9. «це ейфорія. найймовірніше, через тебе»

День зйомки першого випуску підкрався як хижак, який хоче вполювати свою жертву. Гримерка знову була наповнена людьми. Тепер навколо учасників кружляли двоє-троє дівчат, які наносили грим і приводили до тями не завжди свіжі обличчя. 

 

— Друзі і подруги, — Мін Су піднесено бігав між столами. — Сьогодні, одразу після ваших виступів, чекатиму у студії 2309, де ми запишемо ваші візитівки та трішки коментарів для випуску. Заходьте в порядку участі. Виступили – і одразу до нас. Дякую!

 

Танос памʼятав, що виступав останнім. Лайно, це ще й після цього всього йти в студію і записуватися. Чесне слово, він шкодував, що вписався в цю телевізійну мішуру. Але заспокоював себе тим, що втрачати не було особливо чого, а поява на екрані хоч трішки поверне авдиторії і підписників в інстаграмі.

 

— Готовність 10 хвилин. Виступаючі номер 1,2,3 та 4 — в студію!, — чоловік з величезними навушниками голосно вигукує та забирає названих з собою.

 

Репер підходить до Гон Су, який якраз дивися на екран. Поруч вже сформувався гурт учасників, які хотіли побачити щось. 

 

— Танос?, — дещо здивовано питає хлопець. — Як ти?

 

— Усе чудово, — відверто бреше. — Як ваші справи?

 

Гурт починає, один поперед одного, розповідати якісь думки і переживання. Хтось захоплено тицяв пальцями на екран. Мовляв, уже зовсім скоро ми тут будемо читати свій найкращий реп.

 

— Що показують? Скоро старт, чи не так? — Йон Сік усміхнено прямує до екрана, поправляючи комір футболки. 

 

— Привіт! Так. Бачиш?, — Гон Су показує долонею в бік екрана. — Ось тут вже сидять глядачі. Таймер показує відлік до початку зйомки. Лишилося всього якихось 5 хвилин. 

 

— У тебе який номер порядковий?, — Йон Сік звертається до Таноса.

 

— Я останній, — каже Танос, не відриваючи погляду від екрана. А все тому, що під сценою, абсолютно точно, стояв Нам Гю і налаштовувався до зйомки.

 

— А я буду десятим, — каже дещо піднесено Гон Су.

 

— Одразу перед моїм виступом, — відповідає хлопцю Йон Сік.

 

— Майже середина. It’s good, — каже задумливо репер. Відверто, йому вже було важко фокусуватися на будь-чому, крім тендітної фігури на екрані.

 

Коли майже всі виступили, Танос нервово пішов за лаштунки. Зараз на сцену має вийти і він. Але чим ближче був час виступу, тим сильніше дрижало тіло і пітніли долоні.

 

— Су Бон, — чоловік з навушниками підходить до нього. — Готовність — дві хвилини. Удачі!

 

«Так, вона б мені зараз не завадила», — думає репер і намагається зібратися з силами. Він переводить погляд на сцену і бачить Нам Гю, який бігає з камерою, намагаючись вловити крупні плани. «Good, я просто зачитаю реп. Уявімо, що для нього».

 

Ведучий каже зарання заготовлену підводку. Про виконавця «який має досвід і точно знає, що таке справжній реп». Шаблонні фразочки, Танос чув про себе такі не раз. Він готовий і ніщо не стане на заваді.

 

Біт гучно відлунює всередині грудей. «Один, два, три», — рахує подумки та виходить на сцену. Із зали чути захоплений вереск публіки. Так, вони чекали на його появу. Але Танос фокусується на камері ліворуч від нього. Бачить, що хлопчик за нею, усміхнений і захоплений, слідкує за ним. Так, вони встигли засумувати один за одним.

 

Давній трек, який Танос написав ще років 10 тому, зустріли з шаленими оваціями. Він, хоч раніше і не був презентований, містив в собі ту юнацьку свіжість та нахабність молодого репера. 

 

— Ти мені заздриш? Слухай, come on, — Танос підходить впритул до камери, ніби звертаючись до умовного глядача. — Поки ти хочеш бути мною, i’m fucking your girl.

 

Репер самовдоволено посміхається і цілує обʼєктив. «Тю, хоч би вже не обманював про дівчат», — саркастично зазначає Нам Гю, переводячи камеру на залу. 

