ВЦОД

У Вселенському Центрі Обліку Душ був день практикантів. Це той страшний день, коли навіть досвідчені архангели й старші демони намагаються взяти відпустку, лікарняний або хоча б притворитися меблями.

До дверей підходили двоє:

Ангел-практикант Ліам – у білому одязі, який світився так яскраво, що навіть світячі таблички “Вихід” просили його приглушити.

І Демон-практикант Варґ, який виглядав так, ніби сам намагався зрозуміти, чи він демон, чи просто недоспаний програміст з підвалу.

Ліам нервово тримав списки:

– Нам сказали проводити первинну оцінку душ!

Варґ розкрив блокнот:

– А мені сказали “роби, що хочеш, аби результат був цікавим”.

Ангел мало не спіткнувся:

– Це що за інструкції?!

– Ну, я ж практикант. Якщо все піде не так – скажу, що тренував творчий підхід, – закрутив ручку демон, підходячи до дверей. 

Закативши очі, ангел відчинив їх.

***

Першою до них зайшла душа чоловіка, він сподівався побачити щось величне: золоті ворота, хмари, хор ангелів. Натомість перед ним сиділи двоє за столом, що виглядало так, ніби його забрали з якоїсь районної податкової.

Зліва – ангел у білому, але з таким виразом обличчя, ніби він десять століть поспіль працює без відпустки.

Справа – демон, який крутив кулькову ручку, як нервовий юрист перед судом.

– Отже, – зітхнув Ліам, – у нас тут розподіл душі гражданина Семена П.

Поглянув на папери. – Хм. Дуже складний випадок.

Демон хмикнув:

– Та що тут складного? Пишемо “моє” і все.

Ліам усміхнувся занадто чемно:

– Шановна душе! Зараз ми визначимо ваш моральний рівень!

Варґ уточнив:

– Або просто визначимо, наскільки веселим буде ваш фінал.

Ліам штовхнув його ліктем:

– Поводься професійно!

– Я і поводжусь! Просто професія в мене така… в процесі визначення.

Тяжко зітхнувши, ангел відкрив величезну товсту книгу:

– Тут записані всі його добрі вчинки.

Демон дістав такий самий товстий том:

– А тут – усі “питання до поведінки”.

Ангел не витримав:

– Ти хоч бачив його список добрих справ?, – ткнувши пальцем в свій том.

Демон підсунув папку:

– А ти бачив список “цікавих пригод”, у які він встрявав? Я навіть окрему вкладку зробив – “випадкові катастрофи з його вини”.

Душа стояла між ними, як школяр на педраді.

– Давайте, – каже ангел, – по пунктах.

Він дістає перший документ:

– Тут написано, що він рятував котів з дерева.

Варґ стукає пальцем по іншому аркушу:

– А на цьому – що він на те саме дерево загнав сусідського пса, бо “хотів подивитися, що буде”.

Ангел:

– Це була дитяча цікавість!

Демон:

– Йому було 27…

Ліам гортає сторінки, усміхається:

– О! Він рятував бідних!

Варґ підняв свій том:

– А тут написано, що він рятував їх від власної кулінарії, бо тричі мало не спалив квартиру. І вони буквально тікали і кликали на допомогу.

– Ну… намір же був добрий? – намагається ангел.

– Якщо “намір” означає “хаос із запахом диму” – то так.

Ангел зітхає й листає далі:

– Ну добре. А ось – він допомагав літнім людям переходити дорогу.

Демон:

– Тричі.

Ангел:

– Це все одно добре!

Демон:

– Та я не проти! Просто ці ж старці потім писали скарги моєму кураторові, що він їх переносив не туди.

Вони гортають далі.

Ангел:

– Він допомагав людям з порадами!

Демон:

– О, а це подвійний пункт. Він так “допоміг”, що двоє людей розлучилися, троє звільнилися, один відкрив бізнес і збанкрутував за два дні.

Ліам тихо:

– Ну… порада була щирою.

Варґ:

– А наслідки – реалістичні.

Душа зітхає.

– Ну я старався…

Ангел строго махнув рукою:

– Не заважай. Твоя душа – це бюрократичний процес.

Демон тихо додає:

– Якщо що – у нас є варіант “технічна переоцінка”. Це коли ми робимо вигляд, що “тяжко працюємо з бумагами”.

Ліам сердиться:

– Це не етично!

– Так я демон чи хто?

Варґ повернувся до душі с посмішкою:

– Одразу видно, що ти з нашого боку. У нас там кожен день так! Намагаються зробити одне, а результат зовсім інший.

Ліам не здався:

– Добре, давай подивимось на головний пункт – загальна внутрішня енергія.

Він дістає ваги.

На одну чашу кладе світлий камінчик:

– Милосердя.

На іншу демон кидає чорний камінь розміром з картоплю:

– Лінь, сарказм і отой випадок з хом’яком.

Ангел одразу напружився:

– Можеш не згадувати! 

Демон:

– Та як про це не згадати, якщо бідолага досі просить компенсацію?

Варґ поклав голову на стіл:

– Ну а що? Не щодня ж трапляється таке, що якийсь гризун приходить до вищіх зі скаргою: “Я так старався вижити в вашому жорстокому світі, а на мене раптом падає Біблія”.

