by Улюблена Наложниця —Південний Замок був мовчазний, суворий і трохи занедбаний. Фортеця в першу чергу слугувала військовим об'єктом. Вельможі сюди навідувалися рідко, і ще рідше — спадкоємці престолу. Командир гарнізону — статечний чоловік з сивиною на скронях і обвітреним вольовим обличчям —…
by Light Keeper from Beyond —Техьон обережно зсунув ноги з ліжка на підлогу, опираючись руками, щоб піднятися. — Тобі допомогти? — запитав Чонгук. — Думаю, я сам, — відповів Техьон. Він зробив кілька кроків, обходячи ліжко, але раптом похитнувся — еластичні бинтування на стопах не давали свободи…
by Alaida Koen —Літак повільно виринув із щільних хмар, і Сонхва побачив Париж що розстилався вдалині, немов акварель, в якій змішалися дим, ранкове світло і час. В ілюмінаторі відбивалося обличчя – трохи втомлене після нічного перельоту, з легкою тінню недосипання, але з тим особливим виразом,…
by Cold Walrus —Другий загін разом з Миколою і Ангеліною уже були у лісі і доходили до табору. Сонце просвічувалося через дерева і було чути в далині зірвавшивсього вітру. Було видно кроликів які зразу тікали коли бачили рух і сліди іншої живності. Вони майже були в дома але Юра який був попереду…
by Elis_Maier —Мені снився дім, у якому я ніколи не жила. Він стояв трохи осторонь дороги, старий, але доглянутий, із білими стінами й темними дерев’яними віконницями. Усередині було тихо й просторо, підлога дихала скрипом старих дощок, а на підвіконнях лежали теплі від сонця книги й горщики з…
by varna._i —Спалахи, вибухи. Бойові вигуки – Вперед, в атаку!, - кричав хтось. – Активую захисний бар'єр!, - вигукував хтось інший. – Ми повинні протриматися будь якою ціною! Ми мусимо втримати їх! Якщо ми впадемо, то королівству кінець! – Так, командире! – Уляно! Не відставай! Уляно!, -…
by red_sly_fox —Розділ двадцятий Ранок. Світло з вікна повільно заповнювало кімнату, ковзаючи по стінах і підлозі. Воно торкнулося її обличчя крізь напівзаплющені повіки. Тепло ледь відчутно затрималося на шкірі. Герміона ворухнулася, відчуваючи, як день обережно повертає її до тями. Вона…
by Ivan K —Частина 1. Підготовка до місії Альоша стояв біля дверей штабу, намагаючись заспокоїти серце, що все ще калатало після зустрічі з Олею. Вона була тут. Жива. Поруч. І треба було забирати всіх звідси, рятувати від греблі, що могла обвалитися будь-якої миті. Але з’явилася нова…
by янця —В кабінеті Лінна стояла холоднеча. Настільки, що пальці замерзали і Ключі не слухалися. Стрей штурхнув брата й засичав: — Нарешті… Звісно, тріумфальну мить той зіпсував — об щось зачепився й упав додолу. Стрей зареготав, адже згадав, що так само Іґніс падав у рік, коли вчився…
by Майстер Нульовий — Алекса всадили в закриту тюремну карету до інших ув’язнених, котрих забрали раніше. Лице та одяг молодого чоловіка були залитими вже застиглою кров’ю, а ніс виглядав зламаним. Він, певне що, був тим самим першим, кого відправили сюди. Отже він намагався пручатися, за що і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.