на що жінка йому відповіла…

“Estaré en tu boda y la de Ray… – Я буду на твоєму з Реєм весіллі…”

Його щоки знову забарвилися. Рей, як ні в чому не бувало, усміхався, невідривно милуючись його реакцією.

“Так ось що це тоді означало!”

Мейлі збентежено почухав щоку. Він навіть не знав, що їм на це відповісти.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Він зім’яв журнал і в гніві шпурнув його в стіну, а потім схопив у руки смартфон. Долинули довгі гудки. Мейлі від нервів ходив туди-сюди по всій кімнаті, не знаючи куди себе подіти.

– Де ти чорт забирай!?.. Чому ти не піднімаєш трубки, Рею!?

Несподівано в коридорі клацнув замок. Він обернувся на звук і побачив Рея, що з усмішкою махнув йому смартфоном у руці і, проходячи в квартиру, почав скидати взуття.

Мейлі сердито випалив:

– З якого кінця світу біг!?

– Пробач. Мене затримали в…

– Хто вона!? – не в настрої слухати його оправдання, перебив Мейлі, і, схопивши пом’ятий журнал, вказав на фотографію в ньому. На обкладинці був зображенений темноокий хлопець під руку з яким була азіатської зовнішності, модель.

Рей спантеличено по дивився в журнал, після чого незворушно посміхнувся йому і з насмішкою відповів:

– Моя коханка, а що?

Мейлі явно було не до жартів. Він знову жбурнув журнал у кут кімнати і сердито дивлячись на того, наполіг:

– Звільнися з роботи.

Рей зітхнув і м’яко відповів:

– Добре. Я все одно працював там заради того, щоби заробити потрібну суму.

Мейлі заціпеніло дивився на нього, запитавши:

– Про яку суму йдеться?.. навіщо вона тобі?..

– Для весілля.

– Щ-що… – Мейлі запнувся. Хлопець пильно вдивлявся йому у вічі, після чого глибоко вдихнув і видихнув і опустився на одне коліно перед ним. Мейлі затамував подих, збентежено дивлячись на того.

Рей дістав із кишені штанів червону коробочку і відкрив її з хвилюванням у голосі запитуючи:

– Ти… Вийдеш за мене, Мейлі?

Серце від цих слів як божевільніше за танцювало в грудях. Він дочекався… По щоках скотилися дві прозорі сльозинки, Мейлі заплющив очі долонею і посміхнувся. Він знав, що ніколи не пошкодує про свій вибір, адже людина перед ним любила його всім серцем.
Мейлі опустив долоню і зітхнув. Йому завжди подобалося навмисно робити так, щоб його великий не любитель чекати хвилювався і кусав собі губи. Ось як зараз.

Він вдав, що глибоко за мислився обмірковуючи його пропозицію, і зволікав з відповіддю, змушуючи іншого сильно нервувати. Обличчя Рея зблідло, як стіна позаду нього, а руки з вишуканою каблучкою затремтіли. Розуміючи, що якщо він і далі так продовжить, то інший ймовірніше, втратить свідомість, Мейлі припинив свої тортури, і зі світлою усмішкою відповів йому:

– Так, Рей, – ці слова були без грама сумніву. Він простягнув ліву руку. – Я вийду за тебе.

Рей округлив очі, і в невимовній радості схопився на ноги і квапливо одягнув йому смарагдову заручальну каблучку, ніби боячись, що той зараз передумає. Витираючи сльози коханого, Рей взяв його руки у свої. Мейлі продовжував плакати. Йому від чогось здавалося все сном, і він боявся прокинутися.

– Кохаю. – зі щирою усмішкою сказав Рей не відриваючи очей від коханого. – Ти не уявляєш, наскільки.

– І я тебе, щастя моє. – Мейлі закинув руки за його шию, відчуваючи, як серце переповнює почуття безмежного щастя, і злився з Реєм у поцілунку.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Весілля вони вирішили зіграти наступного року, але не в спекотному Мадриді, а в червні у Лондоні, бо у дитинстві вперше зустрілися тут.
Їхня весільна церемонія була розташована біля Північного моря, на одному з пісочних пляжів. Ось тільки, там були лише їхні близькі та знайомі з цирку. Сама ж пара знаходилася в одному з сімейних готелів, готуючись до виходу та клятви.

