Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 985
Words
24,9 M
Comments
9 504
Reading
86 d, 8 h
-
Фарен Моріган помер у своєму світі, вважаючи власну боротьбу завершеною. Але смерть стала лише початком нового життя. Він прокидається неподалік Лісса — без зброї, союзників і знання місцевої мови, у світі, майже позбавленому звичної йому сили. Щоб вижити, Фарен починає з самого низу: порт, наймані контракти, перші бої, перші люди, готові довірити йому свої життя. Він не знає майбутнього Вестеросу й не має переваги метазнання. У нього є лише майже двісті років досвіду полководця, холодний розум і звичка берегти тих, ким командує. Так починається шлях людини, яка ще не знає, що одного дня її рішення змінять долю Вестеросу.- 7,4 K • Лис 9, '26
- 5,2 K • Лис 9, '26
- 3,3 K • Лис 9, '26
-
-
За життя Мерилін була адвокаткою. Її остання зустріч з Аластором закінчилася в його будинку – руками на її шиї.- 3,7 K • Жов 28, '26
- 3,5 K • Лис 9, '26
- 5,5 K • Лис 9, '26
-
-
Джек — льотчик-винищувач приватної військової компанії, найнятий охороняти пасажирський дирижабль від повітряних піратів під час трансатлантичного рейсу. Та одна зустріч на борту уперше ставить під питання, кому насправді належить його вірність — роботі, небу чи йому самому.- 4,8 K • Лис 2, '26
-
-
Він чотирнадцять років ловив шахраїв за цифрами.- 152 • Лис 1, '26
- 1,8 K • Лис 2, '26
-
- Це фанфік, в якому будуть описані події, які не відносяться до реального життя. Події, які розгортаються між персонажами вигадка та нічого спільного з реальністю не мають. Всі співпадіння з реальним життям випадкові. Усім приємного читання! Історія про двох взагалі різних людей за своєю суттю, але в одному однакові – в коханні.
- 542 • Лис 7, '26
- 546 • Лис 7, '26
- 559 • Лис 7, '26
-
- Осінь така меланхолійна. Якщо вам нема що робити, ласкаво прошу до прочитання
- 95 • Лис 9, '26
- 115 • Лис 9, '26
-
-
Білосніжка – дівчина зі змерзлою на морозі, такою ж білою, як сніг, матовою шкірою, що з’явися на ній рум’янець, вона нагадуватиме порцеляну. Її темне як ніч волосся струменіє плечима й спиною пишними прямими пасмами, як розлитий шовк чи чорне молоко. Її тонкі пальці з довгими овальними нігтями без жодного лаку вправно та без поспіху перебирають пляшечки та флакони з отрутою, поки рум’яні губи розтягуються… -
— Хай там як, ваші менталістські трюки цього разу вас підвели, містере Гене. Запевняю вас, ми зі Стенлі — просто хороші друзі. Ксено переводить погляд на Гена, уважно вивчаючи те, як його ноги закинуті на коліна Сенку. Потім його очі зупиняються на їхніх переплетених руках. Ксено схвально киває тому, що бачить: — Прямо як ви з Сенку. Оригінал: https://archiveofourown.org/works/49702528 – the bleeding’s incidental написаний… - Любити Україну – тяжко Сказать про це – іще складніш І кожне слово необачне Немов у саме серце ніж Довгі роки нас вбивали В табори везли на смерть Брехнею розум напували Аби стерти пам’ять вщент Бо коли її немає Культура починає гнить І за цим вже наступає Нації повільна смерть Та можемо ми це спинити Варто лиш спіймати мить І історію…
-
Моїй подрузі — і тому часу, коли ми тільки починали писати цю історію й ще нічого не знали про доросле життя. - 1 2 Next
