Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 960
Words
24,2 M
Comments
9 392
Reading
84 d, 3 h
-
Пак Сонхва — парамедик у неблагополучному районі міста. Він дуже серйозно сприймає свою роботу і майже весь час проводить на самоті. Коли виклик швидкої приводить його до пораненого лідера банди, він дбає про нього з добротою та ніжністю, попри репутацію чоловіка. Усупереч здоровому глузду, він все більше вплутується у справи банди, а особливо її лідера. Пак Сонхва завжди жив за правилами. Це єдиний спосіб вижити.… -
Гаррі Поттер вимушений тимчасово поїхати разом з Дурслями в інше місто. Він і подумати не міг, що зможе знайти там щось здатне змінити докорінно його життя. Самотність ,яка є звичним супутником розвіюється,коли хлопчик зустрічає подібну йому душу. Нехай любов часом жахлива і отруйна,але власне найголовніше- її наявність. -
Минуло тисячу років з того дня, як Заміщення поглинуло частину світу. І тисячу років, як люди намагаються повернути все назад. Десятки, сотні невдалих спроб. Чи настане день, коли Ендарію буде звільнено? Чи ідея Реконкісти так невтіленною і загине?- 2,2 K • Вер 7, '25
- 1,7 K • Вер 7, '25
- 3,0 K • Вер 20, '25
-
-
П’єтро Максимофф не знав, що таке кохання. Все, що йому було потрібно — секс і спільний ранок після, коли він міг знову скористатися твоїм тілом. Він ніколи не згадував про твоє існування доти, доки не будеш потрібна. А ти… а ти була останньою дурепою, бо закохалася в того, хто насильно прив’язав тебе до себе.- 1,6 K • Жов 23, '25
-
-
2139 рік. Людство, отруєне невідомою чужинською хворобою, виживає в останньому притулку високо над мертвою планетою. Але внизу, серед руїн, що колись називалися Землею, ще теплиться життя. Два світи, приречені на війну. Одні борються за виживання на поверхні, інші — за владу в ідеальному, але жорстокому світі на орбіті. Кіберагент Вектор, машина, створена для виконання протоколів, опиняється посередині цього конфлікту. Він має стати мостом між…- 2,2 K • Лют 23, '26
- 2,1 K • Бер 1, '26
-
-
– Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…- 3,4 K • Лип 24, '25
- 3,0 K • Лис 24, '25
- 3,2 K • Січ 29, '26
-
- Previous 1 … 4 5 6 … 12 Next



