Дві Клятви: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 2

Їх тренував Койрондо, той, хто бачив справжні небезпеки в світі під зірками, і кого мовчки слухав навіть Феанаро. Він був саме такий, як його ім’я – неспокійний, швидкий, з якимсь мінливим кольором очей. Казав, що був розвідником – та давно, так давно… На цю галявину сходились по одному-двоє, щоб не так було помітно. І все […]

Дві клятви: Розділ перший, Де Четвертий втрачає голову, частина 1

Розділ перший. Де Четвертий втрачає голову. Пташечка, мала швидка птаха. –          Що? – спитав Лассе, щулячись від золотого світла, котре заливало галерею навскіс. Мереживні стіни пропускали світло Лауреліна, утворюючи на підлозі химерний візерунок. –          Я сказав це вголос? От халепа.  – Моріфінве Карністір, четвертий син Феанаро, витріщався на зовсім юну світлокосу ельде, прудку, мов ластівка […]

Пролог до роботи ” Кришталеві дзеркала”

Закінчиться монотонний день,настане чудовий. Давно закохані люди, які заперечували свої сильні почуття багато років, зустрінуться морськими очима за лічені секунди. По тілах обох пройде тремтіння, коліна будуть зрадницьки трястися, кожен машинально відступить назад, ніби боячись подальшого. Холодний і байдужий погляд буде обманювати, що кохання не залишилося, проте серце ще довго буде скрипіти від накопиченого болю […]

Глава 1

Холодні вітри обдували дахи будинків. Місяць опромінював мандрівникам дорогу, в той час як зірки ховалися за нею. Сніг покривав дахи будинків, де жили люди. Вони ховалися під ковдрами, щоб зігрітися в люту зиму. Вона була суворою. Мабуть найхолоднішою за останню сотню років. Помічники зими добряче попрацювали в цей раз, щоб люди ще довго згадували настільки […]

Розділ 1

От скоро і настане цей день…22 квітня-моє 16 день народження, і настане цей день завтра! Я Вікторія Гопс, і живу я у дивному світі. Тут людина не має права обирати серцем, партнерів за нас обирає…за нас обирає якась потойбічна сила, типу “Долі”. Коли людині виповниться 16 років тоді на якійсь частині її тіла з’являється фраза-фраза, […]

Вона (не) твоя

Любов змінює людей …  Це дійсно так. Любов – сильне почуття, часом така тягуча палкість здатна розчинити один одного в своєму бурхливому вулкані, витісняючи звідти непотрібні уламки лави. Закохуючись так щиро і по-справжньому, ми машинально надягаємо на себе рожеві окуляри купідона, які затьмарюють своїми червоними відблисками все навколо. Не бачачи нічого далі, ми здатні робити […]

глава 2

Як і  було сказано Місу познайомили з Кушиною , бо дізнались про двохвосту, яка була запечатана в ній. Міку забрали від Акаме-сенсея і відали Кушині, на її місце в команді найшли заміну. Так Місу познаймилась з командою Мінато-сенсея , в команді були Какаші Хатаке , Рин Нохара і Обіто Учіха. Кушина-сенсей як ви перетворюєтес в […]

1

Він стояв під її дверима і не знав, що сказати. Він безліч разів розбивав їй серце, але вона самотужки його склеювала, натягувала посмішку і видавала перед всіма, що цього не було.Він заввиграшки міг відшити її, а потім про це благополучно забути. Він бавився з її почуттями і смикав за потрібні ниточки, коли йому було щось […]

Павуча лілія

“Усе, що було нерозказано, Можна розповісти після смерті. І почути теж…після смерті” А ви знали, що взимку, в найхолодніші і збуджуючи кров дні, розпускається прекрасна квітка, під назвою “Павуча лілія”? І не страшний тій квітці ні холод, ні морози, ні навіть колючі терни, що з силою стискають її тонке стебло, уїдливо ламаючи. Але не дивлячись […]

ми

я прокидаюсь від різкого звуку падіння чогось. через кілька секунд ти смішно заглядаєш в кімнату, де я сплю, щоб перевірити, чи я не прокинулась. ”прокинулась”,- ти кажеш тихо. підходиш до мене і присідаєш, щоб наші обличчя були на одному рівні. ти проводиш зовнішньою стороною руки по моїй щоці і м’яко усміхаєшся. тоді виходиш з кімнати. […]