Розділи
-
Кім прокинувся, але очі не слухалися. Він лежав із заплющеними повіками, відчуваючи, як важкість в очних яблуках наростає з кожною секундою. Відчував, як біль поступово охоплює все тіло: голова (особливо брови) – ніби стиснута тисками, губи – розпухлі, з пересохлою шкірою, шия –…-
126,4 K • Completed
-
-
…що всі нещасні випадки були підстроєні. Він лише не розумів, хто це міг бути, але те, що всіх його наближених людей, які були з ним довгі роки й виконували найбруднішу роботу, прибрали — було однозначно. Хто ж далі? А далі міг бути або він сам, або Чімін. Залишаючись максимально…
-
126,4 K • Completed
-
-
В результаті всі зібралися в будиночку Артема щоб обговорити що робити напротягом трьох днів. Усі всілися на саморобні табуретки. Всюди були дерев’яні стіни і на одній з них була вирізана картина лісу яка належала минулому власнику. Він був лісорубом і займався вирізанням але в…-
21,0 K • Ongoing
-
-
Кирій чекав цього моменту кілька днів, виношуючи план, як хижак, що готується до стрибка. Тиша, яку він демонстрував, була лише маскою, за якою ховалася пекуча рішучість. Він вивчив розклад охорони, помітив, як змінюються вартівники біля садового паркану, і знайшов ту єдину…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Перші ознаки проблеми Час підходив до обіду, тож вирішили поїсти консервами прямо на ходу, щоб не втрачати час. Альоша сидів на своєму місці, вишкрібаючи залишки з майже порожньої консерви. Хрест свій обід вже доїв, але банку не викинув, а залишив на підлозі, щоб…-
36,3 K • Ongoing
-
-
Вона не зводить із мене погляду. Темного, колючого й багряного, неначе замість очей у неї діри. Якщо довго задивлятись — втону, тож зціплюю зуби й заплющую свої. Вдих — видих, вдих — видих… Жбурляю її на ліжко так, що його скрегіт звучить наче людський стогін. Добре, що він…-
811 • Completed
-
-
...на тринадцять років назад. Літо дев’ятсот дев’яносто четвертого знову видалося прохолодним. Теплі південні вітри, які завжди дули з Внутрішнього океану, цьогоріч змінилися холодними північними, прибулими з берегів Дарвії. Той рік увійшов в історію, як найпохмуріший рік в…-
12,0 K • Ongoing
-
-
Дощ бив по склу старого седана, розмиваючи вогні міста у сіру пелену. Мін-дже сидів нерухомо, тримаючи в руках фотографію. На знімку — сивий чоловік з втомленими очима та упертим підборіддям. Правозахисник, чия смерть стала для Мін-дже не просто завданням, а ниткою до його…
-
Єва — Усе це так дивно! Колись в борделі один чоловік розповідав мені, що Сонце й Місяць — сестри, а тут написано геть інше! Вона відклала книжку та звелась зі стільця лише для того, щоб поновити свічки та ліхтар. Ігноруючи її рухи, я продовжила вишивати сніжинки на мʼякій…-
265,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 67 68 69 … 75 Next
