Розділи
-
Хаос — це не провал. Хаос — це сходи. Багато хто намагався піднятися на неї, але оступався і вже не намагався знову. Падіння ламало їх. У інших був шанс піднятися нагору, але вони відмовлялися, продовжуючи чіплятися за владу, за Богів або за любов. Все це ілюзії. Реальна лише сходи,…-
292,9 K • Ongoing
-
-
20 квітня 1919 року. На залізно-дорожному вокзалі в місті Віши, в Франції тільки що відчалив потяг. З будинку вокзалу вийшла молода висока дівчина в військовій формі. Рая поправила лямки свого рюкзака і оглянула знайомі місця, а після рушила до свого колишнього дому. Проходючи повз…-
26,7 K • Ongoing
-
-
30 квітня 1933 року. Берлін, Третій Райх. Ключ увійшов в замочну щелину і провернувся два рази. Хлібний магазин вже закрився, закрився тоді коли сонце сховалось за горизонтом і засвітились нічні ліхтарі. Ада заховала в кішеню ключ і поправила окуляри. Вона вже направлялась до свого…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
27 вересня 1927 року, Франція, порт в місті Гавр. Рая зайшла в термінал для другого класу. Вже будучи всередині, вона сперлась на стіну, рядом з входом і стомлено видихнула. Рая— я ж нічого такого не брала... чого цей чумайдан такий важкий. — Перевівши подих вона знову взяла чумайдан…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
19 Серпня 1934 року. Берлін, Далем. На дворі був теплий, але трохи вітряний вечір, пора коли починає темніти, на небі з'являтись перші зорі, а люди сходитись додому. На столі стояла тарілка з соковитими пельменями, від яких йшов легкий пар і запах лаврового листа з духмяним, чорним…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
1936 рік 13 березня. Будинок міністерства, Берлін. Лаура — а чого ви сьогодні так пізно прийшли на роботу? — з легким здивуванням запитала секретарша в Райхсміністра. Ада — та Аненербе задовбало. Намагаються дізнатись секрет моєї молодості. — роздратовано відповіла дівчина.…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
"Я нехочу йти до церкви! Вкотре кажу, я АТЕЇСТ!!!" - я тяжко зітхаю, розуміючи, що мої аргументи для моїх віруючих батьків звучать ніби образа. Якщо хтось подумав, що моя думка в цій сім'ї когось цікавить, то ви глибоко помиляєтеся. Я тяжко зітхаю і поправляю складки своєї спідниці.…-
1,7 K • Ongoing
-
-
Я впевнена, що українська мова не буде забута, тож й пишу ці нотатки. Не знаю, чи згадають мене колись мої нащадки—наплювати. Головне, аби історію Будинку "Слово" було оприлюднено. Готова покластися, що магущєствєнная совєтская влада не дала нам цілий модернізований будинок…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Ручка відбивалася в такт чайнику, що пищав останню хвилину. Букви самі по собі чомусь не писалися, що виводило жінку з себе. Заселилися вони зовсім нещодавно, але стіни неначе давили, неначе кричали "тобі тут не раді", й дійсно, наче й постановник, але п'єси були поверхневими й…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…
-
292,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 42 43 44 … 76 Next
