Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 981
Words
24,7 M
Comments
9 541
Reading
85 d, 21 h
-
Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними… -
Пейрінг: Дазай Осаму/Вей Усянь (Вей Ін) Над Дазаєм знову знущаються, але почався урок і вчителька за’являє про нового учня в їхньому класі – Вей Усяня. В цьому фанфіку описані справжні емоції під час травлі в школі. Ще дещо, перед фанатами Теруко та Кое одразу вибачаюся, нічого против них немаю, просто ця роль мені здалася більш менш підходяща для них.- 664 • Сер 7, '25
- 1,0 K • Сер 7, '25
- 68 • Сер 7, '25
-
-
— Манджиро, недотримання власного слова — це поганий вчинок. Ти повинен прийняти покарання, аби усвідомити свою помилку, — спокійним, хриплим голосом говорить Мічі. — Прийняти покарання? Майкі це вже подобається... Такий Такемічі збуджує. Майкі робить крок уперед... Ох, це передчуття в крові — яке ж воно ахуєне.- 1,3 K • Січ 15, '26
- 1,6 K • Січ 15, '26
-
-
Кажуть, у підземеллях Ляншаню живе те, що не належить світу людей. Те, що називають «прокляттям», і те, від чого здригаються навіть найсміливіші воїни. Так вона знайшла заборонені сходи, а за ними — важкі двері. Там, у холодному мороці за іржавими ґратами, вона побачила його. Не чудовисько. Не тінь. А звичайного хлопця, покинутого всіма у вогкій тиші каменю.- 2,8 K • Кві 29, '26
-
-
Будучи ще студентом UA Деку втратив свої сили. Та не впоравшись з тим що всі його друзі були майбутніми героями, він їм заздрив адже стати героєм №1 було його мрією. Але не судилось йому бути героєм, але йому судилось переїхати до Кореї та стати найпопулярнішим айдолом та актором. Коли його друзі побачили його по TV вони його не впізнали, подумали що він просто дуже схожий на їх Ізуку який пропав після того як втратив свою причуду. Про те де він знали лиш його мати та Всемогутній. Класу він нічого не казав, хотів щоб це була таємниця від них. -
Це розповідь про 15-тирічну дівчину, яка захоплюється волейболом. У неї не просте життя та вона знаходить підтримку в своєму тренері Павлові, йому 21, який буде хорошим другом. Але спочатку вони були навіть не знайомі… – І ти… як тебе звуть? – пролунав низький, чоловічий голос Павла який звертався до незнайомки, що аж тіло вкривалось мурашками. – Катя, – тихо мовила дівчинка. – Катруся, до…- 2,6 K • Жов 27, '25
-
- Previous 1 … 5 6 7 … 17 Next



