Фанфіки українською мовою

    4525 Results with the "Ч/Ч" warning

    Визначення: стосунки чоловік/чоловік


    • Обкладинка Розділ сьомий. Алея Діаґон.
      від casardan ☆☆☆ Гаррі поспіхом застібав свою оксамитову мантію смарагдового кольору, стоячи перед дзеркалом у своїй кімнаті на Площі Ґриммо Дванадцять. Він ще декілька разів провів рукою по своєму неслухняному волоссі, немов намагаючись його якось вкласти. Хоч йому вже давно було…
    • Фанфік

      Почуття

      Обкладинка Почуття
      від ×Liсa× Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор.
    • Обкладинка Жертва на свято Весни
      від Кривава заварнушка Жвоє та Емін є легендарними зброями могутніх закоханих знаних у трьох світах бога та демона. З крові та плоті народжені зброєю вирішують подивитися на цвітіння у свято Весни в Примарному місті. Але все тут має свою ціну, жертву і вони й не думали, що ця жертва буде такою спокусливою.
    • Обкладинка Прокляття цвіту папороті
      від гейтаріст Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.
    • Фанфік

      Хижак

      Обкладинка Хижак
      від Розалін Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше.   Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру.   Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти.   Розставиш по папкам усі…
    • Обкладинка Твої обійми – моя терапія
      від Rubu_Izu_Chan Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними…
    • Обкладинка Ти мій! І тільки мій!
      від Rubu_Izu_Chan Кі Хун сидів в кімнаті Ін Хо з зав’я заними очима та не розумів що відбувається та де він. Ін Хо ж сидів в кріслі та дивився на Кі Хуна, хоча з права був екран де гравці грали. Але йому це вже було не цікаво, йому був цікавий тільки він.
    • Обкладинка Корона на цвинтарі
      від Rubu_Izu_Chan Після того вечора їх ніхто не бачив. Це моя АУ де Карасуно не розпалась а всі хто були в команді залишились. АУ де команди дружать та проводять час разом, особливо коли у них відпустки. В моїй АУ команду дуже зблизилися один з одним. Всі вони стали близьбкими друзями.
    • Фанфік

      Айдол

      Обкладинка Айдол
      від Rubu_Izu_Chan Будучи ще студентом UA Деку втратив свої сили. Та не впоравшись з тим що всі його друзі були майбутніми героями, він їм заздрив адже стати героєм №1 було його мрією. Але не судилось йому бути героєм, але йому судилось переїхати до Кореї та стати найпопулярнішим айдолом та актором. Коли його друзі побачили його по TV вони його не впізнали, подумали що він просто дуже схожий на їх Ізуку який пропав після того як втратив свою причуду. Про те де він знали лиш його мати та Всемогутній. Класу він нічого не казав, хотів щоб це була таємниця від них.
    Note