3. «усе починаються з тебе»

Увесь наступний день минув для Таноса в тумані. По-перше, декілька днів тверезості давали про себе знати. Голова задавалася страшенно тяжкою і непотрібною. Зняти б її і залишити у холодильнику на день-два. По-друге, йому і досі здавалася сумнівною ситуація із походом у клуб. Відмова від наркотиків показала приховану сторону репера — втомленого, забутого і вже не такого молодого.

Він підходить до дзеркала у своїй спальні і довго розглядає обличчя. Дідько, з такою мордою повертатися на екрани не варто. Мозок, який раніше працював лише під допінгом, сьогодні зрадливо вкидав нові страхи і переживання. «Так, ти стариган. І змагатися з молодими — не для тебе. Забий, влаштуйся в Seven Eleven і доживай свій вік десь там, за межею шоубізнесу», — голова, здавалося, вибухне від цього потоку.

— Слухай, довбойоб! Якого чорта ти мене взагалі зачіпаєш? Я знаю, що вже не той, що був раніше. Але я все так само кращий за цю купку ноунеймів!, — Танос говорить до дзеркала із шаленою агресією. — І ти, клята фіолетова голова, не зможеш похитнути моєї впевненості. Я проїбав все, бо просто піддався спокусам. Але зараз, коли Інхо поставив мене в рамки, я не зірвуся. І буду доводити, що він недаремно десь відкопав мій номер і повірив. Блядство!

Танос різко бʼє кулаком в дзеркало і воно розбивається. Лише дивом все обходиться без травм. Чоловік дивиться на дрібні шматочки, що лежали на підлозі і довго не міг зрозуміти, навіщо він це зробив. Голова ставала все важчою. Треба було б прибрати, але він просто завалився на ліжко і заснув.

Відкрив очі Танос від телефонного дзвінка. Знову якийсь невідомий номер. «Невже мій контакт злили в якусь базу повій Сеула?», — думає чоловік.

— Алло?, — хрипло відповідає на дзвінок.

— Привіт, — знайомий голос наче обдає холодною водою. — Це Нам Гю. Вибач, якщо відволікаю. Можеш говорити?

— Так, — Танос підводиться у ліжку. — Можу.

— Мені твій номер дав Мін Су. Ситуація така: завтра треба приїхати і записати відео з тобою для інтро проєкту. Це займе до години часу разом з гримом. На 16:00 буду радий тебе бачити. Вибач, що так сумбурно. Просто лише сьогодні отримав інформацію про те, що тебе погодили.

— Everything is okay, Нам Гю. Буду завтра. 

— Добре. У разі чого — телефонуй за цим номером. Бо Мін Су надумав захворіти і тепер ми без менеджера. 

— А якщо якісь особисті питання?, — Танос знову вирішив пофліртувати.  

— Про особисте краще говорити особисто, — Нам Гю відповідає максимально холодно. — До зустрічі.

Танос відкладає телефон. Невже, йому не треба буде шукати номер цього тендітного хлопчика? Він сам зателефонував йому і повідомив про зустріч. Звісно, навколо буде купа людей, метушня. Але тепер є якийсь контакт, шляхи комунікації. 

— Тооочно, — вигукує репер. — Ми ж матимемо зйомку в пʼятницю. Звідти я і заберу його у «Пентагон»! Я геній! Я клятий геній!

Танос підстрибує на місці і рішуче скидає з себе ковдру. Напевне, треба прибрати у цьому лігві. Бо вже завтра тут можуть бути гості. І, в першу чергу, пора прибрати шматки дзеркала.