Рей дивився на себе в дзеркалі, поки його двоюрідна сестра поправляла йому чорного кольору метелика, на білому комірці. Саманта опустила руки застібаючи його чорний, класичний піджак і тяжко зітхнула:

– Не можу повірити… Мій братик і справді виходить заміж, а здається, тільки вчора я шукала тебе по всьому цирку, коли ти був ще тим бешкетником.

Рей заплющив очі, згадуючи ті моменти коли йому було лише сім.

– Любив ти від мене ховатися…

– Ти була дуже набридливою, ось я й ховався.

– Але я завжди тебе знаходила, адже ти ховався виключно у шатрі цирку. – Саманта зробила крок назад, милуючись кузеном і перевіряючи, чи все на ньому добре сидить, тоді сказала:

– Твоя мама плакала б зараз бачачи яким дорослим став її старший син.

Рей повернувся від дзеркала до неї і лагідно мовив:

– Дякую, що погодилася бути поряд зі мною у найважливіший для мене день, пані керуюча готелем.

Саманта хотіла відповісти, але у двері постукали. У простору вітальню першокласного готелю зайшла дівчина у світло-блакитній сукні. Рей, побачивши дружку Мейлі, змахнув рукою в повітрі і з ноткою глузування промовив:

– Тільки подивіться, хто прийшов. Місіс Ніколь Крайтон власною персоною. От мені цікаво, чому ти вирішила взяти собі прізвище Саманти? Та ще й зізналася їй першою. Про ту ніч в Канаді, коли ви мене розбудили дзвінком, я взагалі мовчу.

Ніколь невдоволено схрестила руки і пирхнула:

– Хмф, а хіба мені не йде її прізвище?

– Ні. – в унісон вимовили кузени.

Ніколь обурено тупнула високим підбором.

– Саманта Крайтон! Ти на чиєму боці!?

Та посміхнулася, і підійшла до розгніваної дружини. Вона взяла її за долоню і притиснула до своїх грудей, м’яко відповівши:

– На твоїй, але Рей правий. Тобі не дуже йде моє прізвище.

Інша ще дужче обурилася:

– Тоді чому ти відмовилася брати моє прізвище!?

Саманта похитала головою не спускаючи з лиця безтурботну посмішку.

– Я хочу, щоб мій син був Крайтоном, – з цими словами вона опустила долоню коханої на свій живіт. – З його народженням… Наш рід зміниться. Більше ніхто в ньому не страждатиме.

Рей з усмішкою підійшов до них. Ніколь відступила, дозволивши тому нахилитися і погладити животик Саманти.

– Ви вже вигадали як його назвете?

Саманта, пильно дивлячись на нього, відповіла:

– Кай.

Рей здивовано підняв брову:

– Чому саме так?

Його кузина почала пояснювати:

– У дитинстві… я вважала нас із тобою героями із казки. Ти був для мене Каєм: відчужений, холодний і мовчазний. Я вважала, що маю розтопити твоє серце – як Герда, і коли ти відштовхував мене, я тебе обіймала, а коли тікав, я тебе шукала.

Рей насупився, запитавши:

– Чи означає це, що… Ти хочеш назвати його на мою честь?

Саманта кивнула і підійшовши до нього ближче, прошепотіла:

– Я знаю… що ти тоді відмовився, але, Рей… я все ще хочу народити тобі дитину.

Рей від ступив назад, і сердито дивлячись на неї нагадав:

– Ми вже обговорювали це раніше. Моя думка не змінилася. Я не збираюся бути тобі донором.

– Я теж проти цього, – відповіла Ніколь. – Я намагалася відмовити її з самого початку і пропонувала взяти дитину з дитячого будинку, але вона мене не слухає!

– Я хочу власну дитину, Ніколь!! – вигукнула Саманта, і поспіхом вхопилася за руку Рея. – Я хочу народити для тебе та Мейлі дитину! Я не прошу робити це природним способом, зараз прогресує штучне запліднення.

