1345 Results with the "Драма" genre
-
Розділ
До рідного коріння…
Алонсо: Доброго ранку, люба. Марія Хосе: Доброго ранку. Алонсо: Ти щаслива. Марія Хосе: Ти назвав мене любою. Алонсо, посміхаючись: Я думав, що ти вже до цього звикла. Марія Хосе: Я все ще не можу повірити в своє щастя. В те, що це не сон, що це й справді відбувається зі…-
24.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
5
З поверненням Ділюка Каї легше дихалось. Їм, звісно, не вдавалось жити так само, як раніше, але доки вони були поруч їм було легше ігнорувати будь-які зміни у своєму житті. Вони знову стали чимось незмінним в житті одне одного, єдиною стабільністю, особливою опорою, яка завжди…-
10.1 K • Completed
-
- Фанфік
“Зрадник”
Остання надія, така мізерна, що аж боляче, не покидає Му Ціна. Останні секунди сподівань, що йому все-таки протягнуть руку допомоги, за яку він вхопиться своєю обпеченою долонею й отримає шанс пожити ще хоч трохи.- 195 • May 7, '25
- 525 • May 7, '25
- 181 • May 8, '25
-
-
Розділ
Пролог
"... Лілі була милою, життєрадісною дівчиною. Хоч в її житті було багато горя та болю, вона продовжувала посміхатися, та ніколи не опускала руки. Це велика втрата для всіх нас, адже така прекрасна, світла душа покинула нас занадто рано. Ми завжди будемо пам'ятати її посмішку, і будемо…-
1.8 K • Ongoing
-
-
Розділ
Живий каліка
Віктор Непомітно забираючи простягнутий мені пакунок, я поквапився сховати його в кишені і рушити далі. Нещодавно випав дощ, тож я міг бачити рештки свого обличчя в калюжах під ногами. На себе дивитись не хотілось через хвилю нестерпного сорому, тому я і поспішав в приміщення,…-
169.3 K • Ongoing
-
- Фанфік
Де голос твій?
І як ми опинились тут? Посеред моєї кухні, з Тіною, сидячи настільки близько одна до одної, що наші плечі торкалися між собою. Я уникала її погляду, намагаючись весь час дивитися в свою, майже повну, тарілку. Ковиряла шматок торта вже яку хвилину, в сподіванні, що мені все ж таки захочеться їсти. Сьогодні чомусь шматок у горло не ліз. Можливо, хвилювання. Пуста чашка, в якій ще… -
Розділ
Розділ – 21. Кінець усьому.
«Вона сама винна, що не померла тоді.» - я прикрив очі. - «Хай винить в цьому Даніеля, який спас її.» В моїх обіймах билася, і рвалася на волю прекрасна пташка, якій я не дам більше вилетіти з моїх рук, а ними ж і задушу. «Моя з тобою доля справді безжальна, скажи» - обхопивши їй…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Тепер у вас є я…
Монтеррей. Квартира родини Салазар. Лізбет: Моя дівчинко! Моє серденько. Артеміо: Як ви, дівчатка? Лізбет: Ти сьогодні швидко. Артеміо: Скоріше впорався з робою. Як ваш день? Лізбет: Ми чудово поспали, погралися, почитали казку і заснули. Артеміо: Знову…-
11.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
Слух
Єва Я відчувала дитяче захоплення, очікуючи побачити літню резиденцію вперше за довгий час. Але моє очікування не виправдалось – я не впізнавала нічого тут. Я знала шлях, який Ервін позначив на мапі, але в реальності він занадто сильно відрізнявся від моїх спогадів. Довкола було…-
169.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розмова про ночівлю
Літо разом із канікулами минуло швидко. Повітря тепер не було таким гарячим і здавалось ніжним, мов оксамит. На вулиці було любо знаходитись в таку погоду, тому Суґуру з Сатору незвично затягували свою дорогу до школи. – Не хочеш завтра десь завіятись? Ентузіазм Сатору…-
23.4 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 20 21 22 … 24 Далі