  

***

До студії 2309 Танос приходить щасливим. Він відчував, як у вухах досі звучить гомін глядацької зали. Тіло продовжувало рухатися, хоча Таносу ніколи не подобалися «картинні репери», які намагалися бути пластичними хлопчиками. У студії, прямо на підлозі, лежав Мін Су. Від його ранішнього запалу нічого не лишилося. 

 

— Мін Су, my boy, а що це з тобою? Невже втомився, — насмішкувато питає Танос.

 

— Є таке. Ми відзняли всіх учасників. Лишився лише ти. А у мене вже язик болить ставити одні й ті ж питання.

 

— Може, тоді почнемо і якомога швидше відпустимо тебе відпочивати?

 

— Та яке? У нашого оператора злетіла камера. Зараз чекаю, поки прийде Нам Гю, все наново виставить, пофіксить кадр і запише тебе. Лайно.

 

— То лиши мені питання та йди собі. Я нікому не скажу, що тебе не було, — змовницьки каже репер.

 

— Та ні. Зараз дочекаюся Нам Гю і, поки він буде ставити кадр, сходжу по каву. Ти зі мною?

 

— Ні, дякую. У мене зараз виходить адреналін і за хвилин 5 я перетворюся на овоч. Краще зайвий раз мене не чіпати.

 

— Розумію, — каже Мін Су та скручується в позу ембріона.

 

На цій втомленій ноті до студії влітає Нам Гю. Видно, що він теж встиг не аби як задовбатися. 

 

— Любі друзі, зараз швидко все ставлю і записуємося. Мін Су, — від легко штовхає його ногою, — воскресай і покажи мені, який має бути кадр.

 

— Там розкадровка лежить на столі. Глянь.

 

— Глянь, — перекривлює його Нам Гю. — Що ти розлігся? Давай працювати!

 

— Та що? Став поки камеру, світло. Я зараз встану. 

 

— Світло стоїть. Камера — за декілька хвилин справлюся. Давай, вставай. 

 

Мін Су повільно підводиться і надуває губи. Ну скільки ж можна його експлуатувати? 

 

— Ти, до речі, зараз підеш до Кі Хуна. Як тобі такий прикол? 

 

— Чого це?, — невдоволено протягує молодший.

 

— Бо він віддав мені єдину флешку, яка залишилася на балансі. Тому зараз ти береш ось цю, на яку зроблена вся зйомка з моєї камери, і йдеш заливати її на сервер. Зрозуміло? Я питання всі поставлю, можеш не поспішати.

 

Мін Су зітхає, закочує очі, але бере флешку та йде до монтажерів. Якимось дивним чином, він не мав з Кі Хуном непорозумінь, тому ця задача йому подобалася значно більше, ніж вкотре ставити все ті ж питання.

 

— Як ти?, — подає голос Нам Гю, як тільки Мін Су зникає за дверима. 

 

— I’m fine, my lovely boy. Але без тебе — якось не дуже. 

 

— Твій виступ був дуже гарним. Лише про дівчат зайве. Не варто так брехати своїй авдиторії. Ти б чийогось хлопця хіба затягнув у ліжко.

 

— Ревнуєш?, — посміхається Танос. 

 

— Не дочекаєшся. 

 

Репер підходить ззаду та обіймає оператора за талію. Він майже невагомо цілує шию. Нам Гю намагається цьому якось протистояти.

 

— Не зараз. Хтось може зайти. Це порушення корпоративних правил. Я ж казав тобі про це.

 

Танос зупиняється і розуміє, що тут дійсно діють свої, чітко врегламентовані правила. У цих стінах краще тримати себе в певних рамках, бо надмірна рішучість може зашкодити обом. Нам Гю навіть трішки більше.

 

— Можливо, тоді ми сьогодні відсвяткуємо перший знімальний день у мене вдома. Лише ти і я. Подивимося якусь романтичну дораму. У мене є вино та легкі закуски. Я готувався. 

 

Нам Гю розвертається до нього. На обличчі видно зацікавленість. 

 

— Хто я такий, щоб відмовляти хедлайнеру сьогоднішньої зйомки. І нехай всі фанатки заздрять, — він посміхається і легко цілує репера в губи. — Але спочатку — сідай у крісло. Буду тебе допитувати.