Пролог

Все йшло надто добре, щоб бути правдою.

Рік. Цілий рік Лазар витратив на цей план. Він продумав десятки варіантів того, що могло піти не так, і ще більше — того, як це виправити.

Сьогодні настав день помсти.

Макар і Меліса мали бути у Винній кімнаті. Задля росплати за їх вину, Лазару здалось це місце прозаїчним.

І все ж Лазар досі не міг повірити, що Меліса була до цього непричетна. Його мила, миролюбива дружина, яка була його підтримкою упродовж 20 років…

Він стиснув руків’я пістолета.

Звів курок.

Вдих.

Видих.

Рука не здригнулася.

Лазар натиснув на ручку дверей.

Меліса сиділа в кріслі, тримаючи келих червоного  мов кров вина. Її коротке волосся було акуратно підстрижене, а в очах полахали іскри, які йому були знайомі, він дуже рідко їх бачив під час їх сварок.

Вона усміхнулася.Саркастично.

— З днем народження, коханий.

Він завмер.

— Чи ти надаєш перевагу привітанню з днем повернення з мертвих?

Лазар навів на неї пістолет.