Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 975
Words
24,7 M
Comments
9 524
Reading
85 d, 22 h
-
-
Мабуть час звернутися до певної частини безумовно складного (і від цього неймовірно цікавого) характеру Дофламінго. Ну бо важко аналізувати поведінку Ло (а це теж захоплива ідея) на Дрессрозі, не торкаючись їх з Дофі схожості і відмінності. По-перше, оговоримо одразу, що Донкіхоте Дофламінго – рідкісна тварюка. Тут немає варіантів. Але як часто буває у Оди, чим неоднозначніший персонаж, тим складніший в нього флешбек. Сюди і… -
У палаці, де кожна усмішка приховує змову, а дощ ніколи не припиняється, він — лише придворний блазень. Нахабний. Небезпечний. Божевільний настільки, щоб сміятися під час страт. Але Сайлас Верн бачить занадто багато. Особливо — її. Леді Віорен знає, що варто триматися від нього подалі: люди поруч із Сайласом зникають, у коридорах палацу знаходять тіла, а його одержимість стає дедалі страшнішою. Проте щоночі вона все… -
В Цей фанфік про 2 дівчат які потрапили у інший світ не маючи уявлення де вони опинилися. Але не так усе красиво як здається на перший погляд. У цьому фанфіку головних героїв буде небагато але самими головними будуть вони 2. Вибачте але я не дуже розбираюся в комах. Якщо знайдете якісь помилки повідомте мене будьласка. Дівчинка у фіолетовому її звати Софі, говорить так (привіт).… -
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello: https://donatello.to/danyil_writer Дякую тобі та приємного читання ✨ Поширюємо Українську Культуру Разом ✨- 1,1 K • Кві 17, '26
- 5,0 K • Кві 17, '26
- 494 • Кві 24, '26
-
-
Кажуть, у підземеллях Ляншаню живе те, що не належить світу людей. Те, що називають «прокляттям», і те, від чого здригаються навіть найсміливіші воїни. Так вона знайшла заборонені сходи, а за ними — важкі двері. Там, у холодному мороці за іржавими ґратами, вона побачила його. Не чудовисько. Не тінь. А звичайного хлопця, покинутого всіма у вогкій тиші каменю.- 2,8 K • Кві 29, '26
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 11 Next


