5. «не бери таблетки у незнайомців»

Музика у клубі — жахливо голосна. Здається, що баси бʼють всередині грудної клітини. Танос бере Нам Гю за руку, щоб той, ненароком, не загубився у загальному людському потоці. Вони прямують на другий поверх — до VIP-кімнат. В одній з них вже чекають якісь люди. Репер відкриває двері і весело кричить: Hey, guys, we are here!

Нам Гю такі обставини трішки лякали. Він нікого не знав, єдина знайома людина — це ось цей заряджений репер. Спільнота в кімнаті не здавалася відкритою до комунікації. Але він все ж зібрався з силами. «Будемо розцінювати це як можливість гарно відпочити за мінімальних витрат», — майнуло в голові. 

— My boy, це мої друзі, — Танос акуратно його підводить до диванчика в центрі зали. — Знайомтеся, Нам Гю. Гарний оператор і не менш прекрасний хлопець.

Чоловіки з дивану підводяться і тиснуть руки. Нам Гю відчуває себе якимось дрібненьким хлопчиком на їх фоні.

— Так, цього хлопця ми знаємо, — Нам Гю чує знайомий голос і, коли підводить очі, бачить Гон Ю. — Танос, невже ти почав спілкуватися з адекватними людьми?

— Гон Ю!, — хлопець широко посміхається. — Радий Вас тут бачити!

— Та годі. Спілкуймося на рівних. Су Бон, — він повертається до репера, — де ти познайомився з моїм найкращим учнем?

— В офісі CJ ENM, — дещо спантеличено відповідає Танос.

— Невже! Я знав, мій хлопчику, що ти будеш працювати у сфері розваг і шоубізнесу, — Гон Ю променисто посміхається і проводить Нам Гю до барної стійки. Їм варто було багато що обговорити.

Вечірка виявилася приємною. Серед купи-купи людей Нам Гю встиг познайомитися з усіма, обмінятися інстаграмами, зробити декілька дебільних фото. І просто почуватися у своєму колі. Танос дивиться на це і ловить себе на думці, що пʼяний Нам Гю подобається йому не менше, ніж тверезий. Він ритмічно кружляв під музику, спілкувався, пив джин і ні про що не думав.

— Що це ти такий загадковий?, — тендітна рука тягнеться до талії репера.

— Нам Гю, а хто це нажерся? Хто це все випив?

— Не все. Лише декілька склянок віскі з Гон Ю, а потім — джин. Я не рахував. Але не будь нудним, пішли танцювати!

Хлопець тягне репера в центр кімнати, де вже були його нові знайомі, якісь симпатичні дівчата. Але він танцює навколо Таноса, який, здавалося, був зачарований прудким хлопцем з бездоганним чорним каре. Мимохіть він кладе руки на талію Нам Гю і повільно рухається з ним в такт. Як добре, що ніхто на це не звертає уваги і Танос може робити все, що виникає у затуманеній алкоголем голові.

— Танос?, — крізь музику він чує голос Нам Гю.

— Yes?

— Дякую, що запросив мене сюди. 

Репер посміхається. Він був ладний зробити все, щоб в його руках був «милий Нам Гю». І щоб він так повільно і магічно рухався поруч. Кожен його поворот голови, якісь легкі хитання і випадкові доторки зривали голову. Але, чи не вперше в житті Танос чекав. Чекав, поки цей тендітний хлопчик сам проситиме стати ближче.

З думок його виводить міцне рукостискання і пусті очі Нам Гю. 

— Танос, щось не те. Мені зле.

Репер розуміє: він перебрав. Невідомо лише з чим. Це клуб, тут можна швидко щось не те випити чи зʼїсти. Не дай Боже — ковтнути. Танос швидко бере Нам Гю під руку і веде в окрему кімнату. Так, в «Пентагоні» її передбачили для «приватів» із симпатичними дівчатами. Але зараз на диванчик лунко впав Нам Гю. Його обличчя було червоним, дихання — рваним і голосним.

— Сука, що тобі дали? — Танос відчував, що йому стає страшно.

Але Нам Гю вже не реагував на нього. Тоді репер вибігає з кімнати для пошуку двох важливих речей: пляшки з холодною водою і Гон Ю. Той завжди знав, як відкачувати передознутих. Хоч і постійно бубнів про «наркоманів» і «невміння гарно відпочивати без допінгів».

Коли Гон Ю заходить до кімнати, то його звична посмішка зникає з обличчя.

— Що ви юзнули?

— Клянуся, я без таблеток. Дивися, — Танос показує на груди, де немає звичного хреста. — Я майже тиждень чистий. 

— Блядь! Су Бон, хто ще тут бавиться таблетками?

— Усі, крім тебе, — репер щиро дивиться в очі друга. — Я тобі серйозно кажу. 

— Лайно, — Гон Ю потирає перенісся. — Схоже на психостимулятори. Я їм всім скальпи зніму за це.

Танос злякано забивається у куток кімнати. Чоловік зневірено дивиться на репера, кидає втомлене «Як же ви мене заїбали зі своїми наркотиками» та починає маніпуляції з порятунку Нам Гю.