Після години суперечок практиканти вирішили провести “тест на чистоту душі”.

Ліам дістав блискучу сферу й урочисто сказав:

– Покладіть руку сюди. Світло покаже істину.

Демон знизав плечима:

– У мене теж є така. Коли душа торкається – сфера або темнішає, або вибухає. 50 на 50.

Проігнорувавши його, ангел проводив тест.

Варґ нудьгував і вирішив “підправити атмосферу”, щоб душа швидше визначилася.

Він тихцем запалив маленьке полум’я під столом. Просто як фоновий ефект.

Але Ліам це помітив і затушив вогонь світлом.

Варґ образився:

– Гей, я ж старався створити обстановку!

– Ти створив пожежну обстановку!

– Ну так приємніше працювати, тепліше.

І от, коли вони вже майже не перейшли зі словесної суперечки на зброю, сфера засвітилася… дивним чином.

Половина  світло.

Половина – темрява.

Вони переглянулись.

– Ем… це що означає? – питає душа.

Ангел чесно:

– Що ви дуже складний випадок.

Демон:

– Або що вам просто пощастило вижити в тесті.

Ліам заглянув у інструкції:

– Тут написано… у випадку змішаного результату вирішення приймає старший куратор.

Варґ радісно всміхнувся:

– О, мій! Він обожнює каву і хаос!, – з посмішкою, почав малювати на повітрі знак допомоги.

Ліам у відчаї:

– Ні! Буде мій куратор, він хоч трохи адекватний!, – повторив за Варґом малювати свій знак.

– Ну, хіба що коли не голодний, – уточнив демон.

Поки до кураторів добиралися сигнали, ангел і демон почали сваритися ще сильніше, хто ж має бути відповідальним.

– Ви весь час псуєте процес! – кричав Ліам.

– А ви весь час псуєте настрій! – відповів Варґ.

– Ви некомпетентні!

– А ви нудні!

– Ви створюєте пожежі!

– Ви їх гасите!

– Це моя робота!

– Ну от, а я створюю роботу!

Душа сиділа збоку й тихо питала саму себе:

– А… якщо я не визначусь?

– Тоді, – почувся м’який голос, – тебе відправлять у відділ тимчасового очікування.

– Це місце, де люди стоять у черзі, щоб поскаржитись на чергу, – додав грубий голос.

Нарешті прийшли куратори.

Оцінюючи ситуацію, вони одночасно видали:

– Нічия?

Демон-куратор здивувався, проглядавши свій лист:

– Та як так? Він же… ну… він же він!

Душа ображено:

– Ей.

Після довгої паузи куратор-ангел сказав:

– Ну що ж… за правилами…

Варґ закотив очі:

– Не кажи цього.

– …ми повинні…

– Ні-ні-ні!

– …поділити душу навпіл.

Демон вдарив головою по столу.

Білий куратор вийняв ножиці.

Семен побілів:

– Стоп. Я думав це метафора!

Ліам:

– Ну, частково.

У цей момент демон-куратор раптом усміхнувся:

– Хочеш лайфхак? Ми можемо відправити тебе в реінкарнацію, і все почнеться з нуля.

Душа полегшено зітхнула:

– О, так давайте!

Варґ підняв брову:

– Хочеш назад у цей хаос, недосмажений світ, без гарантії, що ти будеш хоч трохи кращим?

Душа подумала секунду:

– А є варіант гірший?

Демон-куратор:

– Можу запропонувати “корпоративний тренінг для нових демонів”. Там лекції на 12 годин без перерв.

Семен:

– Реінкарнація! Я готовий народжуватись хоч псом!

Куратор-ангел зітхнув:

– Ну що ж… хай буде так.

Демон записав у журнал:

“Семен П. – повернення на випробувальний термін, земна форма: звичайна”.

Душа:

– “Звичайна” – це яка?

Демони посміхнулися широко:

– Побачиш. Це сюрприз.

Душа полегшено зітхнула, розчинилася світлом, а двох практикантів забрали “на додаткове навчання”.

Куратор-ангел бурчав:

– Ліам, що це за суперечки?!

Демон-куратор на Варґа:

– І чому під столом пахне паленим?

Варґ тихо:

– Це творчість…

***

Йшовши обратною дорогою, Ліам зітхнув:

– Може, нас хоч в різні відділи відправлять?

Варґ усміхнувся:

– Не надто радій. Мені сказали, що нас записали в один тандем.

– ЯКИЙ ЩЕ ТАНДЕМ?!

– “Пілотна програма співпраці між світлом і темрявою”.

– І хто це придумав?!

– Той, хто ненавидить стабільність.

І поки практиканти йшли коридором, куратор-ангел стогнав:

– Це катастрофа…

А демон-куратор щасливо бурмотів:

– Зате точно буде весело.

Куратор-ангел опустив голову на стіл:

– Ну хоч сьогоднішній день був не найгіршим.

Демон-куратор:

– Авжеж. Ти ще не бачив мого списку практикантів на завтра.

Світлий різко підняв на нього очі.

-Прак-тик-кант-…ТІВ?!