Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 938
Words
24,0 M
Comments
9 362
Reading
83 d, 7 h
-
— Їй. — Браян потер пальця. — Матір божа, я вагітний. — Він усміхнувся, дивлячись у далечінь. — Мої вітання, містере О’Коннер, — посміхнулася лікарка. Він зовсім не очікував такого повороту, коли брався за це завдання чи коли пішов до лікарні з болями у животі. Але ось як усе склалося. Молодець, О’Коннере.- 1,1 K • Кві 12, '25
- 1,1 K • Кві 12, '25
- 490 • Кві 12, '25
-
-
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… -
Гаррі Поттер патронус Герміони Ґрейнджер. Це випробування і, водночас, спокуса мати патронуса, що мислить і до того ж в минулому був втіленням одного з дарів Смерті. Герміона робить помилку, коли оживляє хлопця. З’являється маг, який бажає заволодіти Гаррі знову і це призводить до смерті тих людей, які знали про минуле патронуса і його дар. -
Коричнево-червоний колір з ледь помітним відтінком помаранчевого. Такий фруктовий аромат лоскочив ніс від чого той зіщулився. Все це виглядало так смачно, що на язиці вже з’явився кислий, злегка солонуватий присмак. Все це відбувалось під час того, як Скара проходив крізь столики та тримав піднос із якимось замовленням.Навколо сиділи люди в дорогих одежах, обвішані блискучими прикрасами з ніг до голови та тихо спілкувались про… -
Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин… -
Гестія не винуватить ні Ґайї, ні Закса, ні Аїдена. Не злиться й не горює відкрито, на відміну від усіх. Навіть не плаче. Але однаково боляче і самотньо, і на поличках за тюлем заховані їхні усміхнені знимки, наповнені барвами попри колір сепії. От вона їх скрупульозно й передивляється.- 2,0 K • Чер 2, '25
-
-
В світі, який карає кожного, хто порушує божественні закони, мутаціями тіла, існують люди, які мають виборювати право на життя інших, все більше наближаючи самих себе до стану монстра. Лейла, що мріяла стати святою, тому намагається зробити багато добрих справ і не очорнити себе в процесі, зрозуміти як же працюють закони цього світу, і чому вони такі неочевидні та не доступні кожному. -
- Previous 1 … 12 13 14 … 26 Next