Рей у гніві вихопив свою долоню і процідив:

– Ти вже на це пішла без мого втручання способом інсемінації! Чого ти ще хочеш? Зробити з нас шведську родину? Ми з Мейлі не потребуємо дитини!

– Але Рей…

– Це дуже зворушливо, але я на таке нізащо не піду, і ти це сама чудово знаєш, – намагаючись заспокоїти себе, він кивнув у бік іншої. – І, впевнений, що ні Ніколь ні Мейлі на таке б не погодилися.

– Так, я абсолютно проти цього, – зізналася Ніколь. – Як би не було, я не збираюся ростити твою дитину у своїй родині, Рей.

– Дуже треба. – він зібрався йти, як тут, Саманта голосно заявила:

– Мейлі не проти!

Звісно Саманта збрехала щодо цього, но в душі була впевнена, що Мейлі буде тільки за.

Хлопець з дівчиною обернулися і спантеличено дивилися на неї. Саманта невимушено спокійно продовжила:

– Діти це – щастя. Від моєї пропозиції зробити вашу пару ще щасливішою, не відмовиться ні Мейлі, ні ти, кохана.

Ніколь в розгубленості заплескала віями і пробелькотіла:

– Але… як ти… я не… а що коли….

– Але я проти.

Дівчата повернули голови до нахмуреного Рея, що, зробивши крок, схопив кузину за лікоть і в роздратуванні промовив:

– Думаєш, якщо ти молода і в розквіті сил, то можна народжувати дітей одним за одним як сурогатні матері? Ти з’їхала з глузду!? Зізнайся! Ти просто хочеш дитину від мене, тому й вигадуєш різні способи як цього досягти! Тобі ж начхати на думку інших! Я не повірю, що Мейлі справді погодився!

– Відпусти її зараз же! – Ніколь вихопила руку Саманти і загородила її собою. Пропалюючи його розгніваним поглядом, вона через зуби просичала:

– Мені начхати хто ти для неї… Якщо торкнешся Саманти ще раз, я за себе не ручаюся.

– Що тут відбувається!? – до них у тривозі увірвалася Агата і кинулася рознімати Рея з Ніколь. – Рею, що трапилося?..

– Нічого не трапилося. Вибачте нас. – поправивши свій піджак, відповів той.

– Ніколь, Саманта… ви ж знаєте, що сьогодні за день? – запитала тих жінка.

– День їхнього весілля… – відповіли напівпошепки ті, з винуватим виглядом дітей які зробили шкоду.

Агата зітхнула:

– Хіба можна в такий день влаштовувати бійки? Вас було чути до номера Мейлі. Кейсі подзвонила мені стурбована шумом. Ніколь, поясни мені, чому ти зчепилася з Реєм?

– Вона не винна, – заступилася за неї Саманта, ступивши до тітки. – Це я розлютила Рея і перепрошую за це.

– Яким чином ти його розлютила? – поцікавилася її тітонька.

Саманта простодушно сказала:

– Я запропонувала народити йому з Мейлі дитину.

Агата від подиву розкрила рота, розгублено дивлячись на племінницю.

– Д-дитину?.. Ти у своєму розумі, Саманта?

– Ось і я так говорю, – криво посміхнувся парубок, скоса дивлячись на кузину. – Мабуть, їй ударили в голову гормони.

Саманта сердито стиснула в кулак своє блакитне шовкове плаття, ображено вигукнувши:

– Я справді хочу народити тобі дитину, Рей!

– Мила… – Агата підійшла до неї і взяла за руки. – Тобі ще рано говорити про другу дитину поки ти не народила першу, до того ж, якщо Рей не хоче, ти не можеш примушувати його. Як ніяк, дитина – це велика відповідальність.

Саманта з обуренням опустила голову, але потім, стримано кивнула:

– Раз так, будь по вашому. Але я прошу тебе подумати, Рей.

Хлопець байдуже обійшов дівчат стороною прямуючи до дверей і кинув на останок:

– Мені не потрібні від тебе діти, Саманта.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️