Розділ 3 – М’яке світло

Напіваючи пісню, Ю лежав на ліжку животом, без футболки, оголюючи свою витончену спину з багатьма шрамами на ній, дивлячись в свій телефон, який був вимкненим.

• «ВА, ВА Я БУДУ НІЖНИМ І ВІРНИМ….» – ця пісня так і крутилася в його голові.

Кімната в котрій він перебував була зовсім маленькою, ліжко, одна шафа та тумба-юмба, в котрій зберігалися усі важливі для життя речі. Сонце заходило за горизонт, на годиннику перевалило вже за 6-ту годину вечора. Осінь не щадила нікого і в Ю не було настрою нічого робити, окрім як лежати в ліжку та мріяти о наступному дні.

Якось непомітно увійшов В в кімнату і заблокував рух Ю, щоб той не зміг так легко вийти з його обіймів

• В: Що, вже скучаєш?)
• Ю: АААААА – зі здивуванням закричав той – Ну і перепугав мене. Не міг там постучатися чи якось повідомити, що ти тут?
• В: А навіщо, ми ж тут разом живемо
• Ю: В наступний раз так не роби, гаразд?
• В: Як скажеш, красень. Скучаєш?
• Ю: Та є трохи. Ти там з документами возився?
• В: Так, поки їх збереш, ціла вічність пройде
• Ю: Хех, це уж точно. Ти же знаєш, що ми удвох впораємося?!?!
• В: Ми впораємося разом. Це лише тимчасово. Скоро знайду роботу, не переживай за це
• Ю: Цікаво, як так вдається Г завжди бути на позитиві?
• В: Він ж розповідав, наче ні?
• Ю: Ні, не пам’ятаю взагалі цього. Ми з ним давним давно не спілкувалися. То у нього справи, то у нас тут запари теж
• В: Життя непросте, всі крутяться як можуть

З цими словами, В улігся прямо на спині Ю, дихаючи йому своїм теплим подихом.

• В: а ти знав, що ти у мене такий красивий? – сказавши це на вушко так тихо
• Ю:Знав
• В:Ні, ти не знав, що ти такий красивий. Вперше таке від мене чуєш
• Ю: Ну раз так, то вперше, В. – З цими словами у нього пройшла блискавка по тілу. – Ти що робиш? – трохи припіднявся
• В: Твоя спина така чарівна. Просто воджу пальцем. А що? – не дав йому піднятися остаточно, бо момент був неймовірно вдачний для заігрування. Водночас, змінив своє положення на сидячі.
• Ю: Та ні……. ~Мхм~… Кхм, Нічого. – Тепло разом з блискавками почало розливатися по його тілу
• В: Ти відхиляєш очевидне. Я зрозумів. Тобі подобається, коли я проводжу пальцями по твоїй оголеній спині. – з такою затримкою сказавши це
• Ю: Ні, не прав… – не закінчивши фразу, кайф дійшов до звичайного і кістного мозку і тихесеньким голосом в подушку відповів – Таак, щее
• В: Що що що?!?! Не розчув, повтори
• Ю: А я нічого не говор… ~ах мххм~.

В нахилився до вуха Ю і прошепотів: «Я ж бачу, ти не хочеш, щоб я зупинявся» зі скрежетом по спині пройшлися пальці В, стискаючись з тихеньким стогіном Ю прямо у подушку від сильного збудження таких міцних пальців.

Скрежіт пальців по спині перетворився на масаж. Ю нічого не залишалося, як кайфувати від сильних та міцних рук В

• В: Ти занадто сильно забитий. Ще трішк, і це неможливо було б виправити.
• Ю: Хоча я…. займаюсь спортом, не пропускаю жодного дня…
• В: Але все рівно він тобі знадобиться – посміхнувшись, ще продовжив робити свою справу

На вулиці зайшло сонце, лампа освітлювала всю кімнату. Світло м’яко залишалося на двох закоханих людях, які відчували себе друг з другом комфортно. Цей вечір ніколи не мав закінчуватися і після довгих та глибоких балачок о всьому та ні о чому лягли спати. Наступний день передбачав нові пригоди, з якими треба справлятися.