2. «чому так серйозно?»

Розмова з Хван Інхо була продуктивною. Хоч і дивною. Виявляється, відповідь репера не сильно б вплинула на розвиток подій. Чоловік у чорному костюмі чітко дав зрозуміти: «Я не телефоную простим учасникам особисто. Ваша участь вигідна і вам, і нам». Пропозиція була переконливою: Танос бере участь, а Хван Інхо дає гарантію підписання однорічного контракту. 

— Я чув, що ви зараз пишете альбом. Як з ним справи?

— Непогано, — лукавить Танос. — Але він, швидше за все, буде міні.  

— Чи готові ви його представити мені? Обіцяю, вже під час шоу ми почнемо його промоцію.

Репер задумується. Усе таки, тверезість дещо негативно діє на нього. Він більше не такий рішучий і різкий.

— Можу. Але не знаю, чи це телевізійний контент. 

— Ну, дорогенький. За це можете не хвилюватися. Ми зробимо все, щоб отримати цукерочку.

Танос киває. Це вигідна пропозиція. Нові можливості, так би мовити. Він спробує їх не профукати. 

— Танос. Можу так звертатися? 

— Звісно.

— Я чув схвальні відгуки про тебе від різних людей з індустрії. Тому ти тут. Але якщо я дізнаюся, що ти вживаєш будь-що протягом проєкту і нашої подальшої співпраці — май на увазі. У мене немає часу бавитися і розгрібати скандали з наркотиками. Вірю, що ми зрозуміли один одного і ніяких інцидентів не буде.

Тіло репера дрібненько трясе. «Shit, це буде тяжко», — проноситься в голові. Але голосом він каже: «Good, буду старатися».  

Коли він виходить з кабінету Інхо, бачить на порозі Мін Су. 

— Ну що? Як все пройшло?

Танос виглядає вже не таким впевненим і запаленим. 

— Зрозумів, — Мін Су коротко киває. — Ходімо зі мною.

Хлопець підхоплює чоловіка за руку і йде з ним у бік великого скупчення людей. Виявляється, там була невелика локальна кавʼярня. Танос виявив, що від самого ранку він нічого не їв. Тому пропозиція Мін Су сісти саме тут і обговорити все не здавалася дивною.

— Мін Су, my boy. Я поки не до кінця розумію, що саме відбувається. Ваш шеф сказав, що мене дуже хочуть бачити в проєкті. Але я не знаю, чи зможу відповідати вимогам. 

Мін Су робить замовлення і прикладає телефон до термінала. Вільних столиків немає, тому хлопець намагається знайти хоч когось знайомого.

— Ти все зможеш, не переживай. Вибач, що переводжу тему. Ходімо до Нам Гю, бо вільних місць немає.

— Okay.

Перспектива випити кави зі симпатичним оператором видавалася Таносу приємним бонусом. Можливо, вдасться навіть домовитися про більш неформальну зустріч.  

— Нам Гю, а ми до тебе!, — Мін Су ставить своє горня і сідає в крісло.

— Радий знову бачити, — Нам Гю ледве помітно усміхається. — Як ви? Шеф сьогодні в настрої?

— Не знаю, який він без настрою, але зі мною поводився гарно!, — Танос знову одягає свою маску легендарного репера. — До речі, boys, маю пропозицію.

Видно як Мін Су став жвавішим. А ось Нам Гю і далі спокійно жував свій сендвіч.

— Цієї пʼятниці буде велика party в «Пентагоні». Звісно, лише за запрошеннями. Але ви такі lovely boys, що я не можу не запросити вас. З вас треба лише приємна компанія. Я подбаю про все.

— Я б сходив, — Мін Су аж почав тупцяти ногами. 

— А Нам Су? — Танос відпиває каву.

— А Нам Гю в цю пʼятницю має зйомку, — хлопець закочує очі. — Але якщо звільнюся раніше — буду з вами.

Хлопець підводиться і прощається. У нього вже запланована наступна зйомка. Танос проводить поглядом худорляву статуру. Якщо цієї пʼятниці він не зʼявиться в «Пентагоні», то і Таносу немає сенсу туди іти.